7. Порядок видачі листка непрацездатності на період санаторно-курортного лікування

7.1. Листок непрацездатності на період санаторно-курортного лікування, необхідність якого встановлена ЛКК лікувально-профілактичного закладу за місцем спостереження, видається на термін лікування та проїзду до санаторію і назад, але з урахуванням тривалості щорічної (основної та додаткової) відпустки.

7.2. Листок непрацездатності видається до від'їзду в санаторій за наявності:

а) путівки;

б) довідки з місця роботи про тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки;

в) картки санаторно-курортного відбору.

8. Контроль та відповідальність за порушення Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян

8.1. Контроль за виконанням цієї Інструкції закладами охорони здоров'я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров'я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об'єднання.

8.2. Відповідальність за стан організації та якості експертизи тимчасової непрацездатності, зберігання та облік документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, несе керівник закладу охорони здоров'я.

6.3. За порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України.

8.4. Облік бланків листків непрацездатності ведеться за формою, встановленою МОЗ України.

8.5. У разі виявлення порушень правил видачі, зберігання, обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, незадовільного стану експертизи тимчасової непрацездатності лікувально-профілактичний заклад може бути позбавлений права видавати документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність у встановленому порядку.

Інструкція «Про порядок встановлення причинного зв'язку інвалідності у колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті» (№ 16-01/220 від 20.11.1992 р.)

Інструкція визначає порядок встановлення причинного зв'язку інвалідності з перебуванням на фронті в осіб, які проходили службу в складі Збройних Сил СРСР (у подальшому в тексті інструкції іменуватимуться "колишні військовослужбовці") та звільнених з військової служби за станом здоров'я.

Вони повинні мати висновок військово-лікарської комісії (ВЛК) про причинний зв'язок, вказаний у свідоцтві про хворобу, в довідці за формою № 16, або постанови окружної (центральної) військово-лікарської комісії (ОВЛК, ЦВЛК), а також інші документи, що їх замінюють.

Ці документи повинні свідчити про звільнення з військової служби військовослужбовця за станом здоров'я та іншими причинами, але які не мають військово-медичних документів.

Зв’язок інвалідності з перебуванням на фронті медико-соціальні експертні комісії встановлюють як за прямими наслідками поранення, каліцтва, контузії або захворювання, так і за різними їх ускладненнми або віддаленими наслідками незалежно від терміну звернення на МСЕК.

І. Колишнім військовослужбовцям, звільненим з служби за станом здоров’я, які мають висновок військово-лікарської комісії з причинного зв'язку захворювання (поранення, каліцтва, контузії), при встановленні інвалідності питання про її причину МСЕК визначає відповідно до формулювання постанови ВЛК (ОВЛК, ЦВЛК). Змінювати ці висновки МСЕК неправомірна.

При відсутності в свідоцтвах про хворобу або в інших військово-медичних документах постанов ВЛК про причинний зв'язок захворювання (поранення, каліцтва, контузії) або незгодою з цією постановою документи колишніх військовослужбовців МСЕК через районні військкомати направляють на розгляд ВЛК військового округу, на території якого вони проживають, а в випадку незгоди з постановою ВЛК військового округу - в ЦВЛК.

ІІ. Колишні військовослужбовці, звільнені зі служби за станом здоров'я, у яких відсутні військово-медичні документи, МСЕК, встановивши інвалідність, визначає причину тільки після отримання висновків ВЛК, затвердження ОВЛК.

ІІІ. Колишнім військовослужбовцям, звільненим зі служби не за станом здоров’я, питання зв'язку причини інвалідності з перебуванням на фронті вирішується в наступному порядку:

1. При встановленні інвалідності за наслідками поранення, каліцтва, контузії або захворювання, що мали місце в період перебування на фронті і підтверджених військово-медичними документами, МСЕК правомірна вирішувати питання про її причинний зв'язок незалежно від терміну звернення інваліда.

До уваги можуть бути прийняті різні документи: свідоцтво про хворобу, довідка за формою № 16, постанова ВЛК, довідки військово-медичних установ (санчастини, госпіталю, військово-медичного музею, ВЛК, ЦВЛК) та інші.

За відсутності військово-медичних документів у колишніх військовослужбовців, котрі в період проходження військової служби визнавались ВЛК обмежено придатними до служби або потребували відпустки по хворобі, МСЕК повинна надсилати їх документи на розгляд в ВЛК військового округу.

