34. Для визначення потреби у матеріальних ресурсах у будівництві використовуються норми:

а) планові, розрахункові, визначені опитним шляхом;

б) планові, кошторисні і виробничі;

в) планово-розрахункові, експериментальні, узагальнені.

35. Для визначення потреби у матеріальних запасах використовуються коефіцієнти:

а) нерівномірності надходження матеріалів;

б) втрати матеріалів на шляху;

в) нерівномірності споживання матеріалів;

г) нормативний коефіцієнт.

36. Метод виробництва «точно в час» заснований:

а) на виробництві великими партіями;

б) на виробництві малими партіями;

в) на управлінні запасами з фіксованим розміром запасу.

37. Продуктивність праці – це:

а) кількість продукції у фізичних і вартісних одиницях, виконана у визначений період часу;

б) витрати труда на виготовлення продукції в той чи інший період;

в) ефективність труда, яка визначається кількістю продукції, виробляємої в одиницю часу і витратами труда на одиницю продукції.

38. Плановий фонд оплати праці – це:

а) сума грошових ресурсів, передбачених в плановому періоді для виплати заробітної плати робітникам, незалежно від їх відношення до штату, за тарифними ставками, окладами і іншими розцінками, а також премії і всі види доплат до основної заробітної плати;

б) сума грошових ресурсів, передбачених в плановому періоді, включаючи заробітну плату, що визначається калькуляціями, надурочну роботу за сумісництво професій, різноманітні премії за виконання виробничих завдань;

в) сума грошових ресурсів, передбачених в плановому періоді для виплати заробітної плати, включаючи простої, пов’язані з кліматичними умовами, доплата бригадам, виплати по держзобов’язанням, оплата відпусток і компенсацій при їх невикористанні.

39. Норма часу – це:

а) трудоємність, або кількість втраченого живого труда в люд-год, люд-хв, визначена для виготовлення одиниці продукції, або виконання одиниці роботи;

б) необхідні затрати часу (люд-год, люд-хв) на виконання визначеної роботи або виготовлення визначеного об’єму продукції;

в) витрати, виражені в одиницях часу на кожний вид тієї чи іншої продукції.

40. Норма витрат труда – це:

а) необхідні витрати часу на виконання визначеної роботи або виготовлення визначеного об’єму продукції;

б) трудоємність витраченого часу на кінцевий вид продукції, виробу, послуги або виконаної роботи;

в) трудоємність, або кількість витраченого живого труда, визначена для виготовлення одиниці продукції або виконання одиниці роботи.

41. Тарифна сітка відображає стадії:

а) погодинні;

б) денні;

в) декадні;

г) тижнево-добові;

д) місячні.

42. Розрізняють середню заробітну плату:

а) погодинну;

б) денну;

в) місячну;

г) мінімальну;

д) пожиточну;

е) річну.

43. Розрізняють чисельність персоналу:

а) списочну;

б) денну;

в) явочну;

г) місячну;

д) річну;

е) фактичну.

44. Відбір кадрів визначається:

а) відношенням чисельності всіх звільнених (оборот по звільненим), за визначений період до середньосписочної чисельності працюючих за той же період;

б) відношенням чисельності всіх прийнятих (оборот по прийнятим), за визначений період до середньосписочної чисельності працюючих за той же період;

в) відношення між різницею прийнятих і звільнених за визначений період до середньосписочної чисельності працюючих за той же період.

45. Змінюваність кадрів визначається:

а) відношенням кількості прийнятих за даний період часу до явочної чисельності, виражене у %;

б) відношенням кількості звільнених за даний період часу до явочної чисельності, виражене у %;

в) відношення меншого числа з прийнятих чи звільнених до середньосписочної чисельності, виражене у %.

46. Текучість кадрів виражається:

а) у процентному відношенні тих, що вибули за неплановими причинами за визначений період, до середньосписочного складу робітників за той же період;

б) у процентному відношенні тих, що вибули за особистим бажанням за визначений період, до середньосписочного складу робітників за той же період;

в) у процентному відношенні тих, що були звільнені за порушення трудової дисципліни за визначений період, до середньосписочного складу робітників за той же період.

47. Собівартість продукції – це:

а) індивідуальні витрати підприємства на виготовлення продукції і пов’язані з неї господарчі витрати;

б) індивідуальні витрати підприємства на виготовлення продукції з урахуванням виплачених штрафів;

в) індивідуальні витрати підприємства на виготовлення або випуск продукції.

48. Розрізняють собівартість:

а) кошторисну;

б) розрахункову;

в) планову;

г) фактичну;

д) додаткову.

49. До прямих виробничих витрат у промисловості відносяться:

а) витрати на сировину, матеріали, комплектуючі тощо;

б) амортизаційні відрахування на повне відновлення основних виробничих фондів;

в) витрати на основну заробітну плату зі всіма нарахуваннями;

г) орендна плата;

д) плата за комунальні послуги;

е) витрати на енергоресурси;

ж) інші прямі витрати.

50. Прибуток – це:

а) доход підприємства за винятком витрат;

б) доход підприємства від реалізації за винятком відрахувань до бюджету;

в) доход підприємства від нереалізаційної діяльності.

51. Розрізняють наступні види прибутку:

а) балансовий;

б) розрахунковий;

в) необхідний;

г) чистий;

д) фактичний;

е) додатковий.

