8.7. Показники і економічна ефективність диспетчерського контролю і обліку

Ефективність диспетчерського контролю (управління) як промислових підприємств так і в будівництві підтверджується необхідним хронометражем роботи виробничого персоналу. Порівнюються робота промислових підрозділів, а в будівництві об’єктів, де оперативне управління відбувається тільки по місячним планам, і де планування здійснюється по ТД або ДД графіках.

При цьому аналізуються основні техніко-економічні показники роботи виробничого персоналу. Наприклад, у будівництві: по обсягу виконаних БМР, чисельності працюючих, середньомісячної виробки, використанню механізмів та ін. Особливе значення надається аналізу витрат використання робочого часу виробничим персоналом.

Дані дослідження показують, що при диспетчерському управлінні поліпшується оперативне керівництво виробництвом: виробничий інженерно-технічний персонал звільняється від питань забезпечення; скорочується час на організаційні заходи, усуваються непродуктивні витрати робочого часу машин, механізмів, устаткування, транспорту і робочих; скорочуються непродуктивні витрати часу виробничим персоналом на одержання необхідних вказівок і розпоряджень від керівництва; забезпечується ритмічність і безперервність добового планування. Ефективність диспетчеризації по витратах робочого часу виробничим інженерним персоналом, приведена в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1

Види діяльності	Витрати робочого часу виробничим персоналом, %
	До диспетчеризації	Після диспетчеризації
1. Технічне спостереження і керівництво	23	73
2. Організація праці і робочого місця	26	12
3. Організація матеріально-технічного забезпечення	36	5
4. Попередження і ліквідація простоїв	5	2
5. Інше	10	8

Як бачимо, застосування диспетчеризації на підприємствах дозволяє виробничому персоналові приділяти велику частину робочого часу на технічне спостереження і керівництво і скорочує значно ці витрати на організаційні питання.

Висновки

Оперативне управління виробництвом розділяється на календарне планування і диспетчеризацію виробництва, тобто регулювання виробництва.

Диспетчеризація виробництва – це постійний оперативний контроль і регулювання виробництва з метою забезпечення планового випуску продукції в плині зміни, доби, а також нормативного ходу виробництва по ТД і ДД графіках на найближчий період, місяць.

У диспетчеризації будівництва виділяють три основні форми: початкова, диспетчерське керівництво і диспетчерське управління.

Диспетчеризацію на підприємстві здійснює диспетчерська служба, очолювана головним диспетчером. Основні обов’язки і функції диспетчерської служби і її працівників визначені відповідним положенням і посадовими інструкціями.

Взаємини диспетчерських служб з всіма ланками підприємства визначаються задачами, що витісняють з необхідності виконання графіків провадження робіт і МТЗ у встановлений термін. Прийняті рішення головним диспетчером, що є заступником головного інженера підприємства, є обов’язкові до негайного виконання для всіх підрозділів підприємства.

Диспетчерський контроль здійснюється трьома методами: одержанням інформації з каналів зв’язку, візуальним, шляхом проведення оперативних нарад. Оперативний контроль і облік виконання виробничих завдань по ТД або ДД графіках здійснюється відповідно до Положення, затвердженим керівником підприємства, яким визначені функціональні обов’язки лінійного персоналу диспетчерських служб і керівників. В процесі диспетчерського контролю диспетчерська служба веде щоденний облік виконання різних графіків по формах оперативного управління, аналізує їх і готує матеріали для проведення диспетчерського рапорту керівником організації.

Сама система контролю організована і здійснюється тільки при наявності помітних відхилень, з оптимальною періодичністю відхилень, визначається за допомогою ухвалення рішень.

Ефективність диспетчерського управління підтверджується порівняльним аналізом роботи виробничих підрозділів об’єктів. Спостереження і хронометраж показали важливі переваги диспетчеризації. Час у виробничого інженерного персоналу при диспетчеризації по організаційних питаннях зменшився з 77% до 27% від загального робочого часу.

Структурно-логічна модель змістового модуля 8 наведена на рис. 8.3.