- •1.1. Планування, його сутність, мета і задачі. Об’єкти планування
- •1.2. Наукові принципи і функції планування в ринковій економіці
- •1.2.1. Принципи планування
- •1.2.2. Функції планування
- •1.3. Наукові методи планування
- •1.4. Класифікація планів і їх види
- •1.5. Річне планування і його процес. Показники річного плану
- •1.5.1. Річне планування і його процес
- •1.5.2. Блок-схема розрахунку річного плану
- •1.5.3. Показники річного плану
- •1.6. Функції планових служб і їх структура
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •2.1. Оперативне планування, його призначення, мета і задачі
- •2.2. Види і системи оперативного планування. Процес планування і його стадії
- •2.2.1. Види і системи оперативного планування
- •2.2.2. Процеси планування і його стадії
- •2.3. Нормативи і нормативно-планові розрахунки оперативних планів
- •Тривалість циклу в календарних днях при 2-х змінній роботі буде дорівнювати:
- •2.4. Показники оперативного планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •3.1. Оперативне планування матеріально-технічного забезпечення підприємства
- •3.1.1. Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах
- •3.1.2. Планування потреби в матеріальних запасах
- •3.1.3. Планування покриття потреби в матеріальних ресурсах
- •3.2. Соціально-трудове планування
- •3.2.1. Планування зростання продуктивності праці
- •3.2.2. Планування фонду оплати праці
- •3.2.3. Планування середньої заробітної плати
- •3.2.4. Планування чисельності і розвитку персоналу
- •3.3. Планування собівартості, прибутку і рентабельності підприємства
- •3.3.1. Собівартість, структура собівартості і її оперативне планування
- •3.2.2. Планування прибутку
- •3.3.3. Планування рентабельності
- •3.4. Фінансове планування
- •3.4.1. Оперативне фінансове планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •4.1. Вихідні дані для розробки оперативних планів
- •4.2. Склад і зміст оперативних планів
- •4.3. Основні методи розробки оперативних планів
- •4.4. Порядок і розробка, розгляд і затвердження оперативних планів
- •4.5. Планування випуску і реалізації продукції
- •Питання для самоперевірки знань
- •5.1. Сутність сітьового планування
- •5.2. Елементи сітьового планування
- •5.3. Правила побудови сітьового графіка
- •5.3.1. Визначення критичного шляху
- •5.4. Розрахунок планових параметрів сітьового графіка
- •5.5. Аналіз і оптимізація сітьових графіків
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •6.1. Сутність вузлового сітьового методу
- •6.2. Склад і призначення організаційно-технологічної документації вузлового методу
- •6.3. Проектування складу і меж вузлів, їх формування
- •6.4. Вузлова система планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •7.1. Вихідні дані для розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •7.2. Склад і об’єм тижнево-добового і декадно-добового планування
- •7.3. Порядок розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •7.4. Підготовка до затвердження тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •8.1. Диспетчеризація, її задачі і форми
- •8.2. Структура і склад диспетчерської служби, вимоги, що пред’являються до неї, функції і обов’язки
- •8.3. Взаємостосунки диспетчерських служб з виробничими підрозділами і відділами підприємств
- •8.4. Призначення, мета, об’єм і методи диспетчерського контролю й оперативного обліку виконання графіків
- •8.5. Диспетчерська документація і диспетчерський рапорт (нарада)
- •8.6. Карта ухвалення рішень
- •8.7. Показники і економічна ефективність диспетчерського контролю і обліку
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •9.1. Аналіз виконання виробничої програми
- •9.2. Аналіз показників по праці і оплаті праці
- •9.3. Аналіз собівартості прибутку і рентабельності
- •9.4. Аналіз фінансової діяльності
- •Питання для самоперевірки знань
- •10.1. Технічні засоби, вживані диспетчерським управлінням і їх класифікація
- •10.2. Технічне і програмне забезпечення автоматизованих систем
- •10.3. Принципові схеми автоматизації оперативного планування і управління