52. Показник рентабельності у загальному виді – це:

а) відношення суми прибутку до тих чи інших показників діяльності підприємства;

б) відношення суми прибутку до кількості випускаємих виробів;

в) відношення суми прибутку до вартості основних виробничих фондів.

53. До поточних активів належать:

а) наявність коштів у касі;

б) наявність коштів на рахунках в банку;

в) короткострокові кредити;

г) дебіторська заборгованість;

д) запаси готової продукції, сировини, матеріалів;

е) незавершене виробництво.

54. Бюджет організації, підприємства – це:

а) наявність всіх коштів в касі, на рахунку в банку і вся заборгованість підприємства;

б) схема доходів і витрат підприємства;

в) кошти, виділені державою з бюджету для розвитку підприємства.

55. До поточних пасивів відносяться:

а) короткострокові кредити;

б) запаси готової продукції;

в) запаси матеріалів і сировини;

г) довгострокові зобов’язання;

д) інші статті короткострокової заборгованості.

МОДУЛЬ ІІ. Методичні основи розробки оперативних планів

56. В оперативному плануванні використовуються наступні основні вихідні дані:

а) дані аналізу по всім показникам попереднього періоду;

б) контракти і договори з замовниками, постачальниками, транспортними і іншими організаціями;

в) дані техніко-економічного планування;

г) дані про забезпечення матеріально-технічними і трудовими ресурсами;

д) фактичні обсяги реалізації продукції;

е) чисельність, кількісний і якісний склад робітників.

57. До соціально-трудового оперативного планування входять:

а) планування персоналу;

б) планування продуктивності праці;

в) планування витрат виробництва;

г) планування фонду оплати праці;

д) планування інвестицій.

58. Центральним розділом у складі оперативних планів є:

а) виробнича програма, обсяги виготовленої та реалізованої продукції;

б) матеріально-технічне забезпечення, впровадження науково-технічних досягнень і інновацій;

в) соціально-трудове планування, планування капітального будівництва і впровадження інновацій.

59. Для розробки оперативних планів використовуються методи:

а) об’ємний, техніко-економічний, економіко-математичний і експертний;

б) об’ємний, календарний, об’ємно-календарний і об’ємно-динамічний;

в) календарний, економіко-математичний, об’ємно-динамічний і метод співставлення.

60. Методами оперативного планування підприємств будівельної галузі є:

а) індивідуальний, вибірковий, комплексний;

б) вибірковий, замовний, подетальний;

в) замовний, подетальний, комплексний.

61. В розробці оперативних планів беруть участь:

а) планово-економічний і відділ матеріально-технічного забезпечення;

б) планово-економічний відділ і диспетчерська служба;

в) всі відділи, служби і виробничі підрозділи підприємства.

62. При розробці оперативних планів виконуються наступні підготовчі роботи:

а) проводиться аналіз роботи підприємства за попередній плановому рік;

б) визначаються досягнуті показники за всіма напрямками діяльності підприємства;

в) особлива увага приділяється виявленню резервів виробництва;

г) розробляються заходи покращення використання виробничих потужностей і всіх інших показників, у тому числі економії матеріальних і трудових ресурсів;

д) визначається ліквідність підприємства.

63. За часом і термінами оперативні місячні плани розробляються:

а) у перших числах плануємого місяця;

б) за 2 – 3 дні до початку плануємого місяця;

в) в термін до початку плануємого місяця, встановлений для залучення до їх розробки всіх учасників, які задіяні в оперативному плануванні.

64. Розробці місячних оперативних планів в будівництві передує:

а) визначення і узгодження контрольних цифр на плануємий місяць за обсягом робіт;

б) існуюча потреба в матеріально-технічних ресурсах, передбачена планом поставок;

в) діючий календарний графік виробництва будівельно-монтажних робіт.

65. В оперативному плануванні місячного плану в будівництві лінійний персонал:

а) не бере участь;

б) бере участь;

в) бере участь, коли в цьому бачить необхідність керівництво підприємства.

66. Проект місячного плану у будівництві узгоджують з:

а) лінійними підрозділами підприємства;

б) субпідрядними організаціями;

в) постачальниками і транспортувальниками;

г) окремими службами і відділами організації;

д) керівництвом і відділами організації, в яку фірма входить на добровільних засадах;

е) місцевими органами влади і місцевого самоврядування.

67. Місячний план затверджують:

а) диспетчерська служба;

б) керівник організації, а за його відсутністю – головний інженер;

в) керівник організації більш високого рангу, якщо фірма входить на добровільних засадах входить в цю організацію;

г) як правило, головний інженер вищестоящої організації;

д) начальник виробничого відділу.

68. Сітьове оперативне планування використовується:

а) при будівництві об’єктів і вводі їх в експлуатацію;

б) при проектуванні об’єктів і діяльності по постачанню;

в) у всіх сферах виробничої, науково-дослідної, опитно-конструкторської і інших видах діяльності.

69. За допомогою сітьового планування вирішуються наступні оперативні задачі:

а) його наочність дозволяє швидко вносити корективи при відхиленні від графіку;

б) у взаємоув’язці підрозділів в сіті при встановленні планових завдань для досягнення цілі;

в) контролювати хід виконання основних етапів роботи, що знаходяться на критичному путі;

г) ефективно спрямовувати і витрачати ресурси при виробництві;

д) проводити регулярний аналіз та перерозподіляти ресурси для досягнення запланованого результату;

е) оперативно отримувати необхідні дані і вести облік фактичного стану виконання тих чи інших завдань.