Інструкція «Про порядок проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи»

(наказ №79/91 від 27.04.2000 р.)

Відповідно до вимог ст. 89 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) та з метою встановлення порядку проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи, установлюється такий порядок проведення медико-соціальної експертизи цієї категорії осіб.

1. Загальні положення

1.1. До закінчення строку дії групи інвалідності засуджений інвалід підлягає переосвідченню в органах медико-соціальної експертизи (далі – експертиза).

1.2. Експертиза в медико-соціальних експертних комісіях обласних управлінь охорони здоров'я (далі – МСЕК) проводиться особам, інвалідність яким була встановлена до засудження. Експертиза інших засуджених інвалідів здійснюється лікарсько-трудовими комісіями (далі – ЛТК) відділів (відділень, груп) медичного обслуговування та контролю за санітарно-епідемічним станом управлінь (відділів) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим та областях.

2. Порядок проведення експертизи засуджених, інвалідність яким була встановлена МСЕК

2.1. Експертиза засудженого інваліда проводиться МСЕК після проведення повного і всебічного медичного обстеження з визначенням клініко-функціонального діагнозу та відновного лікування.

Обстеження та лікування проводиться не пізніше ніж за два місяці до закінчення терміну інвалідності в лікувальних закладах кримінально-виконавчої системи.

2.2. Начальник медичної частини установи кримінально-виконавчої системи (далі – установа) відповідає за своєчасне медичне обстеження засудженого інваліда та оформлення його медичної документації.

2.3. Начальник установи відповідає за своєчасне направлення засудженого інваліда на медичне обстеження та подальшу передачу необхідних матеріалів до МСЕК для проведення експертизи.

2.4. Експертиза засудженого інваліда проводиться МСЕК на виїзних засіданнях в установах за домовленістю між начальником установи та головою МСЕК або заочно, у виняткових випадках, на підставі медичної справи і направлення за формою, яка встановлена Міністерством охорони здоров'я.

2.5. Оплата праці членів МСЕК під час виїзних засідань проводиться у порядку, визначеному наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.11.1993 № 229 (z0198-93) «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників закладів охорони здоров'я та соціального захисту населення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.1993 р. за № 198.

2.6. МСЕК готує про засуджених, визнаних інвалідами, довідку. Оригінал довідки додається до особової справи засудженого інваліда. Копію довідки в триденний термін МСЕК надсилає до управління соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій, на території яких розташована установа.

2.7. Виплата засудженим пенсії у зв'язку з інвалідністю за час позбавлення волі здійснюється на загальних підставах.

3. Порядок проведення експертизи засуджених, інвалідність у яких настала під час відбування покарання

3.1. Експертиза засуджених, інвалідність яких настала під час відбування покарання, проводиться ЛТК згідно з Положенням про лікарсько-трудову комісію, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за №156/4377 від 09.03.2000 р. та затвердженим наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України № 3/6 (z0156-00) від 18.01.2000 р., який зареєстрований у Міністерстві юстиції України за № 143/4364 (20143-00) від 09.03.2000 р.

3.2. Призначення пенсії цій категорії осіб проводиться після звільнення засуджених та звернення їх до органів соціального захисту населення у встановленому законом порядку.

Начальник Управління медичного

та санітарно-епідеміологічного

обслуговування спецконтингенту

Державного департаменту України

з питань виконання покарань О. Гунченко

Начальник Управління

медико-соціальної експертизи

Міністерства охорони здоров'я України В. Марунич

Категорії осіб, на які поширюється дія Угоди

«Про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників і інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військових»

2. Інваліди війни

2.1. Особи із числа військовослужбовців діючої армії, партизан і підпільників громадянської і Великої Вітчизняної воєн, а також робітників і службовців відповідних категорій, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, отриманих у період громадянської і Великої Вітчизняної воєн на фронті, у районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спо­рудженні оборонних рубежів, військово-морських баз і аеродромів, і прирівняних за пенсійним забезпеченням до військових.

2.2. Особи з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті колишнього Союзу РСР, при виконанні інших обов'язків військової служби в інші періоди або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, а також при проходженні військової служби в Афганістані або в інших державах, у яких велися бойові дії^*.

2.3. Особи з числа бійців і командного складу винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу, що діяли в період з 1 січня 1944 року до 31 грудня 1951 року на території Української РСР, Білоруської РСР, Литовської РСР, Лат­війської РСР, Естонської РСР, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час виконання службових обов'язків у цих батальйонах, взводах і загонах.

2.4. Робітники та службовці відповідних категорій, що обслуговували діючі військові контингенти в інших країнах і стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, отриманих у період ведення бойових дій.

6. Інші категорії осіб

6.1. Працівники спеціальних формувань Народного комісаріату шляхів сполу­чення, Народного комісаріату зв'язку, плавскладу промислових і транспортних суден і льотно-підйомного складу авіації, Народного комісаріату рибної промисловості ко­лишнього Союзу РСР, Морського і річкового флоту, льотно-підйомного складу авіа­ції Головпівнічморшляху, які були переведені у період Великої Вітчизняної війни на положення військовослужбовців і виконували завдання в інтересах діючої армії і флоту в межах тилових кордонів діючих фронтів, оперативних зон флотів, а також членів екіпажів суден транспортного флоту, інтернованих на початку Великої Віт­чизняної війни в портах інших держав.

6.2. Колишні неповнолітні в'язні концтаборів, гетто й інших місць примусового тримання, створених фашистами і їхніми союзниками в період Другої світової війни^**.

6.3. Дружини (чоловіки) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війні і прирівняних до них інвалідів, а також дружини (чоловіки) померлих учасників війни, партизан і підпільників, громадян, які працювали в період блокади в місті Ленінграді на підприємствах і в організаціях міста і нагороджених медаллю "За оборону Ленінграда" і знаком "Житель блокадного Ленінграда", визнаних інвалідами в результаті загального захворювання, трудового каліцтва й інших причин (за винятком осіб, інвалідність яких настала внаслідок протиправних дій), які не вступали в інший шлюб.

6.4. Громадяни, які працювали в період блокади в місті Ленінграді на підприємствах, у закладах і організаціях міста і нагороджені медаллю "За оборону Ленінграда", і особи, нагороджені знаком "Житель блокадного Ленінграда".

6.5. Особи, нагороджені орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в роки Великої Вітчизняної війни.

6.6. Робітники і службовці, які направлялися на роботу до Афганістану у період 1 грудня 1979 року до грудня 1989 року, і в інші країни, в яких велися бойові дії.

6.7. Робітники і службовці Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які тимчасово перебували на території Афганістану і не входили до складу обмеженого контингенту радянських військ.