II. Завдання і функції спеціального будинку-інтернату

8. Основними завданнями спеціального будинку-інтернату є:

матеріально-побутове забезпечення престарілих та інвалідів, створен­ня для них сприятливих умов проживання;

організація догляду за проживаючими особами, подання їм медичної допомоги, проведення систематичної і цілеспрямованої виховної та культурно-масової роботи;

здійснення заходів щодо соціально-трудової реабілітації інвалідів;

сприяння органам внутрішніх справ у забезпеченні адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

9. Відповідно до основних завдань спеціальний будинок-інтернат:

а) приймає престарілих та інвалідів, які потребують стороннього до­гляду, побутового і медичного обслуговування, надає їм у будинку-інтернаті згідно з чинними нормами впорядковане житло з меблями та інвентарем, постільні речі, одяг, взуття;

б) організовує згідно із затвердженими грошовими і натуральними нормами раціональне та дієтичне харчування з урахуванням віку і стану здоров'я престарілих та інвалідів;

в) організовує з участю лікувально-профілактичних закладів Міністер­ства охорони здоров'я УРСР диспансеризацію престарілих та інвалідів, їх лікування, подання консультативної медичної допомоги, а також гос­піталізацію хворих;

г) здійснює санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи;

д) забезпечує інвалідів та престарілих, які цього потребують, слухови­ми апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, а також немоторними засобами пересування;

є) проводять для престарілих та інвалідів за медичними рекоменда­ціями лікувально-трудову терапію та комплекс інших реабілітаційних за­ходів для відновлення їх особистого і соціального статусу;

ж) проводять разом з органами Міністерства внутрішніх справ УРСР, спостережними комісіями при виконкомах місцевих Рад народних депу­татів і трудовими колективами підприємств і організацій, що подають шефську допомогу, систематичну виховну роботу серед престарілих та інвалідів, спрямовану на запобігання та профілактику правопорушень;

з) вживає заходів до поліпшення якості догляду, побутового і медич­ного обслуговування, впровадження в практику роботи передових форм і методів обслуговування престарілих та інвалідів;

і) вдосконалює організацію праці персоналу будинку-інтернату і під­вищення його кваліфікації, впроваджує засоби малої механізації;

к) широко використовує шефську допомогу підприємств, організацій для поліпшення експлуатації житлового фонду, а також об'єктів культур­но-побутового призначення та благоустрою будинку-інтернату.

10. Фінансово-господарська діяльність спеціального будинку-інтернату здійснюється відповідно до затверджених плану і кошторису витрат.

Адміністрація будинку-інтернату забезпечує:

а) придбання для будинку-інтернату матеріалів, обладнання, інвента­рю, палива, продуктів харчування, одягу, взуття, білизни та їх раціональ­ного використання;

б) раціональне використання державних коштів, виділених на утримання спеціального будинку-інтернату і збереження товарно-матеріальних цінностей;

в) додержання правил і норм по охороні праці, техніки безпеки, по­жежної безпеки;

г) проведення своєчасного капітального і поточного ремонту, рекон­струкції приміщень, споруд, комунікацій будинку-інтернату;

д) раціональне використання основних фондів і безперебійну роботу всіх допоміжних служб, пропускний режим влаштування огорожі, охо­рону, благоустрій та озеленення територій спеціального будинку-інтер­нату;

є) виділення приміщення для цілодобового поста міліції;

ж) списання в установленому порядку майна, що стало непридатним;

з) ведення бухгалтерського, оперативного і статистичного обліку, складання звітності за затвердженими формами та подання її в установ­лений строк до відповідних органів.

11. Порядок ведення особистих справ і обліку осіб, які проживають у будинку-інтернаті, встановлюється Міністерством соціального забезпе­чення УРСР.

12. Адміністрація спеціального будинку-інтернату виконує обов'язки опікуна і піклувальника по відношенню до осіб, які проживають у цьому будинку-інтернаті та потребують опіки і піклування.

ІІІ. Умови приймання, утримання та виписки із спеціального будинку-інтернату

13. Направлення престарілих та інвалідів до спеціального будинку-ін­тернату провадиться за їх бажанням на підставі висновку медичної частини виправно-трудової установи про те, що вони потребують сто­роннього догляду і не мають протипоказань для проживання в будин­ку-інтернаті згідно з Інструкцією про медичні показання та протипока­зання для приймання в будинок-інтернат, затвердженою Міністерством охорони здоров'я СРСР, і при відсутності у них працездатних родичів, зо­бов'язаних їх утримувати.

14. У спеціальний будинок-інтернат можуть також направлятися і особи, які проживають у будинках-інтернатах загального типу і допус­кають порушення громадського порядку, а також систематично та грубо порушують правила соціалістичного співжиття, до яких неодноразово застосовувалися міри адміністративного і громадського впливу, з ураху­ванням думки трудових колективів будинків-інтернатів і престарілих громадян та інвалідів, які проживають у них.

Рішення про направлення до спеціального будинку-інтернату для престарілих та інвалідів з будинків-інтернатів загального типу приймаю­ться виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів за міс­цем знаходження останніх по представленню органів соціального забез­печення, а при влаштуванні осіб, які звільняються з місць позбавлення волі, а також осіб, які направляються з приймальників-розподільників, – виконкомами обласних Рад народних депутатів за місцем знаходження спеціальних будинків-інтернатів по представленню органів внутрішніх справ.

15. Пенсіонерам, які проживають у спеціальному будинку-інтернаті, пенсія виплачується відповідно до чинного законодавства.

16. Престарілі та інваліди, які проживають у спеціальному будин­ку-інтернаті, можуть прийматися на тимчасові роботи в цьому закладі відповідно до чинного законодавства на посади молодшого медичного персоналу і робітників на умовах неповного робочого дня з оплатою пропорціонально відпрацьованому часові, якщо праця їм не протипоказана за станом здоров’я.

17. Тимчасове вибуття престарілих та інвалідів із спеціального будин­ку-інтернату в особистих справах дозволяється директором цього закла­ду на строк не більше одного місяця, а для осіб, які перебувають під ад­міністративним наглядом, – за погодженням з органами внутрішніх справ з урахуванням висновку лікаря про можливість виїзду. Витрати, пов'язані з поїздкою, не відшкодовуються.

18. Відвідування престарілих та інвалідів родичами чи знайомими дозволяється в порядку, встановленому директором спеціального будинку-інтернату.

19. Виписка престарілого або інваліда із спеціального будинку-інтер­нату провадиться за його заявою з дозволу відділу соціального забезпечення виконкому обласної Ради народних депутатів при наявності житлової площі, засобів до існування та можливості обслуговувати себе або при наявності письмової згоди родичів, які мають змогу його утримувати і здійснювати необхідний догляд за ним, а також у разі встановлення третьої групи інвалідності інваліду 1-ї або 2-ї групи.

20. При виписці із спеціального будинку-інтернату престарілому чи інвалідові видається закріплюваний за ним одяг, білизна, взуття за сезоном, особисті речі та цінності, що зберігалися в закладі, а також довідка із зазначенням часу перебування в спеціальному будинку-інтернаті.

21. За клопотанням адміністрації спеціального будинку-інтернату престарілі та інваліди рішенням відділу соціального забезпечення виконкому обласної Ради народних депутатів можуть бути переведені в інші будинки-інтернати системи соціального забезпечення.