5.5. Аналіз і оптимізація сітьових графіків
Аналіз сіткових графіків ведуть з метою визначення можливості досягнення запланованих результатів. Особлива увага при аналізі звертається на виконання проміжних термінів провадження робіт і своєчасне забезпечення МТР технологічного процесу. Розраховуючи параметри сіткового графіка, виходять з того, що кожна робота забезпечена всіма необхідними ресурсами. Але в дійсності ресурси завжди обмежені, а їх відсутність приводить до зміни, до зриву термінів виконання робіт. Тому вся робота керівників і фахівців зводиться до постійного аналізу використання і перерозподілу ресурсів із внесенням їхніх корективів для виконання планових завдань. Коректування інакше називають оптимізацією.
Зрештою оптимізація сітьових графіків полягає в поліпшенні процесів оперативного планування і управління комплексом робіт з метою скорочення витрати всіх ресурсів і підвищення фінансових показників при заданих планових обмеженнях. Критерієм оптимальності сітьових систем планування в ринкових умовах є такі показники як мінімальна витрата ресурсів, максимальна продуктивність праці виконавців, мінімальні витрати робочого часу та ін., а в остаточному підсумку максимальний прибуток.
Необхідність оптимальності сіті виникає тоді, коли в процесі аналізу виявляється, що тривалість робіт із графіка для виконання виробничого процесу у встановлений термін не відповідає завданню унаслідок відсутності необхідної кількості робітників, матеріалів і інших ресурсів, або того або іншого разом узятого.
На виробництві найчастіше графіки коректують двома методами:
коректування сіткових графіків за часом;
коректування сіткових графіків по матеріальних ресурсах.
Загальний термін здійснення всіх робіт на сітковому графіку варто скорочувати за рахунок зменшення тривалості критичного шляху і вирівнюванням найбільш напружених шляхів.
В загальному вигляді коефіцієнт напруженості будь-якого повного шляху визначається відношенням його тривалості (L) до критичного (Lкр):
Кн=
, (5.9)
Визначаючи коефіцієнт напруженості кожного шляху можна розподілити роботи з трьох напрямків, що лежать на критичному шляху, підкритичні і не на критичному шляху. Аналізуючи коефіцієнти напруженості всіх шляхів, ухвалюють рішення про додатковий напрямок ресурсів на роботи лежачі на критичному і підкритичному шляхах.
|
Роки |
2007 |
2008 | ||||||||||||||||||||||
|
Місяці |
грудень |
січень | ||||||||||||||||||||||
|
Календарні дні |
19 |
20 |
21 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
31 |
2 |
3 |
4 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
22 |
23 |
|
Робочі дні |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
|
|
|
|
5
|
|
|
|
2 |
3
10 |
Rч |
=3 |
Rч
1 |
=8 |
4 |
6
5 |
|
|
|
Rч |
=10
Rч |
8
=8 |
|
|
|
|
Рис. 5.4. Сітьовий графік у вигляді календарного плану в масштабі часу
У будівництві коректування сіткових графіків за часом здійснюється чотирма способами:
Перерозподіл трудових ресурсів шляхом переводу бригад з робіт які мають резерви часу на роботи, які не мають таких резервів, тобто на підкритичні і критичні ділянки сіті.
Поєднання технологічних процесів за часом.
Залучення додаткових ресурсів для виконання робіт рівнобіжним методом.
Зміна проектних рішень.
Коректування сітьових графіків по матеріальних ресурсах зводиться до визначення оптимальних норм витрати матеріалів на одиницю виконаної роботи, розподілу наявних ресурсів на весь комплекс робіт. Скорочення критичного шляху досягається шляхом перерозподілу різних ресурсів з ненапружених шляхів на виконання критичних робіт.
Таким чином, в задачі сітьового планування входить оперативний контроль за ходом фактичного виконання робіт по графіку, виявлення і аналіз причин, які приводять до зриву тих або інших робіт, вироблення і ухвалення планово-управлінських рішень, що забезпечують своєчасне виконання комплексу робіт.