1.2.2. Функції планування

У ринковій економіці виробник повинен орієнтуватися на максимальне задоволення вимог споживача в одержанні якісної продукції. Таке орієнтування визначає новий напрямок функцій у внутрішньо виробничому плануванні всіх підприємств. Сьогодні функції планування на підприємстві припускають рішення наступних питань:

• яка повинна бути функціональна структура підприємств і організацій;

• як повинна працювати організація, щоб досягти і забезпечити намічені цілі при мінімальних витратах виробництва і ресурсів;

• у якому стані знаходиться організація в даний час, її слабкі і сильні сторони, її можливості в області фінансів, забезпечення ресурсами та ін.;

• яке зовнішнє оточення, конкуренти, клієнти, закони, попит на продукцію і думку споживача про її якість;

• що повинне робити керівництво, його функції, функції підрозділів і працівників, що забезпечують виконання поставлених цілей.

Як ми бачимо, планування в управлінні займає провідне місце і є початковим у процесі реалізації поставлених цілей підприємства.

Планування і управління тісне пов’язано між собою в здійсненні загальних функцій виробничого менеджменту, а саме: виборі мети, визначенні ресурсів, організації виробничих процесів і праці, контролі виконання і корегуванні поставлених задач мотивації персоналу й оплаті праці та ін.

У виконанні цих функцій бере участь апарат управління і виробничі підрозділи, у тому числі керівники всіх рангів і ланок управління, економісти, менеджери, фахівці, персонал.

1.3. Наукові методи планування

У процесі практичної діяльності і на основі принципів ринкового планування підприємств слід дотримуватися загальнонаукових методів планування Основні з них наступні: балансовий, нормативний, програмно-цільовий, економіко-математичного, системний, моделювання, прогнозування. структурно-функціональний.

Загальнонаукові методи планування являють собою сукупність способів і прийомів, за допомогою яких забезпечується розробка й обґрунтування планових документів. Залежно від їх характеристик мають наступне застосування.

За призначенням:

1. Балансовий – полягає у встановленні залежності між завданнями контрактів і договорів з наявними потужностями і ресурсами. Призначений для ув’язування і забезпечення необхідної пропорційності і координації завдань підрозділу і підприємства в цілому.

2. Нормативний – заснований на розробці норм на кожний процес, операції з використанням норм і нормативів, що відображають досягнення науково-технічного прогресу (НТП).

3. Програмно-цільовий – вирішує виділення цілей і задач, а також розробку заходів щодо їхньої реалізації.

4. Економіко-математичні методи призначені для вибору оптимального з безлічі варіантів планових рішень.

5. Системний метод – забезпечує техніко-економічне планування з ув’язуванням по рівнях і елементах управління.

6. Моделювання – полягає у встановленні елементів, зв’язків у системі, виділенні фронтів робіт, агрегатів робочих місць.

7. Прогнозування – визначає перспективи і можливості розвитку підприємства в залежності від розвитку галузі, ринків, попиту та пропозиції.

8. Структурно-функціональний – погоджує функції управління виробництвом і збутом по структурних підрозділах і посадовцях підприємства.

По застосуванню:

1. Балансовий – для підприємств учасників, цехів в облікових і звітних документах.

2. Нормативний – на рівні підприємств, цехів, ділянок для всіх планів.

3. Програмно-цільовий – усі рівні й етапи планування.

4. Системний – для довгострокових планів верхнього рівня управління.

5. Моделювання – при формуванні виробничих планів і завдань для усіх періодів планування.

6. Прогнозування – на верхніх і середніх рівнях управління.

7. Структурно-функціональний – для планування завдань підприємствам, ділянкам, бригадам, виконавцям на будь-який проміжок часу.