8.3. Питання профорієнтації та перекваліфікації

На сьогоднішній день близько 13 % інвалідів молодого віку не мають професійної підготовки і значно більша частина інвалідів молодого віку потребують перекваліфікації та перенавчання. В зв’язку з цим, питання профорієнтації, переорієнтації та перекваліфікації мають дуже важливе значення.

У дітей з тими чи іншими вадами здоров’я питаннями профорієнтації повинні займатися лікарі дитячих лікувально-профілактичних закладів. Це передбачено «Національною програмою професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001–2005 роки», яка затверджена у 2001 році Президентом України. В цій же програмі передбачається розширення мережі центрів раннього втручання і соціальної реабілітації дітей-інвалідів, а також створення центрів професійної, медичної та соціальної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями у всіх містах України з чисельністю населення понад 50 тис. чоловік.

У вищеназваній програмі передбачено проведення роботи з допрофесійної та соціальної реабілітації дітей-інвалідів у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних закладах, спеціальних школах-інтернатах та в центрах реабілітації. Слід відзначити, що на сьогоднішній день у багатьох областях України створені і працюють на базі обласних дитячих клінічних лікарень одно- та багатопрофільні центри реабілітації для дітей-інвалідів, в яких проводиться комплексна медична реабілітація та соціальна і трудова реабілітація. Одночасно в таких центрах проводиться робота по профорієнтації дітей з обмеженими фізичними можливостями.

Основні принципи профорієнтаційної роботи з дітьми з обмеженими фізичними та розумовими можливостями зводяться до наступного:

– при профорієнтації потрібно враховувати нозологічну форму захворювання, його перебіг та тяжкість функціональних порушень;

– максимальне використання компенсаторних можливостей та їх розвиток у процесі росту на навчання;

– врахування індивідуальних здібностей і нахилів дитини;

– профорієнтація повинна розвивати і формувати інтереси дітей у відповідності з їх клініко-трудовими можливостями ;

– профорієнтація повинна передбачати конкретні можливості для працевлаштування особи з обмеженими фізичними або розумовими можливостями після закінчення процесу реабілітації, а також навчання.

Основні принципи профорієнтації дорослих осіб з обмеженими фізичними і розумовими можливостями викладені в Концепції державної системи професійної орієнтації населення, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів № 48 у 1994 р. В Концепції вказується, що професійна орієнтація є комплексна науково обґрунтована система форм, методів та засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі особистісних особливостей кожного індивідуума та потреб ринку праці. Робота по професійній орієнтації покладена на заклади Міністерства соціального захисту населення та Міністерства охорони здоров’я. В першу чергу це відноситься до МСЕК.

Професійна орієнтація включає такі елементи: професійна консультація, професійний добір, професійний відбір та професійна адаптація (О. В. Сергієні та ін., 1995).

Професійним консультуванням фактично займається МСЕК. Професійна консультація неповнофункціональної особи згідно з Концепціїєю є допомога у виборі або в зміні професії чи виду діяльності на основні вивчення індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвої ситуації, професійних інтересів, нахилів, стану здоров’я особи та тяжкості функціональних порушень, а також урахування потреб ринку праці.

При проведенні професійної орієнтації в першу чергу враховують медичні фактори – визначається клініко-трудовий прогноз. При цьому враховується нозологічна форма захворювання, його клінічні прояви та ступінь тяжкості функціональних порушень, тип перебігу, наявність ускладнень та їх вираженість, можливості компенсації порушених функцій організму. У відповідності до цього визначаються можливості продовження професійної діяльності в своїй або іншій професії, доступні для інваліда характер, умови, режим і форми організації трудової діяльності, рекомендовані види праці та професії, а також протипоказання до регулярної професійної роботи.

Професійний відбір зводиться до оцінки придатності людини з обмеженою працездатністю до виконання роботи в показаній їй за станом здоров'я професії.

