1.4. Класифікація планів і їх види
В ринкових умовах, за відсутності державних планів внутрівиробниче планування повинне здійснюватися дуже ретельно, з урахуванням кон’юнктури ринку, попиту та пропозиції на вироблену продукцію та ін. Очолююча роль у питаннях планування, на його етапах, повинна належати керівництву. Планування здійснюється на його страх і ризик, з урахуванням його можливостей і суб’єктивної оцінки ринку. Проте окремі керівники в силу своєї самовпевненості, не повною мірою володіючи плановою системою управління і без належної планово-економічної підготовки, вдаються до вольових методів, що приводить до незадовільних результатів роботи підприємства.
На сьогодні існує декілька систем планів, які класифікуються по наступним основних напрямках:
По етапах реалізації планів:
стратегічне;
тактичне;
поточне;
оперативне.
По тривалості тимчасового періоду:
короткострокове – протягом року, кварталу, місяця, декади або тижня;
середньострокове – від 1-го року до 3-х років;
довгострокове – на період від 3-х років до 10 років.
По сфері застосування:
міжцехове;
внутрішньоцехове;
бригадне;
індивідуальне.
У господарській практиці виділяють два види планування: техніко-економічне й оперативно-виробниче.
При техніко-економічному плануванні розробляється система показників розвитку техніки й економіки підприємства з урахуванням НТП. В ході даного виду планування визначаються об’єми виробництва робіт з урахуванням попиту і пропозиції на продукцію, підраховуються необхідні ресурси на підставі діючих норм з урахуванням їх раціонального використання, визначаються техніко-економічні показники по підприємству та ін.
Оперативно-виробниче планування є продовженням техніко-економічного планування на короткий проміжок часу (квартал, місяць, декада, тиждень, доба) і відноситься до тактичного планування, конкретизує розвиток і завершення попереднього вигляду. На даному етапі планування встановлюються поточні завдання підрозділам, ділянкам, цехам шляхом ухвалення рішень здійснюються організаційно-управлінські впливи з метою коректування процесу виробництва.
Оперативно-виробниче планування ув’язане з техніко-економічним. Схема ув’язування планів показана на рис. 1.3.
Види планування
Техніко-економічне
Оперативно-виробниче
(тактичне)
довгострокове
середньострокове
короткострокове
перспективне
поточне
річне
календарне
диспетчерське
Рис. 1.3. Схема ув’язування планів
1.5. Річне планування і його процес. Показники річного плану
1.5.1. Річне планування і його процес
Конкретизація стратегічного і довгострокового планування проводиться при поточному плануванні звичайно розробкою річного плану підприємства. Річний план має назву «Промфінплан» у промисловості, «Будфінплан» в будівництві та ін.
Річний план «Промфінплан» є комплексним планом, що торкається всіх аспектів діяльності. Разом з виробничою програмою і програмою продажів у ньому розробляються технічний, економічний і соціальний плани розвитку підприємства. План розробляється на основі стратегічного бізнес-плану, орієнтованого на поточний рік. В ньому відображаються наступні питання: виробництво і реалізація продукції, технологія й організація виробництва, інвестиції і будівництво, матеріально-технічні і людські ресурси, оплата праці, собівартість, прибуток, ціна і рентабельність, фінанси, соціальний розвиток, охорона праці і техніка безпеки та ін.
«Будфінплан» розробляється по таких основних розділах: виробнича програма, технічний розвиток, механізація, інвестиції, праця і кадри, зниження собівартості, ціна, прибуток і рентабельність, соціальний розвиток і техніка безпеки та ін.
Основним розділом річного плану є виробнича програма. У ринкових умовах основу плану виробництва на багатьох підприємствах складають укладені договори, контракти зі споживачами і замовниками, а також наявний портфель замовлень.
Виробнича програма формується з урахуванням виконання плану реалізації з урахуванням наявних можливостей у організації.
Вона встановлює не тільки об’єм випуску кінцевої продукції, але є основою для розрахунку планів структурними підрозділами підприємства.
Процес планування виробничої програми промислового підприємства наступний:
Проводиться аналіз виконання плану виробництва. Перевіряється виконання плану випуску і реалізації продукції по номенклатурі асортименту, вартості, трудовим і якісним показникам; вивчаються причини які позитивно і негативно впливають на виконання планових показників, виявляються резерви виробництва, розробляються заходи щодо їхнього впровадження з установленням термінів і відповідальних виконавців.
Аналізується портфель замовлень. На основі укладених договорів і контрактів, заявок портфеля замовлень, маркетингових досліджень про місткість ринку формується й аналізується: асортимент і номенклатура портфеля замовлень; встановлюється загальний об’єм планованих постачань в номенклатурному і вартісному виразі і питома вага тієї або іншої продукції в загальному об’ємі, питома вага нової і продукції, що знімається з виробництва; причини утворення наднормативних залишків продукції і неплатежів; визначаються фінансові показники портфеля замовлень, у тому числі прибуток, рентабельність та ін.
Розраховується виробнича потужність підприємства на максимально можливий випуск продукції в номенклатурі і асортименті при повному використанні устаткування, площ і з урахуванням НТП.
Планується випуск продукції, на підставі проведеного портфеля замовлень: установлюється найбільш ємний представник продукції, що має найбільший попит на ринку; проводиться перерахунок асортименту продукції на один вид продукції, прийнятий як представника; визначається коефіцієнт використовування виробничої потужності і його можливе збільшення в планованому році, і також можливий випуск продукції на основі діючих потужностей. Проект виробничої програми порівнюється з виробничою потужністю по кожному виробу представнику, установлюється баланс між виробничою потужністю і проектом виробничої програми і дається економічна оцінка проекту плану виробництва.
Планування виконання виробничої програми розв’язується способами і засобами оперативно-календарного (тактичного) планування.
При плануванні виробничої програми будівельних організацій розробляються як кількісні, так і якісні показники.
Виробнича програма визначає необхідний об’єм будівельно-монтажних робіт (БМР), виконавців, терміни будівництва і введення об’єктів в експлуатацію в плановому періоді. Вона зумовлює потреби в матеріально-технічних ресурсах (МТР); чисельності персоналу, транспорту; тісно пов’язана з планом по праці і заробітній платні; планом по витратах будівельного виробництва; собівартістю, прибутком і рентабельністю; фінансовим планом.
Виробнича програма розробляється виходячи з планових завдань і показників будівельного виробництва:
плану введення в експлуатацію виробничих потужностей відповідно до договорів і контрактів;
об’ємів будівельно-монтажних робіт із замовників з розподілом їхнього виконання по кварталах;
об’ємів підрядних робіт з виробничих одиниць будівельної організації;
об’ємів робіт із субпідрядних організацій;
відомостей фізичних об’ємів робіт із субпідрядних організацій;
відомостей фізичних об’ємів робіт з виробничих одиниць та ін.
Відповідно до виробничої програми при необхідності намічаються і розробляються заходи щодо розвитку потужностей будівельних і субпідрядних організацій.