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •11. Тестовий контроль – самоконтроль і оцінка знань
- •11.1. Тестові завдання з однією і декілька вірними відповідями
- •2. Вихідними класичними вимогами при процесі планування являються принципи:
- •21. Функціональна діяльність планування проходить етапи:
- •22. Норма – це:
- •23. Норматив – це:
- •24. Норми та нормативи поділяються на:
- •25. Товарна продукція – це:
- •26. Реалізована продукція – це:
- •34. Для визначення потреби у матеріальних ресурсах у будівництві використовуються норми:
- •39. Норма часу – це:
- •70. Робота – це:
- •85. Підвузол – це:
- •86. За призначенням вузли і підвузли поділяються на:
- •92. Основними вихідними документами при розробці оперативних плані є:
- •104. Тижнево-добові і декадно-добові графіки затверджують:
- •105. Контроль виконання тижнево-добових і декадно-добових графіків в цілому по організації здійснює:
- •107. Диспетчеризація - це:
- •108. Задачі диспетчеризації:
- •109. Основними формами диспетчеризації є:
- •117. Оперативному аналізі підлягають наступні плани:
- •118. Оперативному аналізу підлягають наступні економічні показники виробничої програми:
- •120. Показник ліквідності – це:
- •128. За характером користування арм поділяються на:
1.2. Наукові принципи і функції планування в ринковій економіці
1.2.1. Принципи планування
Вихідними положеннями при плануванні є принципи.
Принципи планування – це основні вихідні положення, правила формування, обґрунтування й організації планових документів.
Загальні основні принципи планування – необхідність, єдність, безперервність, гнучкість, точність були сформульовані А. Файолем і доповнені принципом участі. Ці шість принципів визначили класичні вимоги до процесу планування.
У сучасній науці і практиці, крім названих існує цілий ряд інших принципів, частина з яких найбільше тісно зв’язана з методами ефективного ринкового планування, це принципи науковості, комплексності, оптимальності, ефективності. Розглянемо ці і раніше названі принципи планування.
Принцип науковості. Заснований на гнучкому розумінні і використовуванні законів суспільного розвитку, економічних законів, досягнень науково-технічного прогресу (НТП), математики й інших наук. Полягає в глибокому аналізі справ на підприємстві з урахуванням ринку, а також у розробці збалансованих техніко-економічних, фінансових і вартісних показників з використанням прогресивних норм і нормативів.
Принцип необхідності. Полягає в обов’язковому застосуванні планів у будь-якій галузі і при виконанні будь-якого виду трудової діяльності.
Відсутність плану може викликати неправильну і помилкову орієнтацію підприємства і суб’єкта підприємницької діяльності в досягненні наміченої мети. Перш ніж діяти, потрібно знати до чого прагне. Особливо важливий цей принцип в умовах вільних ринкових відносин, зв’язаних з раціональним використанням усіх видів ресурсів для одержання максимального прибутку.
Принцип єдності. Передбачає, що планування в організації повинно носити системний характер і стосується всіх напрямків діяльності підприємства і його структурних підрозділів.
На підприємствах і в організаціях, поряд з промфінпланами, будфінпланами, існують окремі плани виробництва, технічного й організаційного розвитку, витрат і доходів і ін., усього підприємства, а також плани структурних підрозділів і служб, що повинні бути жорстко пов’язані з єдиним комплексним планом соціально-економічного розвитку підприємства. Зміни або коректування в планах підрозділів повинні вноситися і відображатися в загальному плані підприємства, а плани повинні бути взаємопов’язані. Такий взаємозв’язок між підрозділами на горизонтальному рівні здійснюється на основі координації.
Координація планової діяльності полягає в наступному:
діяльність жодної частини організації не може бути спланована ефективно, якщо її виконувати без обліку діяльності інших одиниць даного рівня;
будь-які зміни в планах структурних підрозділів і служб повинні відображатися в планах інших підрозділів.