Психологічна профорієнтація при підборі професії повинна враховувати особливості особистості, внутрішню картину хвороби, тип психологічного реагування на захворювання та обмеження життєдіяльності, а також уточнити бажані види професійної діяльності. Це досягається за допомогою спостереження, клінічного інтерв'ювання, анкетування та різних психодіагностичних методик.

Порушення психофізіологічних та патопсихологічних показників і процесів у залежності від їх тяжкості розділяють на три ступені: легкі, помірні та виражені.

Пам'ять досліджується переважно методиками на виявлення стану короткочасної та відстроченої пам'яті (запам'ятовування 10 слів, фігур та ін.). Опосередкована пам'ять вивчається за допомогою методики "піктограма".

Увагу (розподіл, перемикання, стійкість) можна досліджувати за допомогою методик "рахунок за Крепеліном", "таблиці Шульте", "коректурна проба", "методика вивчення рівня уваги у школярів", "методика вміння переключатися" та ін.

Слід відзначити, що приведені вище перші три методики, спрямовані на вивчення стану уваги, використовуються також і для дослідження розумової працездатності (темп, втомлюваність та ін.).

Сприйняття вивчаються за допомогою таких методик, як: сенсорна збудливість, тести Рейхардта, Ліпмана та ін.

Мислення можна досліджувати за допомогою наступних тестів: "на класифікацію", "виключення", "силогізми", "узагальнення", асоціативний експеримент" та ін.

Вивчення емоційного стану хворої людини (інваліда) краще проводити за допомогою тесту Спільбергера або тесту Люшера.

Рівень інтелекту можна досліджувати при використанні тесту Равена або тесту Векслера.

При вивченні психічних функцій неповнофункціональної особи при психологічному тестуванні можуть бути використані й інші методики.

Особливе значення при проведенні психологічного орієнтування має вияснення особливостей особистості. Найбільш популярною методикою експрес-психодіагностики особистості є тест Кеттела. Цей тест є універсальним, практичним і дає багатогранну інформацію про індивідуальність особистості.

Методами спостереження та інтерв'ювання визначаються наступні соціально-психологічні дані, що мають суттєве значення для професійного орієнтування хворої людини: психологічний аналіз внутрішньої картини хвороби (аутопсихологічна картина хвороби, реакція особистості на хворобу, ставлення до хвороби, переживання хвороби в часі), наявність установки на працю, визначення професійних інтересів, схильностей, оцінка трудової мотивації та ін..

На основі комплескного психологічного обстеження психолог робить висновки відносно психофізіологічних і патопсихологічних показників і процесів, а також соціально-психологічних даних особистості.

До проведення професійного орієнтування дітей широко залучаються лікарі МСЕК. У таких випадках лікарі лікувально-профілактичних закладів направляють дітей-інвалідів на ці комісії, в яких вирішується питання вибору майбутньої професії, можливості навчання в спеціалізованих навчальних закладах інтернатного типу для дітей–інвалідів Міністерства соціального захисту і праці та наступного раціонального працевлаштування переважно за місцем проживання.

Велике значення при проведенні профорієнтації має знання професій, в яких можливе працевлаштування інвалідів, на підприємствах в зоні обслуговування МСЕК. При цьому на кожну таку професію лікарі-експерти повинні мати санітарно-гігієнічну та соціально-економічну характеристики.

МСЕК дає направлення інвалідам молодого віку на навчання в спеціальні навчальні заклади Міністерства соціального захисту та праці. В зв’язку з обмеженою кількістю місць у цих навчальних закладах постає питання про створення умов для навчання інвалідів у професійно-технічних училищах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах Міністерства освіти та науки та інших міністерств республіки. Спільно з лікарями навчальних закладів та лікарями санітарно-гігієнічних станцій проводиться підбір доступних професій, організація навчального процесу, створення соціально-побутових умов для проживання та вирішення наступного раціонального працевлаштування.

На сьогоднішній день в Україні вже має місце мережа закладів освіти І–ІV рівня акредитації, в яких створені умови для навчання інвалідів різним спеціальностям. Вони наведені нижче.

