- •1.1. Планування, його сутність, мета і задачі. Об’єкти планування
- •1.2. Наукові принципи і функції планування в ринковій економіці
- •1.2.1. Принципи планування
- •1.2.2. Функції планування
- •1.3. Наукові методи планування
- •1.4. Класифікація планів і їх види
- •1.5. Річне планування і його процес. Показники річного плану
- •1.5.1. Річне планування і його процес
- •1.5.2. Блок-схема розрахунку річного плану
- •1.5.3. Показники річного плану
- •1.6. Функції планових служб і їх структура
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •2.1. Оперативне планування, його призначення, мета і задачі
- •2.2. Види і системи оперативного планування. Процес планування і його стадії
- •2.2.1. Види і системи оперативного планування
- •2.2.2. Процеси планування і його стадії
- •2.3. Нормативи і нормативно-планові розрахунки оперативних планів
- •Тривалість циклу в календарних днях при 2-х змінній роботі буде дорівнювати:
- •2.4. Показники оперативного планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •3.1. Оперативне планування матеріально-технічного забезпечення підприємства
- •3.1.1. Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах
- •3.1.2. Планування потреби в матеріальних запасах
- •3.1.3. Планування покриття потреби в матеріальних ресурсах
- •3.2. Соціально-трудове планування
- •3.2.1. Планування зростання продуктивності праці
- •3.2.2. Планування фонду оплати праці
- •3.2.3. Планування середньої заробітної плати
- •3.2.4. Планування чисельності і розвитку персоналу
- •3.3. Планування собівартості, прибутку і рентабельності підприємства
- •3.3.1. Собівартість, структура собівартості і її оперативне планування
- •3.2.2. Планування прибутку
- •3.3.3. Планування рентабельності
- •3.4. Фінансове планування
- •3.4.1. Оперативне фінансове планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •4.1. Вихідні дані для розробки оперативних планів
- •4.2. Склад і зміст оперативних планів
- •4.3. Основні методи розробки оперативних планів
- •4.4. Порядок і розробка, розгляд і затвердження оперативних планів
- •4.5. Планування випуску і реалізації продукції
- •Питання для самоперевірки знань
- •5.1. Сутність сітьового планування
- •5.2. Елементи сітьового планування
- •5.3. Правила побудови сітьового графіка
- •5.3.1. Визначення критичного шляху
- •5.4. Розрахунок планових параметрів сітьового графіка
- •5.5. Аналіз і оптимізація сітьових графіків
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •6.1. Сутність вузлового сітьового методу
- •6.2. Склад і призначення організаційно-технологічної документації вузлового методу
- •6.3. Проектування складу і меж вузлів, їх формування
- •6.4. Вузлова система планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •7.1. Вихідні дані для розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •7.2. Склад і об’єм тижнево-добового і декадно-добового планування
- •7.3. Порядок розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •7.4. Підготовка до затвердження тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •8.1. Диспетчеризація, її задачі і форми
- •8.2. Структура і склад диспетчерської служби, вимоги, що пред’являються до неї, функції і обов’язки
- •8.3. Взаємостосунки диспетчерських служб з виробничими підрозділами і відділами підприємств
- •8.4. Призначення, мета, об’єм і методи диспетчерського контролю й оперативного обліку виконання графіків
- •8.5. Диспетчерська документація і диспетчерський рапорт (нарада)
- •8.6. Карта ухвалення рішень
- •8.7. Показники і економічна ефективність диспетчерського контролю і обліку
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •9.1. Аналіз виконання виробничої програми
- •9.2. Аналіз показників по праці і оплаті праці
- •9.3. Аналіз собівартості прибутку і рентабельності
- •9.4. Аналіз фінансової діяльності
- •Питання для самоперевірки знань
- •10.1. Технічні засоби, вживані диспетчерським управлінням і їх класифікація
- •10.2. Технічне і програмне забезпечення автоматизованих систем
- •10.3. Принципові схеми автоматизації оперативного планування і управління
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •11. Тестовий контроль – самоконтроль і оцінка знань
- •11.1. Тестові завдання з однією і декілька вірними відповідями
- •2. Вихідними класичними вимогами при процесі планування являються принципи:
- •21. Функціональна діяльність планування проходить етапи:
- •22. Норма – це:
- •23. Норматив – це:
- •24. Норми та нормативи поділяються на:
- •25. Товарна продукція – це:
- •26. Реалізована продукція – це:
- •34. Для визначення потреби у матеріальних ресурсах у будівництві використовуються норми:
- •39. Норма часу – це:
- •70. Робота – це:
- •85. Підвузол – це:
- •86. За призначенням вузли і підвузли поділяються на:
- •92. Основними вихідними документами при розробці оперативних плані є:
- •104. Тижнево-добові і декадно-добові графіки затверджують:
- •105. Контроль виконання тижнево-добових і декадно-добових графіків в цілому по організації здійснює:
- •107. Диспетчеризація - це:
- •108. Задачі диспетчеризації:
- •109. Основними формами диспетчеризації є:
- •117. Оперативному аналізі підлягають наступні плани:
- •118. Оперативному аналізу підлягають наступні економічні показники виробничої програми:
- •120. Показник ліквідності – це:
- •128. За характером користування арм поділяються на:
5.2. Елементи сітьового планування
Сітьовий графік містить два основні елементи: роботу і подію.
