10.7. Інвалідність, що пов’язана

З АВАРІЄЮ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

Причинний зв’язок інвалідності внаслідок захворювань, травм, каліцтва, що виникли в результаті дії іонізуючого випромінювання та інших шкідливих факторів під час аварії на Чорнобильській АЕС і інших ядерних об’єктах, проводиться тільки тим громадянам, які мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та робіт на інших ядерних об’єктах.

Такий статус у відповідності з «Положенням про систему експертизи по встановленню причинного зв’язку хвороб, інвалідності, смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» Міністерства охорони здоров’я України № 194/130 від 12 грудня 1997 р. надають регіональні обласні спеціалізовані лікарсько-консультативні комісії та регіональні міжвідомчі експертні комісії.

Ці комісії в своїй роботі керуються «Переліком хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв’язок з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» № 150 від 17.05.1997 р. та ін.

В обов’язки регіональних міжвідомчих експертних комісій входить розгляд справ наступних громадян України:

– учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

– громадян, які належать до потерпілих від аварії на ЧАЕС, із тих областей, де відсутні обласні спеціалізовані ЛКК;

– громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних катастроф (аварій), у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, а також тих, які постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини і яких віднесено до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

– конфліктні та складні справи, надіслані з обласних спеціалізованих ЛКК.

Регіональні обласні спеціалізовані лікарсько-консультативні комісії приймають на розгляд наступні справи:

– дорослих громадян, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи за місцем проживання;

– учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з раком щитоподібної залози, гемобластозами та у випадках, коли причина виникнення хвороби внаслідок аварії на ЧАЕС не викликає сумнівів.

У випадках незгоди громадян з рішеннями регіональної обласної спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії або регіональної міжвідомчої експертної комісії їхні справи направляються на розгляд Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ України, рішення якої є остаточним.

Регіональні обласні спеціалізовані лікарсько-консультативні комісії та регіональні міжвідомчі експертні комісії ліквідаторам аварії на ЧАЕС та ліквідаторам катастроф на інших ядерних об’єктах виносять наступне формулювання: «захворювання, травма, каліцтво, пов’язані з роботами під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та інших ядерних об’єктах», а для громадян, які проживали на забруднених територіях, – «захворювання, пов’язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС».

Медико-соціальні експертні комісії проводять встановлення групи інвалідності, пов’язаної з аварією на ЧАЕС, за наявності таких даних: висновки обласної спеціалізованої ЛКК або реґіональної міжвідомчої експертної комісії, направлення на МСЕК (ф. 88) з необхідними додатковими методиками обстеження, виписки із історій хвороби та ін.

Оскільки ліквідатори аварії на ЧАЕС, які постраждали внаслідок такої аварії, мають право на встановлення не лише групи інвалідності, а й відсотків втрати професійної працездатності, то вони повинні представляти на МСЕК запит установ соціального захисту або підприємств, установ та організацій, які направляли своїх працівників на ліквідацію Чорнобильської катастрофи. При цьому такі відсотки втрати професійної працездатності встановлюються у відповідності з наказами МОЗ України № 212 від 22.11.1995 року та № 238 від 05.08.1998 р.

Слід відзначити, що цілий ряд захворювань, по яким встановлений зв’язок з аварією на ЧАЕС, з часом трансформуються в інші захворювання з більш вираженими функціональними порушеннями, а тому МСЕК з урахуванням єдиних патогенетичних механізмів розвитку таких захворювань може проводити зв’язок інвалідності з аварією на Чорнобильській АЕС.

Наприклад:

у гр. Т. була виявлена вегетосудинна дистонія. Це захворювання регіональна міжвідомча експертна комісія пов’язала з роботами під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Через три роки після цього у нього була діагностована гіпертонічна хвороба (дані амбулаторної картки та виписки із історії хвороби), яка ускладнилась інсультом. Гр. Т. був направлений на МСЕК, яка визнала його інвалідом 2-ї групи по «захворюванню, пов’язаному з роботами під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС».

У випадках, коли захворювання, що були пов’язані з аварією на ЧАЕС, не призводять до інвалідності, а у хворого розвинулась інвалідність внаслідок іншого захворювання, яке входить до затвердженого «Переліку хвороб…», вся документація такого хворого повинна бути знову направлена до регіональної міжвідомчої експертної комісії або обласної спеціалізованої ЛКК для встановлення причинного зв’язку цього захворювання з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих факторів внаслідок аварії на ЧАЕС.

При підвищенні групи інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з аварією на ЧАЕС, в разі виникнення більш тяжкого загального захворювання причина інвалідності встановлюється згідно з вибором хворого.

Наприклад:

гр. Н. був визнаний інвалідом 3-ї групи за діагнозом «Виразкова хвороба шлунка з періодичними загостреннями та занепадом харчування ІІ ступеня» і йому була встановлена причина інвалідності «захворювання, пов’язане з роботами під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС». Згодом у нього розвинувся попереково-крижовий остеохондроз з випадінням диску Л5-S1, що ускладнився попереково-крижовим радикулітом зі стійким вираженим больовим синдромом, і на МСЕК він був визнаний інвалідом 2-ї групи. За бажанням хворого йому була залишена причина інвалідності, пов’язана з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС.

Слід відмітити, що у відповідності до доповнень до Закону України «Про соціальний статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (1996 р.), інвалідність, пов’язана з аварією на ЧАЕС, встановлюється на 3–5 років, а при досягненні віку жінками 44 років, а чоловіками 49 років – безстроково.