- •1.1. Планування, його сутність, мета і задачі. Об’єкти планування
- •1.2. Наукові принципи і функції планування в ринковій економіці
- •1.2.1. Принципи планування
- •1.2.2. Функції планування
- •1.3. Наукові методи планування
- •1.4. Класифікація планів і їх види
- •1.5. Річне планування і його процес. Показники річного плану
- •1.5.1. Річне планування і його процес
- •1.5.2. Блок-схема розрахунку річного плану
- •1.5.3. Показники річного плану
- •1.6. Функції планових служб і їх структура
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •2.1. Оперативне планування, його призначення, мета і задачі
- •2.2. Види і системи оперативного планування. Процес планування і його стадії
- •2.2.1. Види і системи оперативного планування
- •2.2.2. Процеси планування і його стадії
- •2.3. Нормативи і нормативно-планові розрахунки оперативних планів
- •Тривалість циклу в календарних днях при 2-х змінній роботі буде дорівнювати:
- •2.4. Показники оперативного планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •3.1. Оперативне планування матеріально-технічного забезпечення підприємства
- •3.1.1. Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах
- •3.1.2. Планування потреби в матеріальних запасах
- •3.1.3. Планування покриття потреби в матеріальних ресурсах
- •3.2. Соціально-трудове планування
- •3.2.1. Планування зростання продуктивності праці
- •3.2.2. Планування фонду оплати праці
- •3.2.3. Планування середньої заробітної плати
- •3.2.4. Планування чисельності і розвитку персоналу
- •3.3. Планування собівартості, прибутку і рентабельності підприємства
- •3.3.1. Собівартість, структура собівартості і її оперативне планування
- •3.2.2. Планування прибутку
- •3.3.3. Планування рентабельності
- •3.4. Фінансове планування
- •3.4.1. Оперативне фінансове планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •4.1. Вихідні дані для розробки оперативних планів
- •4.2. Склад і зміст оперативних планів
- •4.3. Основні методи розробки оперативних планів
- •4.4. Порядок і розробка, розгляд і затвердження оперативних планів
- •4.5. Планування випуску і реалізації продукції
- •Питання для самоперевірки знань
- •5.1. Сутність сітьового планування
- •5.2. Елементи сітьового планування
- •5.3. Правила побудови сітьового графіка
- •5.3.1. Визначення критичного шляху
- •5.4. Розрахунок планових параметрів сітьового графіка
- •5.5. Аналіз і оптимізація сітьових графіків
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •6.1. Сутність вузлового сітьового методу
- •6.2. Склад і призначення організаційно-технологічної документації вузлового методу
- •6.3. Проектування складу і меж вузлів, їх формування
- •6.4. Вузлова система планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •7.1. Вихідні дані для розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •7.2. Склад і об’єм тижнево-добового і декадно-добового планування
- •7.3. Порядок розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •7.4. Підготовка до затвердження тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •8.1. Диспетчеризація, її задачі і форми
- •8.2. Структура і склад диспетчерської служби, вимоги, що пред’являються до неї, функції і обов’язки
- •8.3. Взаємостосунки диспетчерських служб з виробничими підрозділами і відділами підприємств
- •8.4. Призначення, мета, об’єм і методи диспетчерського контролю й оперативного обліку виконання графіків
- •8.5. Диспетчерська документація і диспетчерський рапорт (нарада)
- •8.6. Карта ухвалення рішень
- •8.7. Показники і економічна ефективність диспетчерського контролю і обліку
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •9.1. Аналіз виконання виробничої програми
- •9.2. Аналіз показників по праці і оплаті праці
- •9.3. Аналіз собівартості прибутку і рентабельності
- •9.4. Аналіз фінансової діяльності
- •Питання для самоперевірки знань
- •10.1. Технічні засоби, вживані диспетчерським управлінням і їх класифікація
- •10.2. Технічне і програмне забезпечення автоматизованих систем
- •10.3. Принципові схеми автоматизації оперативного планування і управління
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •11. Тестовий контроль – самоконтроль і оцінка знань
