1.5.2. Блок-схема розрахунку річного плану
В узагальненому вигляді блок-схема розрахунку виробничої програми підприємства й організації і послідовність виконання процедур представлені на рис. 1.4. Позначення блок-схеми наступні:
-
процедура, процес – обов’язкова дія передбачена алгоритмом;
альтернатива, рішення – використовується при виборі певного варіанта з 2-х можливих.
1. Контракти, замовлення, завдання по групах виробів замовникам.
2. Аналіз потужностей підприємств.
3. Розподіл наявних ресурсів.
4. Планування технологічних ліній і виробництв.
5. Чи виконуються всі завдання?
6. Планування планів по цехах, ділянкам і підприємству в цілому.
7. Чи маються вільні потужності і ресурси?
8. Уведення вільних потужностей і ресурсів.
9
.
Корегування планових задач і замовлень.
Рис. 1.4. Блок-схема розрахунку виробничої програми
В ході реалізації річний план може коректуватися у випадках:
поява нових замовлень, заявок, контрактів;
при появі нових конкурентів;
при вишукуванні додаткових потужностей, ресурсів, фінансових коштів.
При проведенні розрахунків у річному плані формується інформаційна база планування, що містить дані:
по контрактах, замовленням, договорам і замовникам;
по виробах, товарам, роботам і послугам;
цехам, ділянкам, підрозділам, агрегатам;
джерелам фінансування.
До складу інформаційної бази входять наступні:
Нормативна база – містить постійну інформацію за стандартами всіх видів, Гостами, СНіПам, ДБН, нормам і правилам, технічним умовам та ін.
Умовно постійна інформація – характеризує замовників, постачальників, споживачів, потужності і ресурси цехів, технологічних ліній, агрегатів; діяльність банків, інвесторів, посередників і організацій, що забезпечують послуги, а також конкурентів.
Перемінна інформація – містить дані про умови виробництва, збуту, руху і оперативної діяльності.
1.5.3. Показники річного плану
У сучасних ринкових умовах на підприємствах розраховуються наступні основні показники:
номенклатура і кількість продукції, що випускається, в натуральному виразі;
об’єм реалізації (продажів) продукції, робіт і послуг у грошовому виразі;
витрата ресурсів по видах і номенклатурі продукції, що випускається;
докладний перелік виконавців по етапах, видам робіт і номенклатурі продукції з термінами виконання;
чисельність промислово-виробничого персоналу підприємства;
фонд оплати праці і середній рівень заробітної плати працівників;
запаси матеріалів, незавершеного виробництва і готової продукції;
об’єм капітальних вкладень і інвестицій по окремих напрямках діяльності;
основні фінансові показники – собівартість, прибуток, рентабельність та ін.
Особливе значення за кордоном надається показникам обновляємості продукції. Досвід німецьких корпорацій свідчить, що на найбільших з них частка нової продукції, що випускається менше 5 років, досягає більш 50% загального об’єму продажів, а з терміном від 5 до 10 років – менше 30%, понад 10 років близько 20%. Зарубіжний досвід підтверджує також необхідність прискорення термінів відновлення продукції. Так перевищення планової тривалості проектування нової продукції на півроку, життєвий цикл якої дорівнює 5 рокам, приводить до скорочення планованого прибутку від реалізації приблизно на 30%, а для виробів з життєвим циклом до 3 років втрати прибутку досягають 50%.