З цього виходить, що в діяльності підприємства одночасність і взаємозв’язок при плануванні складають основні риси координації.
Якщо планування на вихідному рівні здійснюється без взаємозв’язку планів на всіх рівнях, воно не може бути ефективним.
Тому напрямок планової діяльності, спільність цілей може бути досягнута в рамках вертикальної єдності підрозділів, їхньої інтеграції.
Інтеграція планової діяльності припускає, що на підприємстві, в організації існує розмаїтість підсистем планування, але кожна підсистема діє виходячи із загальних інтересів фірми, підприємства, а кожний окремий план є частиною плану більш високого підрозділу й організації в цілому.
Принцип безперервності. Полягає в тому, що процес планування і управління виробництвом на підприємстві здійснюється постійно, без зупинки. Як правило, плани слідують один за одним. У процесі безупинного планування відбувається зближення фактичних і планових показників.
Безперервність планування обумовлена:
невизначеністю зовнішнього середовища;
неясними уявленнями підприємств і організацій про свої можливості.
Безперервність планування дозволяє уможливити постійний контроль, аналіз і коректування планів при зміні як зовнішнього, так і внутрішнього середовища, а також дозволяє забезпечувати постійне залучення працівників підприємства в планову діяльність.
Безперервність планування означає перехід від стратегічних планів до практичних, оперативних.
Принцип гнучкості. Цей принцип зв’язаний із принципом безперервності і припускає можливість коректування встановлених планів а також володіє здатністю змінювати свою спрямованість у зв’язку з виникненням непередбачених обставин. Такі обставини можуть бути викликані як, зовнішніми так і внутрішніми умовами. Його зміни в техніці, технології й організації виробництва, коливання попиту, зміни діючих цін і тарифів та ін., що приводять до необхідності уточнення первинних планів. Тому всі плани на підприємстві повинні містити резерви іменовані «надбавки безпеки». Для резервів планування існують певні межі. Резерви не повинні бути занадто великими, оскільки плани будуть неточними, низькі резерви спричинять за собою часті зміни в планах.
Принцип точності. Визначається як внутрішніми факторами так і зовнішнім середовищем. Ступінь точності планів кожного підприємства повинна забезпечувати припустиму ефективність виробництва. Тому будь-який план повинен складатися з такою точністю, якої може досягти саме підприємство з урахуванням фінансового стану, положення на ринку і багатьох інших факторів.
В оперативних планах, розрахованих на короткі проміжки часу, а також для певних підрозділів організацій конкретність і деталізація цих планів повинна бути обов’язковою, тому що ці плани є інструкціями, які визначають діяльність підприємства і його працівників. Наприклад, тижнево-добове планування.
Принцип комплексності. На діяльність підприємства впливає цілий ряд факторів, у тому числі рівень розвитку техніки і технології, організації виробничої й управлінської діяльності, усі види ресурсів, мотивація й оплата праці, платоспроможність та ін. Ці чинники утворять цілу комплексну систему планових показників і зміна одного з них приводить до змін багатьох інших планово-економічних показників. Тому ухвалювані планові й управлінські рішення повинні бути комплексними, що забезпечують кінцеві результати всього підприємства.
Принцип оптимальності. Полягає у виборі найкращого варіанта на всіх етапах планування. Показниками оптимальності можуть бути мінімальна трудомісткість, матеріалоємність, енергоємність, собівартість і прибуток.
Принцип економічності. Полягає у визначенні і розробці такого варіанта продукції, при виготовленні якої й обмежених ресурсів може бути отриманий найбільший економічний ефект. Показником планованого ефекту є перевищення результатів над витратами.
У ринковій економіці при плануванні діяльності підприємств варто також дотримувати:
проведення попередніх маркетингових досліджень для вибору стратегії і тактики планування;
перехід від періодичного (тимчасового) планування до планування по контрактах, договорам;
враховувати рівень ризику – характеризуючий відповідність ухвалюваних рішень можливостям підприємства в частині фінансування, забезпечення ресурсами і потужностями.