- •11.1. Тестові завдання з однією і декілька вірними відповідями
- •2. Вихідними класичними вимогами при процесі планування являються принципи:
- •21. Функціональна діяльність планування проходить етапи:
- •22. Норма – це:
- •23. Норматив – це:
- •24. Норми та нормативи поділяються на:
- •25. Товарна продукція – це:
- •26. Реалізована продукція – це:
- •34. Для визначення потреби у матеріальних ресурсах у будівництві використовуються норми:
- •39. Норма часу – це:
- •70. Робота – це:
- •85. Підвузол – це:
- •86. За призначенням вузли і підвузли поділяються на:
- •92. Основними вихідними документами при розробці оперативних плані є:
- •104. Тижнево-добові і декадно-добові графіки затверджують:
- •105. Контроль виконання тижнево-добових і декадно-добових графіків в цілому по організації здійснює:
- •107. Диспетчеризація - це:
- •108. Задачі диспетчеризації:
- •109. Основними формами диспетчеризації є:
- •117. Оперативному аналізі підлягають наступні плани:
- •118. Оперативному аналізу підлягають наступні економічні показники виробничої програми:
- •120. Показник ліквідності – це:
- •128. За характером користування арм поділяються на:
8.3. Взаємостосунки диспетчерських служб з виробничими підрозділами і відділами підприємств
Взаємостосунки диспетчерських служб із усіма ланками підприємства визначаються задачами, що випливають з необхідності виконання графіків виробництва робіт і матеріально-технічного забезпечення у встановлений термін.
Диспетчерська служба в особі головного диспетчера, що є заступником головного інженера підприємства й у силу делегованих йому повноважень здійснює керівництво через начальників підрозділів і відділів по виконанню тижнево-добових (ТД), декадно-добових (ДД) графіків і місячних планів. У зв’язку з цим керівники підрозділів і відділів підприємства зобов’язані:
надавати диспетчерській службі зведення оперативного обліку й інформацію про виконання графіків за минулу добу по установлених формах;
приймати до негайного виконання вказівки головного диспетчера, пов'язані з виробництвом;
давати чіткі і вичерпні роз’яснення на запити диспетчерської служби;
ставити до відома диспетчерів про усіх виниклих відхиленнях і збоях виконання графіків, а також аваріях і заходах для їхнього усунення;
докладати головному диспетчеру про виниклі спірні питання, що вимагають його рішення;
повідомляти про підхід вантажів, їх вивантаженню і стані складських приміщень;
докладати диспетчерській службі про вихід автотранспорту, про наявність в обороті рухомого складу і засобів тяги;
повідомляти про наявність матеріальних ресурсів на кінець робочого дня;
представляти головному диспетчеру по його вимозі інші дані, зв’язані з виконанням графіків.
Вказані відомості і дані надаються підрозділами, відділами по приналежності.
8.4. Призначення, мета, об’єм і методи диспетчерського контролю й оперативного обліку виконання графіків
Основним призначенням диспетчерського контролю й оперативного обліку є одержання інформації про хід процесу виробництва, виконання робіт, ступеня використання ресурсів, величина одержуваних результатів, термінів виконання завдань та ін. з метою вживання попереджуючих заходів і усунення відхилень і перебоїв у ході виробництва.
Диспетчерський контроль і облік здійснюється позмінно, щодоби за безупинну роботу агрегатів, технологічних ліній, машин і механізмів, постачаннями матеріально-технічних ресурсів, ритмічною роботою робочих ланок і бригад по виконанню графіків виробництва, за роботою автомобільного і залізничного транспорту і по інших роботах і об’ємів, що відносяться до виробництва.
Диспетчерський контроль здійснюється трьома методами:
одержання інформації з каналів зв'язку, при якому диспетчерська служба одержує дані про фактичне виконання графіків і постановочних питань, що вимагають рішення безпосередньо з виробничих підрозділів, цехів і ділянок;
візуальний – застосовується у випадках недовіри недостовірної одержуваної інформації і при необхідності ухвалення рішення з виїздом на місце;
шляхом проведення оперативних нарад, у тому випадку, якщо для ухвалення рішення головним диспетчером потрібно обговорення питання з іншими фахівцями.
