2. Обов’язки.

Для виконання своїх функцій лікар-експерт зобов'язаний:

– мати спеціальні знання з медико-експертної роботи;

– знати основи законодавства України з питань медико-соціальної експертизи та соціальних питань;

– проводити медико-соціальну експертизу, тобто визначати ступінь обмеження життєдіяльності людини, у тому числі стан працездатності, групу, причину і час настання інвалідності, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали каліцтво чи інше ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням своїх трудових обов'язків; встановлювати потребу інвалідів у соціальній допомозі;

– розробляти заходи з медико-соціальної реабілітації та адаптації інвалідів;

– визначати шляхи реалізації реабілітаційного потенціалу профільних хворих та інвалідів;

- здійснювати планування та контроль за реалізацією заходів з медико-соціальної реабілітації та адаптації інвалідів;

– складати індивідуальну програму реабілітації та адаптації інвалідів;

– оцінювати використані реабілітаційні заходи хворих та інвалідів за профілем діяльності;

– визначати строки переогляду інвалідів;

– узагальнювати дані та проводити аналіз ефективності продовження лікарняного листка більше 4-5 місяців (для хворих на туберкульоз – більше 10 місяців) за своїм профілем та доводити їх до відома інших членів комісії та лікарів лікувально-профілактичних закладів;

– постійно консультувати лікарів лікувально-профілактичних закладів з питань медико-соціальної експертизи;

– вивчати структуру та динаміку інвалідності за групами, окремими захворюваннями, територіальними ознаками, у розрізі окремих підприємств, лікувально-профілактичних закладів, що входять до зони обслуговування МСЕК;

– аналізувати причини та фактори, що сприяють виходу на інвалідність та її накопиченню за профільними класами захворювань, часто і тривало хворіючих;

– проводити аналіз дефектів роботи лікувально-консультативних комісій при підготовці хворих на МСЕК та ведення документації з цієї роботи;

– брати участь у підготовці планів-графіків, комплексних планів профілактики та зниження інвалідності за своїм профілем;

– брати участь у підготовці звітів;

– готувати інформацію про причини високого рівня та несприятливої динаміки інвалідності, низьких показників реабілітації, високої питомої ваги тяжких груп інвалідності при основній інвалідизуючій профільній патології;

– брати участь в організації семінарів лікарів МСЕК та ЛПЗ;

– систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію та рівень медико-експертних знань.

3. Лікар-експерт має право:

– вносити пропозиції адміністрації МСЕК з питань удосконалення організації медико-експертної допомоги хворим, інвалідам; організації та умов своєї праці і праці середнього медичного персоналу;

– брати участь в організації та проведенні виїзних засідань МСЕК;

– отримувати інформацію, необхідну для виконання своїх посадових обов'язків;

– у випадку незгоди з рішенням МСЕК обґрунтувати свою особисту думку з цього питання;

– подавати підпорядкований по роботі персонал до заохочень і вносити пропозиції по накладанню доган при порушенні ним трудової дисципліни та незадовільному виконанні посадових обов'язків.