Інженерна механіка, технологія машинобудування (приймаються інваліди, в тому числі з вадами слуху) – Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" (м. Київ, просп. Перемоги, 37; тел.: 454-96-45, 454-96-46).

Дефектологія (приймаються інваліди, в тому числі з вадами слуху та зору) – Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова (м. Київ, вул.. Пирогова, 9; тел. 239-30-17, 235-82-36).

Економіка підприємства (приймаються інваліди, в тому числі з вадами слуху) – Київський національний університет технологій та дизайну (м. Київ, вул. Немировича-Данченка; тел. 291-29-75).

Економічна кібернетика (приймаються інваліди, в тому числі з вадами слуху) – Національна металургійна академія України (м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна; тел. 45-33-71).

Масажист, тренер, вчитель-викладач, секретар-референт, спеціаліст зі зв’язків із громадкістю, управлінець, інженер, програміст, технік по комп'ютеру, оператор ЕВМ, перекладач, психолог, соціальний педагог, аудитор, бухгалтер, фінансовий менеджер, економіст, юрист, адвокат, криміналіст, слідчий, маркетолог, захисник оточуючого середовища, еколог, хімік, біолог, системний адміністратор, спеціаліст із програмного забезпечення, електрик, технолог із приготування їжі, повар-кондитер, автомеханік, автослюсар, дизайнер, видавнича справа та редагування (приймаються інваліди, в тому числі з вадами слуху, зору та опорно-рухового апарату) – Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (м. Київ, вул. Хоріва, 1г; тел. 425-29-38).

Економіка підприємства, менеджмент, облік та аудит, фінанси, економічна кібернетика, маркетинг, соціальна педагогіка, виробниче навчання (приймаються інваліди, в тому числі з вадами слуху) – Хмельницький технологічний університет "Поділля", Інститут заочної дистаційної освіти (м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11; тел. 72-80-76).

Технологія деревоообробки (приймаються інваліди, в тому числі з вадами слуху) – Український держдавний лісотехнічний університет (м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103; тел. 35-24-11).

Правознавство (приймаються інваліди, в тому числі з вадами слуху) - Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці України (м. Чернігів, вул. 50 років ВЛКСМ, 1-а; тел. 2-50-23).

Швейне виробництво (приймаються інваліди, в тому числі з вадами слуху) - Київський державний технікум легкої промисловості (м. Київ, вул. Івана Кудрі, 29; тел.: 269-14-33; 269-14-23).

Бухгалтерський облік, економіка підприємства, соціальна робота - Кам'янець-Подільський планово-економічний технікум-інтернат (Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. М. Годованця, 13; тел.: 3-26-51; 3-26-62).

Бухгалтерський облік, соціальна робота – Харківський обліково-економічний технікум-інтернат ім. Ф. Г. Ананченка (м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 133; тел. 772-51-84).

Обслуговування комп'ютерних та інтелектуальних мереж (приймаються інваліди, в тому числі з вадами слуху) – Донецький технікум промислової автоматики (м. Донецьк, вул. Горького, 163; тел. 91-06-55).

Оператор комп'ютерного набору, секретар керівника, кухар, кондитер (з освітою не менше 9 класів); радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури, конторський службовець (бухгалтер), соціальний працівник, взуттьовик з індивідуального пошиву взуття, взуттьовик із пошиття ортопедичного взуття (з освітою після 11 класів) (приймаються інваліди, в тому числі з вадами слуху) – Житомирський технічний ліцей-інтернат (м. Житомир, вул. Московська, 43; тел.: 37-14-43; 37-05-78).

Кравець, закрійник для індивідуальної трудової діяльності, заготівельник верху взуття, взуттьовик з індивідуального пошиву взуття, оператор комп'ютерного набору та оператор комп'ютерної верстки (приймаються інваліди, в тому числі з вадами слуху) – Луганське середнє професійно-технічне училище-інтернат (м. Луганськ, квартал Східний; тел. 46-60-77).