В оперативному обліку широко використовуються журнали обліку фактичного виконання завдань, виконаних робіт, накопичувальні відомості, надходження ресурсів; наявність робітників, використання засобів транспорту, різних зведень, а також графічні методи, чи картки відомості, що реєструють хід виробничого процесу.
Оперативний контроль і облік виконання виробничих завдань повинен сприяти забезпеченню ритмічної роботи всіх ланок виробництва, скороченню перерв на окремих технологічних стадіях та ін.
Розглянемо процес диспетчерського контролю й оперативного обліку ТД графіків на рівні генпідрядного тресту (ЗАТ).
В кінці кожної зміни (доби) майстри (виконроби), разом із бригадирами по кожному об’єкту:
підводять підсумки виконання графіка за добу по об’ємах робіт в грошовому виразі і у фізичних вимірниках, надходження матеріальних ресурсів, роботи машин і механізмів, автотранспорту, виходи робітників, у т.ч. субпідрядних організацій;
визначають наступного дня виконання фізоб’ємів і об’ємів БМР в грошовому виразі;
уточнюють встановлені дані по постачаннях матеріальних ресурсів на наступні добу з урахуванням надходжень;
готують постановочні питання на рапорт тресту (ЗАТ) по МТЗ, роботі субпідрядних організацій та ін.;
заносять вказані дані у відповідні графи ТД графіка додатків 1, 2 і передають їх диспетчерській службі організації 15.00.
Диспетчерська служба (ДС) будорганізації щодня:
по звітах майстрів (виконробів) заповнює свої екземпляри документації і готує з 15.30 інформацію про виконання графіків по будорганізації за минулий день і зведені дані про виробництво робіт і МТЗ, вантажоперевезеннях на наступну добу по формах додатків 1, 2, 3, 4;
вказану інформацію передає диспетчерському відділу тресту (ЗАТ) до 16.00;
уточнює з 15.30 до 17.00 диспетчерськими службами постачальників, механізаторів, транспортників, потребу в МТР і автотранспорті на наступні добу;
інформує з 15.30 до 17.00 диспетчерський відділ тресту (ЗАТ) про невирішені питання;
готує матеріали, (у тому числі постановочні питання) начальнику будорганізації на рапорти і тресту (ЗАТ);
щодня до 18.00 повідомляє начальникам ділянок, майстрам (виконробам) об’єм постачань МТР, а також перелік виділених механізмів і транспорту.
Начальник будівельно-монтажної організації:
на основі аналізів звіту майстрів (виконробів) з 17.00 щодня проводить рапорт із начальниками ділянок, на яких розглядають підсумки роботи будорганізації за минулу добу і заходи для забезпечення графіків провадження робіт і МТЗ на наступні добу;
виносить щодня на рапорт тресту (ЗАТ) невирішені питання МТЗ, роботи субпідрядних організацій та ін.;
особисто до початку рапорту з трестом (ЗАТ) зобов’язаний розглянути з керівниками відповідних організацій невирішені питання і винести на рапорт тресту (ЗАТ) тільки ті, по яких рішення не були прийняті;
під час рапорту ДС веде протокол прийнятих рішень начальником управління і здійснює контроль за їх виконанням.
Диспетчерський відділ тресту:
заносить отримані пооб’єктні і зведені дані від будівельно-монтажних організацій, аналізує і вживає заходів по усуненню виявлених відхилень від графіка, і підготовляє необхідні матеріали про підсумки роботи тресту (ЗАТ) за минулу добу для проведення рапорта;
одержує необхідні дані від власних підприємств треста (ЗАТ) данні із баз механізації, автотранспорту, УВТК по поставкам, виходу машин і механізмів, автотранспорту в кожній зміні.
Перший керівник тресту (ЗАТ):
проводить щодня по диспетчерському зв’язку рапорт із начальниками БМО і службами забезпечення, на яких розглядаються причини невиконання завдань графіків за минулу добу, невирішені питання, приймаються заходи для організації виконання графіків у майбутні дні тижня;
під час рапорта ДС тресту (ЗАТ) веде протокол приймаючих рішень першим керівником і здійснює контроль за їх здійсненням.