2.2. Види і системи оперативного планування. Процес планування і його стадії

Тактичне (оперативне) планування є продовженням довгострокового стратегічного планування й у сукупності складає з ним єдине ціле. Його розробка проводиться в рамках загальної системи планування виробництва, але на відміну від попереднього має наступні особливості:

1. Оперативне планування (ОП) здійснюється на більш короткі терміни і природно має більш точну базу й інформацію, чим стратегічне, що дозволяє негайно внести необхідні корективи при збої виробництва.

2. Наявність системи фактичних планових показників у той чи інший календарний період дозволяє зробити оцінку зі стратегічними й установити досягнутий рівень ефективності і якості роботи структурних підрозділів.

3. При ОП досягається погоджена робота всіх ланок виробництва єдиної мети, що передбачає рівномірний випуск і збут товарів.

4. ОП забезпечує безперервність планування виробничого процесу для досягнення поставлених цілей та ін. На промислових підприємствах розрізняють кілька видів і систем ОП.

2.2.1. Види і системи оперативного планування

У залежності від термінів дії і змісту розрізняють два види планування: календарне і диспетчироване (диспетчеризація), які властиві як промисловості, так і будівельним організаціям.

Календарне, у свою чергу, підрозділяється на квартальне, місячне, декадно-добове (ДД) або тижнево-добове (ТД).

Призначення календарного планування – розподіл річних планових завдань по виробничих підрозділах, об’єктам і ділянкам, і термінам виконання (квартал, місяць, декада, тиждень), і доведення завдань з коректуванням до конкретних виконавців.

Основне призначення диспетчеризації – це оперативний контроль і регулювання виробничих процесів, виконання робіт з доби, змінам, а також облік випуску продукції, виконання робіт, витрат ресурсів з наступним прийняттям рішень (звичайно при ТД і ДД плануванні).

На багатьох промислових підприємствах у залежності від сфери застосування розрізняють наступні види оперативного планування: міжцехове і внутрішньоцехове.

Міжцехове планування забезпечує розробку, регулювання і контроль виконання планів виробництва продукції і реалізації на рік, квартал, місяць усіма цехами підприємства, а також координують роботу всіх підрозділів і служб підприємства.

Внутрішньоцехове планування представляє собою розробку оперативних планів і складання поточних графіків роботи виробничих ділянок, технологічних ліній, агрегатів і окремих робочих місць на основі річних планів виробництва і реалізації продукції основних цехів підприємства.

На промисловому виробництві знайшли застосування різні системи планування, що зв'язані як із внутрішніми чинникам виробництва, так і зовнішніми ринковими умовами і відносинами.

Під системою оперативного планування виробництва в економічній літературі прийнято розуміти сукупність різних методик і технологій планової роботи, що характеризуються ступенем централізації, об’єктом регулювання, складом календарно-планових показників, порядком обліку і руху продукції й оформлення облікової документації.

Будь-яка система має ті чи інші характеристики. До систем планування відносяться: методи комплектування календарних завдань підрозділам підприємства, порядок узгодження і взаємоув’язки роботи цехів і ділянок, тривалість планового періоду, способи і прийом розрахунку планових показників, перелік супровідної документації та ін.

Найбільше поширення в промисловості одержали системи планування: подетальна, позаказна, покомплектна.

Вибір і область застосування тієї або іншої системи оперативно-виробничого планування визначається типом виробництва (масове, серійне, індивідуальне), а також складом і характером продукції, що випускається.

Подетальная система застосовується при обмеженій і стійкій номенклатурі продукції, що випускається, для міжцехового і навіть внутрішньоцехового планування, вимагає ретельної розробки складних тижнево-добових і годинних графіків, які містять показники об’єму і проходження деталі кожного найменування по усіх виробничих стадіях і технологічних операціях. Придатна в умовах великосерійного виробництва, виробництва уніфікованих деталей, що входять у різні вироби. Наприклад, на заводах збірного залізобетону, деревообробних підприємств та ін. Об’єктом планування є кожне робоче місце, кожна деталь, складальна одиниця.

Позаказна система оперативного планування застосовується в одиничному і дрібносерійному виробництві з невеликими об’ємами продукції, що випускається. Планово-обліковою одиницею є замовлення, що включає кілька однотипних виробів конкретного призначення. Ця система заснована на розрахунках тривалості виробничих циклів і нормативів випереджень, за допомогою яких встановлюються вимоги на замовлення і терміни його виконання (цикловому наскрізному графіку). Під випередженням розуміється календарний період часу, на який кожна попередня стадія виробничого процесу випереджає наступний з метою її закінчення у встановлений термін чи обробки збірки деталей.

Ця система планування також характерна для підприємств будіндустрії та ін.

Покомплектна система оперативного планування застосовується в серійному машинобудівному виробництві і на заводах збірного залізобетону. Планово-обліковою одиницею є складальний вузол у будівництві. На монтажі конструкцій збірного залізобетону комплект (осередок, захватки, секція). У цьому випадку планові календарні завдання виробничим підрозділом розробляються не по окремих найменуваннях, а на вузол або злагоджений із замовником комплект.

Існують інші системи оперативного планування, наприклад, по такту і та ін.