Кравець верхнього чоловічого та жіночого одягу, швачка (приймаються інваліди, в тому числі з вадами слуху) – Самбірське професійно-технічне училище-інтернат для дітей-інвалідів (Львівська обл., м. Самбір, вул В. Стуса, 9; тел. 3-22-18).

Приймаються інваліди, в тому числі з вадами зору - Генічеське медичне училище (Херсонська обл., м. Генічеськ, просп. Миру, 41; тел..: 2-24-39; 2-23-25).

Швачка (приймаються інваліди, в тому числі з вадами слуху) – Одеське ПТУ 35 (м. Одеса, вул. О. Невського, 39; тел. 40-27-06).

Приймаються інваліди, в тому числі з вадами зору – Медична школа при Дарницькому медичному об'єднанні (м. Київ, Харківське шосе, 121; тел. 560-82-16).

Артист цирку, артист естради (конкурсний відбір абітурієнтів проводить культурний центр УТОГ) – Київський державний коледж естрадно-циркового мистецтва (м. Київ, вул. В. Житомирська, 2; тел. 279-04-97).

Кераміка, художня обробка дерева, художня обробка металу (приймаються інваліди, в тому числі з вадами слуху) - Ужгородський коледж мистецтв ім. А.М. Ерделі (м. Ужгород, вул. Грушевського, 38/809; тел. 66-32-90).

Разом з викладацьким колективом професійно-технічних училищ, коледжів та професорсько-викладацьким колективом вищих навчальних закладів лікарі навчальних установ повинні брати активну участь у проведенні професійної орієнтації у інвалідів, які поступають на навчання, а також протягом всього часу навчання, враховуючи можливість працювати в обраній професії.

На сьогоднішній день в Україні, хоч і повільно, іде процес створення спеціальних центрів реабілітації інвалідів, в яких вони навчаються професії в залежності від їх стану здоров'я, інтелектуальних та фізичних можливостей, а також освіти.

В останні роки набуло поширення проведення спеціальних курсів, на яких проводиться навчання та перенавчання різним професіям, які є вакантними на підприємствах міста або району. Формування груп для навчання на таких курсах здійснюють переважно центри зайнятості населення (районні, міські, обласні). В цих же центрах зайнятості працюють психологи, які проводять профорієнтаційну роботу серед бажаючих навчатися, в тому числі і серед інвалідів.

В обласних центрах зайнятості є відділення професійної консультації та прогнозування професійної придатності з психофізіологічною лабораторією, в яких проводиться професійне консультування у всіх складних випадках відносно навчання та перенавчання здорових функціонально неповноцінних осіб. При направленні інваліда на профорієнтаційне консультування в центри зайнятості МСЕК повинна представити дані про його діагноз та ступінь функціональних порушень, показані та протипоказані умови і характер праці.

Навчання та перенавчання інвалідів, у тому числі й на платних курсах, які організовані комерційними структурами, за направленням центрів зайнятості населення проводиться за державні кошти.

При вирішенні питання про раціональне і оптимальне працевлаштування хворої людини або інваліда, особливо тих, які мають професію та певний в ній стаж, з'ясовується можливість продовження праці в цій професії зі створенням спеціальних умов для неповнофункціональної особи, чи використання професійних навичок для працевлаштування на іншій роботі в тій же установі або на тому ж виробництві. В тих же випадках, коли таке працевлаштування є неможливим, то може проводитись навчання на виробництві – на робочому місці або на спеціальних курсах з наступним раціональним працевлаштуванням. Якщо на підприємстві або в установі відсутня можливість раціонального працевлаштування неповнофункціональної особи, то тоді вона направляється в центр зайнятості населення, в якому проводитьься реєстрація, профорієнтація та навчання новій професії.

При розробці працевлаштування інваліда лікарі МСЕК враховують професійну адаптацію, яка фактично є індивідуальною роботою з ним і включає заходи по сприянню процесу пристосування особи до психологічних та організаційно-технічних особливостей професійної діяльності на виробництві. Особливого значення така адаптація набуває у молодих інвалідів, що не мають стажу роботи.