Робота відображається вектором, а подія кружечком
Роботою називається – будь-який процес, що протікає в часі. Робота супроводжується описом її характеристик.
У сітковому графіку розрізняють три види робіт:
дійсну роботу – вимагає витрат часу і ресурсів. Позначається суцільною стрілкою .
очікування – процеси вимагаючи витрат часу (витримка бетону, сушіння штукатурки, пофарбованих поверхонь);
фіктивна робота – процес не вимагаючий ні часу ні ресурсів, відображає виробничі зв'язки, позначається пунктирною стрілкою ;
Момент початку і закінчення роботи фіксується подіями (кружечками).
Подія – це остаточний результат завершення однієї або декількох робіт, що дає право початку іншим роботам. Подія, що стоїть на початку роботи називається початковою, а подія, що фіксує кінець роботи – кінцевою.
Для роботи 1-2 подія 1 є початковою, а подія 2 кінцевою, а для роботи 2-3 початкова 2, кінцева 3.
Для роботи 1-2 подія 1 називається передованною або попередньою, а подія 2 подальшою.
Будь-який будівельний процес можна зобразити графічно у виді робіт і подій, що утворять сітьову модель, що показує технологічний взаємозв’язок усіх робіт, що мають початок і кінець.
Сітьовим графіком називається сітьова модель із указівкою на ній тривалості виконання кожної роботи (рис. 5.1).
3
7
5
4 8
6
Рис. 5.1. Сітьова модель
Будь-яка робота в сітьовому графіку має два терміни початку і два терміни закінчення: ранній і пізній.
Ранній термін початку роботи – це самий ранній з можливих термінів початку робіт, зумовлюваний виконанням усіх попередніх робіт.
Пізній термін початку роботи – це самий пізній з можливих, при якому допустимо самий пізній термін її закінчення.
Ранній термін закінчення роботи – це самий ранній з можливих термінів її закінчення.
Пізній термін закінчення роботи – це самий пізній припустимий термін закінчення роботи, що не викликає збільшення терміну досягнення кінцевої мети.
Здійснення подій також відбувається в два терміни: ранній і пізній.
Кожній події привласнюється номер, шифр або код, тому кожна робота може бути записана цифрами. Вершини (події) сіткового графіка нумеруються з дотриманням умови i<γ, (i – номер початкового, γ – номер кінцевої події). Наприклад, згідно вищенаведеного графіка, шифром першої роботи є 0-1, а шифром другий 0-2, третьої 2-3 та ін.
Окрім графічного представлення сіті, застосовується також таблична і цифрова.
В цифровій формі сітьова модель представляється упорядкованими парами цифр i,γ, що відповідають номерам початкових і кінцевих подій.
Ці пари розташовуються в порядку зростання номерів i, а при однакових їхніх значеннях – у порядку зростання номерів γ. Для даного прикладу цифрова форма сіті буде мати вигляд: (0-1), (0-2), (1-2), (1-3), (2-3), (2-4), (3-5), (4-3), (4-5).
У сітьовому графіку всі роботи розташовуються у визначеній послідовності. Будь-яка послідовність робіт сітьової моделі, у якій кінцева подія роботи збігається з початковою подією наступної за нею роботи, називається шляхом сітьового графіка.
У сітьовому графіку розрізняють три різновиди шляхів:
Шлях від початкового до кінцевої події називається шляхом чи повним шляхом.
Шлях між двома, проміжними подіями, що не є ні вихідними, ні завершальними, називається шляхом між подіями.
Шлях, початок якого зв’язано з вихідною подією, а кінець з даною подією, називається шляхом попереднім даній події, а шлях з’єднуючий дану подію з завершальним подією сіті – шляхом, що випливає за даною подією.