- •1.1. Планування, його сутність, мета і задачі. Об’єкти планування
- •1.2. Наукові принципи і функції планування в ринковій економіці
- •1.2.1. Принципи планування
- •1.2.2. Функції планування
- •1.3. Наукові методи планування
- •1.4. Класифікація планів і їх види
- •1.5. Річне планування і його процес. Показники річного плану
- •1.5.1. Річне планування і його процес
- •1.5.2. Блок-схема розрахунку річного плану
- •1.5.3. Показники річного плану
- •1.6. Функції планових служб і їх структура
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •2.1. Оперативне планування, його призначення, мета і задачі
- •2.2. Види і системи оперативного планування. Процес планування і його стадії
- •2.2.1. Види і системи оперативного планування
- •2.2.2. Процеси планування і його стадії
- •2.3. Нормативи і нормативно-планові розрахунки оперативних планів
- •Тривалість циклу в календарних днях при 2-х змінній роботі буде дорівнювати:
- •2.4. Показники оперативного планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •3.1. Оперативне планування матеріально-технічного забезпечення підприємства
- •3.1.1. Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах
- •3.1.2. Планування потреби в матеріальних запасах
- •3.1.3. Планування покриття потреби в матеріальних ресурсах
- •3.2. Соціально-трудове планування
- •3.2.1. Планування зростання продуктивності праці
- •3.2.2. Планування фонду оплати праці
- •3.2.3. Планування середньої заробітної плати
- •3.2.4. Планування чисельності і розвитку персоналу
- •3.3. Планування собівартості, прибутку і рентабельності підприємства
- •3.3.1. Собівартість, структура собівартості і її оперативне планування
- •3.2.2. Планування прибутку
- •3.3.3. Планування рентабельності
- •3.4. Фінансове планування
- •3.4.1. Оперативне фінансове планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •4.1. Вихідні дані для розробки оперативних планів
- •4.2. Склад і зміст оперативних планів
- •4.3. Основні методи розробки оперативних планів
- •4.4. Порядок і розробка, розгляд і затвердження оперативних планів
- •4.5. Планування випуску і реалізації продукції
- •Питання для самоперевірки знань
- •5.1. Сутність сітьового планування
- •5.2. Елементи сітьового планування
- •5.3. Правила побудови сітьового графіка
- •5.3.1. Визначення критичного шляху
- •5.4. Розрахунок планових параметрів сітьового графіка
- •5.5. Аналіз і оптимізація сітьових графіків
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •6.1. Сутність вузлового сітьового методу
- •6.2. Склад і призначення організаційно-технологічної документації вузлового методу
- •6.3. Проектування складу і меж вузлів, їх формування
- •6.4. Вузлова система планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •7.1. Вихідні дані для розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •7.2. Склад і об’єм тижнево-добового і декадно-добового планування
- •7.3. Порядок розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •7.4. Підготовка до затвердження тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •8.1. Диспетчеризація, її задачі і форми
- •8.2. Структура і склад диспетчерської служби, вимоги, що пред’являються до неї, функції і обов’язки
- •8.3. Взаємостосунки диспетчерських служб з виробничими підрозділами і відділами підприємств
- •8.4. Призначення, мета, об’єм і методи диспетчерського контролю й оперативного обліку виконання графіків
- •8.5. Диспетчерська документація і диспетчерський рапорт (нарада)
- •8.6. Карта ухвалення рішень
- •8.7. Показники і економічна ефективність диспетчерського контролю і обліку
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •9.1. Аналіз виконання виробничої програми
- •9.2. Аналіз показників по праці і оплаті праці
- •9.3. Аналіз собівартості прибутку і рентабельності
- •9.4. Аналіз фінансової діяльності
- •Питання для самоперевірки знань
- •10.1. Технічні засоби, вживані диспетчерським управлінням і їх класифікація
- •10.2. Технічне і програмне забезпечення автоматизованих систем
- •10.3. Принципові схеми автоматизації оперативного планування і управління
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •11. Тестовий контроль – самоконтроль і оцінка знань
- •11.1. Тестові завдання з однією і декілька вірними відповідями
- •2. Вихідними класичними вимогами при процесі планування являються принципи:
- •21. Функціональна діяльність планування проходить етапи:
- •22. Норма – це:
- •23. Норматив – це:
- •24. Норми та нормативи поділяються на:
- •25. Товарна продукція – це:
- •26. Реалізована продукція – це:
- •34. Для визначення потреби у матеріальних ресурсах у будівництві використовуються норми:
- •39. Норма часу – це:
- •70. Робота – це:
- •85. Підвузол – це:
- •86. За призначенням вузли і підвузли поділяються на:
- •92. Основними вихідними документами при розробці оперативних плані є:
- •104. Тижнево-добові і декадно-добові графіки затверджують:
- •105. Контроль виконання тижнево-добових і декадно-добових графіків в цілому по організації здійснює:
- •107. Диспетчеризація - це:
- •108. Задачі диспетчеризації:
- •109. Основними формами диспетчеризації є:
- •117. Оперативному аналізі підлягають наступні плани:
- •118. Оперативному аналізу підлягають наступні економічні показники виробничої програми:
- •120. Показник ліквідності – це:
- •128. За характером користування арм поділяються на:
Питання для самоперевірки знань
Яку мету переслідує оперативний аналіз хазяйновитої-господарчої-виробничо-господарської діяльності підприємства?
Назвіть об’єкти, що підлягають оперативному аналізу.
Які плани і графіки підлягають оперативному аналізу?
Які визначені контрактом ТЕП аналізуються у визначеному порядку по виконанню виробничої програми.
Які оперативні ТЕП аналізуються по виконанню плану по праці?