2. МСЕК можуть вирішувати питання про зв'язок причини інвалідності з перебуванням на фронті у випадках відсутності у колишніх військовослужбовців військово-медичних документів або при їх неналежному оформленні:

а) при хронічних, помірно прогресуючих захворюваннях, які не були виявлені в період військової служби.

При цьому подаються документи, видані лікувальними закладами в перші десять років після звільнення з діючої армії, або пізніше, але за даними за вказані 10 років, які дають підстави віднести початок захворювання до періоду перебування на фронті, або в випадках, коли в військово-медичних документах вказані окремі симптоми захворювання, які призвели до інвалідності;

б) при наслідках поранення, каліцтва, контузії, якщо факт їх отримання зазначений у графі «анамнез» військово-медичного документа, або в графі «діагноз» зазначені тільки окремі симптоми захворювання, які призвели до інвалідності;

в) при наслідках черепно-мозкової травми, якщо в військово-медичному документі є дані про поранення голови (обличчя), шиї або отримання численного осколкового поранення будь-якої локалізації;

г) при наслідках поранення, каліцтва, контузії або захворювання, якщо в військово-медичному або іншому військовому документі (бойова характеристика, подання до нагороди, військового звання, атестації, військовий квиток та ін.) є ці дані.

У випадках, вказаних у п. 2 даного розділу, до МСЕК повинні подаватися наступні документи:

військові документи, що підтверджують службу колишнього військовослужбовця у діючій армії;

дані лікувального закладу про стан здоров'я колишнього військовослужбовця, як правило, в період 10 років після вибуття з діючої армії та на час огляду.

При встановленні причини інвалідності, пов'язаної з перебуванням на фронті, без військово-медичних документів в акті огляду у МСЕК та в виписці з нього вказується, що висновок зроблено без військово-медичних документів на підставі клінічних даних, або військово-облікових документів, в яких є довідка про захворювання (поранення, каліцтво, контузію).

3. Питання про причину інвалідності колишніх військовослужбовців, котрі перебували у полоні, вирішується на підставі довідок військкомату з зазначенням дати призову на військову службу і звільнення, часу перебування у полоні, дати проходження військового переобліку або придатність до військової служби при звільненні зі збройних сил, а також у випадках надання документів, виданих лікувальним закладом у період 10 років після звільнення з полону, які дають підставу віднести початок захворювання до періоду перебування у полоні.

4. За відсутності у колишніх військовослужбовців, а також колишніх полонених будь-яких даних про огляд у ВЛК у період служби у збройних силах, але які мають явні наслідки тілесних пошкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранення, каліцтва, контузії, чужорідні тіла та ін.) незалежно від причини звільнення з армії, питання про зв'язок отриманих поранень (каліцтва, контузії) з перебуванням на фронті вирішується після огляду їх з участю судово-медичного експерта в лікарській комісії при військкоматі (без затвердження в ОВЛК) та поданні довідки про перебування в діючій армії з підтвердженням переліками Генерального штабу.

IV. Питання про причину інвалідності колишніх партизан Вітчизняної війни вирішується в порядку, визначеному в розділі ІІІ пункти 1 і 2).

При огляді у МСЕК колишніх партизан Вітчизняної війни, які мають явні наслідки тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, великі рубці після поранень, металеві чужорідні тіла та ін.), факт поранення (каліцтва, контузії), отриманого в період перебування в партизанському загоні, може бути підтверджений показаннями двох партизан, які разом перебували в партизанському загоні.

Питання про причину інвалідності учасників підпільно-партизанської боротьби громадян України, які брали участь в антифашистському підпіллі і партизанському русі в 1941–1945 роках на території країн Європи, визначається на підставі довідок про службу в партизанському загоні, копії партизанських квитків, медичних документів лікувально-профілактичних закладів про стан їх здоров'я.

V. Вирішення питання про встановлення причинного зв'язку інвалідності у колишніх військовослужбовців (партизан) з перебуванням на фронті за розділами III (пункти 2 і 3) та IV доручено республіканським, обласним та центральним міським медико-соціальним експертним комісіям після всебічного медичного обстеження в лікувальних закладах за направленням районних, міських військкоматів та пред'явленню ними документів про строк військової служби військовослужбовців, в тому числі і в діючій армії.

VI. Причина інвалідності, пов'язана з перебуванням на фронті, зберігається у осіб, котрим підвищується група інвалідності внаслідок нових захворювань або наслідків поранення (каліцтва, контузії), а також у тих випадках, коли наслідки поранення (каліцтва, контузії), захворювання на період огляду не дають підстав для обмеження працездатності, а встановлення групи інвалідності зумовлено іншими захворюваннями.