4. Оцінка роботи та відповідальність.

Оцінка роботи лікаря-експерта МСЕК проводиться головою МСЕК за підсумками роботи за місяць, квартал, рік на підставі обліку якісних та кількісних показників його роботи, дотримування ним вимог законодавчих, офіційних документів, правил трудової дисципліни, морально-етичних норм, суспільної активності.

Лікар-експерт несе відповідальність за неякісну роботу, помилкові дії, бездіяльність, неприняття рішень, які входять до сфери його обов'язків та компетенції згідно з діючим законодавством.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ЛІКАРЯ- РЕАБІЛІТОЛОГА МСЕК

1. Загальна частина.

Основною задачею лікаря-реабілітолога є планування, організація, координація та контроль виконання роботи з реабілітації інвалідів у районі діяльності МСЕК, систематичний контроль спільно з лікарями лікувально-профілактичних закладів за станом здоров’я всіх інвалідів, а особливо контингентів, виділених у "групу реабілітації". За відсутності реабілітаційної бази роль реабілітолога полягає в участі у створенні регіональної служби реабілітації інвалідів, у розробці індивідуальної програми медичної, соціальної та професійної реабілітації та адаптації інваліда, контролю за її виконанням різними державними органами та організаціями.

На посаду лікаря-реабілітолога МСЕК загального профілю (обласної, міської, міжрайонної, районної) призначається лікар однієї з основних клінічних спеціальностей: ортопед-травматолог або хірург, невропатолог, терапевт.

На посаду лікаря-реабілітолога спеціалізованих МСЕК необхідно вводити реабілітолога-фахівця у відповідності з профілем МСЕК: для роботи в офтальмологічній МСЕК – окуліста; у психіатричній – психіатра; у кардіологічній – кардіолога; в онкологічній – онколога; у травматологічній – травматолога; у фізіпульмонологічній – пульмонолога, фтизіатра.

Лікар-реабілітолог повинен мати стаж з основної клінічної спеціальності не менше 3 років, первинну спеціалізацію з реабілітології, атестаційну категорію з основної лікарської спеціальності.

Призначення та звільнення лікаря-реабілітолога здійснюється головою МСЕК згідно з діючим законодавством.

Реабілітолог працює під керівництвом голови комісії у контакті з лікарями та середнім медичним персоналом лікувально-профілактичних закладів, що здійснюють реабілітаційні заходи.

У своїй діяльності лікар-реабілітолог керується Положенням про медико-соціальну експертизу (1992), Положенням про індивідуальну програму реабілітації, Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів в Україні, Законом про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, наказами.

2. Обов’язки

Для виконання своїх функцій лікар-реабілітолог зобов’язаний:

– мати спеціальні знання з основ реабілітології, медико-соціальної експертизи, основної клінічної спеціальності;

– знати основи законодавства України з питань реабілітації, медико-соціальної експертизи та соціальних питань;

– брати участь в огляді хворих та інвалідів згідно з планом-графіком роботи МСЕК;

– проводити відбір хворих, які підлягають реабілітації; брати участь спільно з членами МСЕК у визначенні реабілітаційного потенціалу інваліда;

– вивчати обсяг та якість, давати експертну оцінку проведеного раніше лікування на основі опитування, огляду хворого та вивчення медичної документації ;

– адаптувати розроблену спільно з лікарем, який лікує, медичну частину індивідуальної програми реабілітації, доповнювати її заходами з професійної, соціальної та побутової реабілітації інвалідів;

– розробляти довгострокові індивідуальні програми реабілітації, визначати етапність та строки проведення реабілітації інвалідів;

– вести облік інвалідів, які підлягають реабілітації;

– брати участь у визначенні потреби у соціальній допомозі інвалідам, спрямованій на полегшення наслідків обмеження життєдіяльності;

– визначати потребу інвалідів у протезуванні, оснащенні побутовими та робочими пристосуваннями, надавати направлення на протезування;

– визначати необхідність у засобах пересування та надавати рекомендації на звернення у відповідний відділ соціального захисту та спеціалізовану по автотранспорту МСЕК;

– робити висновок про необхідність постійного догляду, соціальної допомоги та харчування і з цією метою направляти інваліда в Центри соціального обслуговування пенсіонерів, визначати вартість необхідних послуг;

– вивчати матеріально-технічну базу та можливості лікувально-профілактичних закладів по проведенню медичної реабілітації хворих;

– вивчати можливості профорієнтації та профнавчання інвалідів у тісному контакті з Центром (бюро) профорієнтації; відділами соціального захисту;

– вивчати можливості професійної реабілітації інвалідів на підприємствах, працювати у тісному контакті з адміністрацією підприємств, організацій, центрами зайнятості населення, відділами соціального захисту;

– працювати у тісному контакті з обласними відділами Фонду соціального захисту інвалідів України по забезпеченню фінансування окремих конкретних заходів з реабілітації інваліда (надання цільових коштів для придбання медикаментів, санаторно-курортних путівок, побутових пристосувань);

– здійснювати контроль за проведенням заходів з медичної реабілітації інвалідів;

– здійснювати контроль за проведенням заходів з професійної реабілітації інвалідів;

– здійснювати контроль за проведенням заходів з соціальної реабілітації інвалідів;

– вивчати та оцінювати ефективність виконання індивідуальної програми реабілітації у кожного інваліда, складати етапні епікризи;

– підбивати підсумки проведення та узагальнювати результати реабілітації інвалідів один раз у півріччя; готувати зведені дані з реабілітації інвалідів, що направляються для узагальнення у масштабах області лікарю-статисту обласного центру МСЕ;

– надавати консультативну допомогу лікарям лікувально-профілактичних закладів з питань медико-соціальної реабілітації інвалідів;

– розробляти комплексні заходи з медико-соціальної реабілітації та адаптації інвалідів у районі діяльності МСЕК;

– готувати пропозиції про відрахування коштів в обласні відділення Фонду соціального захисту інвалідів України у випадку невиконання підприємствами, установами і організаціями заходів по програмі реабілітації інвалідів;

– сприяти формуванню регіональної реабілітаційної бази;

– інформувати місцеві Ради народних депутатів, муніципальні органи про заплановані та проведені заходи з медико-соціальної реабілітації інвалідів та їх ефективність;

– складати звіти, довідки, доповідні записки та інші документи про стан реабілітації інвалідів у районі діяльності МСЕК;

– пропагувати нові методи реабілітації у ЛПЗ, на підприємствах, при роботі з інвалідами;

– проводити разом з господарськими, профспілковими та іншими громадськими організаціями конференції, наради, семінари з питань медико-соціальної реабілітації та адаптації інвалідів;

– постійно підвищувати свою професійну кваліфікацію та рівень реабілітаційних знань.