Які основні ТЕП визначають ефективну хазяйновиту-господарчу-виробничо-господарську діяльність підприємства?
Які основними ТЕП визначається фінансове положення фірми?
На підставі яких даних і документів проводиться оперативний аналіз ТЕП.
Рис. 9.1. Структурно-логічна модель змістового модуля 9
«Оперативний аналіз виробничої програми і основних показників підприємства»
Змістовий модуль 10
Технічні і комп’ютерні засоби, вживані в автоматизованих системах оперативного планування
Зміст
Технічні засоби, вживані диспетчерським управлінням і їх класифікація.
Технічне і програмне забезпечення автоматизованих систем.
Принципові схеми автоматизації оперативного планування і управління.
Висновки.
Питання для самоперевірки знань.
Література: (8, 10, 22, 23)
10.1. Технічні засоби, вживані диспетчерським управлінням і їх класифікація
Диспетчерська служба оснащується всіма необхідними технічними засобами, що забезпечують оперативність і діяльність диспетчеризації. Технічні засоби диспетчеризації класифікуються по наступним ознаках:
по виконуваних функціях: контролю, обліку, реєстрації, оповіщення, зв'язку, сигналізації, розподілу інформації, дистанційного управління;
за призначенням: пошуку, вимірювання, запису, виклику, передачі даних;
по приладах: телефон, телефакс, радіозв’язок, телевізійний зв’язок, комп’ютерний зв’язок, з використанням обчислювальної техніки широкого спектра.
10.2. Технічне і програмне забезпечення автоматизованих систем
На підприємствах і в організаціях, а також у їхніх підрозділах використовується обчислювальна техніка широкого спектра: від макро- і міні ЕОМ, до персональних ЕОМ і мікропроцесорної техніки, яка застосовується в оперативному плануванні і в управлінні виробництвом.
Для встановлення безпосередньо міжмашинного обміну інформацією за допомогою каналів зв’язку і створюються сіті ЕОМ будь-якої конфігурації і протяжності.
При багаторівневій системі управління виробництвом в умовах інтегрованої автоматизованої системи управління (ІАСУ), наділюючою розвинутою сіттю ЕОМ, у цехах і на виробничих ділянках створюються обчислювальні комплекси (ОК). Вони містять у собі автоматизовані робочі місця (АРМ) фахівців по управлінню виробництвом. АРМ є собою проблемно орієнтований апаратно-програмним комплексом, що включає апаратні, програмні й інформаційні засоби для рішення задач користувача (у даному випадку – фахівця по управлінню виробництвом) безпосередньо на його робочому місці в режимі діалогу з ЕОМ. Створення ОК дозволяє:
розвантажити обчислювальні потужності обчислювальних центрів підприємства (ОЦ);
зосередити в цеху, на ділянці рішення всіх задач управління економічною і виробничою діяльністю;
підвищити оперативність в одержанні вихідної інформації про результати роботи всіх підрозділів цеху;
забезпечити керування виробництвом у реальному масштабі часу;
підвищити рівень якості управління.
По характеру використання АРМ у процесі управління класифікуються на індивідуальні і групові – розраховані на багато користувачів. При побудові АРМ фахівців по управлінню цехом необхідно мати на увазі високий ступінь взаємозв’язаної функцій управлінського персоналу цеху і виконуваних кожним фахівцем інтуїтивних рішень на основі придбаного досвіду, особистих контактів з фахівцями інших рівнів управління і тому з працею автоматизації, що піддається. Створення АРМ звільняє управлінський персонал від виконання рутинної роботи по оформленню документів, проведенню розрахунків, вивільняє час для більш ефективної творчої діяльності.
Сіть АРМ в кожнім цеху, ділянці організується як єдина у функціональному і інформаційному відношенні. Вона охоплює усі виробничі допоміжні ділянки, планово-економічні підрозділи, лінійних керівників, сполучається з обчислювальним комплексом цеху і має вихід на ОЦ фірми. Число АРМ в сіті цеху залежить від характеру і масштабів виробництва, числа виробничих ділянок.
Як правило, для створення одного АРМ потрібно одна персональна ЕОМ.
До машини можуть підключатися периферійні пристрої різного функціонального призначення (для збору нагромадження і збереження інформації). Одні периферійні пристрої призначаються для установлення взаємодії (носія інформації переданої і сприйманої людиною) з ЕОМ, інші – для установлення взаємодії ЕОМ з технічними об’єктами. До перших відносяться: клавіатура і дисплей ЕОМ з монохромним або кольоровим екраном, графобудівником, мовні аналізатори і синтезатори, принтери, пристрої зчитування письмових текстів. До другого ряду пристроїв відносяться: пристрої зв'язку з автоматикою технологічного устаткування (верстатів з ЧПУ, автоматичних ліній) і транспортно-складського устаткування з контрольно-вимірювальною апаратурою, пристрої зв’язку з іншими ЕОМ, модеми (пристрої для передачі і прийому даних по телефонній мережі).
Інформація, що накопичується, може зберігатися на магнітних стрічках, гнучких, твердих і оптичних дисках.
Для обробки інформації на ЕОМ створюється програмне забезпечення, що містить пакети прикладних програм (ППП), а також системи автоматизованого управління технологічними процесами на спеціальному устаткуванні і взаємодії непрофесійних користувачів з ЕОМ, системи керування бази даних (БД). Набір на ППП визначається в залежності від типу, ступені автоматизації виробництва, наявності бази знань (БЗ), архіву БД, від потужності і пропускної спроможності сіті ЕОМ і інших чинників. Система управління бази даних видаляє, додає, заміняє старі записи на нові.