70. Робота – це:

а) будь-який процес, що відбувається у часі і супроводжується описом його характеристик;

б) дія, на яку витрачається певна кількість матеріальних ресурсів;

в) терміни, що визначають виконання того чи іншого виду робіт або конструктиву.

71. В сітьовому графіку розрізняють наступні види робіт:

а) дійсну;

б) перспективну;

в) очікування;

г) фіктивну;

д) переривисту.

72. Подія – це:

а) будь-який процес, який супроводжується тими чи іншими характеристиками;

б) кінцевий результат однієї чи декількох робіт, що надає право початку іншим роботам;

в) завершення дії будь-якої роботи, яка відбулася.

73. В сітьовому графіку події можуть бути:

а) початковими;

б) кінцевими;

в) що відбулися;

г) передуючими;

д) попередніми;

е) наступними;

ж) невизначеними.

74. Сітьовий графік – це:

а) сітьова модель, яка відображає хід будівництва об’єкту;

б) сітьова модель, яка ув’язує всі процеси виробництва продукції;

в) сітьова модель з указанням на ній тривалості виконання кожної роботи.

75. Сітьовий графік має наступні терміни початку та закінчення робіт:

а) ранній термін початку робіт;

б) початковий термін початку робіт;

в) пізній термін початку робіт;

г) ранній термін закінчення робіт;

д) пізній термін закінчення робіт;

е) термін закінчення робіт, що відбувся.

76. Путь сітьового графіку – це:

а) будь-яка послідовність робіт сітьової моделі, в якій кінцева подія роботи співпадає з початковою подією наступної роботи;

б) тривалість виконання того чи іншого виду робіт на будівництві об’єкту;

в) послідовність процесів, що відповідають запуску і випуску продукції.

77. Правило побудови сітьових графіків:

а) жодна робота не може початись, поки не закінчилась попередня;

б) між двома подіями може бути тільки одна робота;

в) нумерація подій проводиться у будь-якому порядку;

г) в сітьовому графіку не може бути тупиків.

78. Критичний путь – це:

а) путь від початкової до кінцевої події;

б) путь, що з’єднує дану подію з кінцевою подією;

в) повний путь, що не має резервного часу;

г) путь, початок якого пов’язаний з вихідною подією, а кінець з даним;

д) повний путь, що має максимум тривалості часу.

79. Необхідність оптимізації сітьових графіків виникає:

а) коли терміни виконання виробничого процесу не виконуються;

б) через відсутність необхідної кількості матеріальних ресурсів;

в) при відсутності необхідної кількості робочих;

г) при відсутності необхідного обладнання.

80. У будівництві коригування сітьових графіків у часі здійснюється:

а) сумісництвом процесів у часі;

б) зміною проектних рішень;

в) залученням додаткових ресурсів для виконання паралельним методом;

г) зміною послідовності виконання топології і технологічних процесів;

д) перерозподілом трудових ресурсів шляхом переводу бригад з робот, що мають резерви часу, на роботи, що не мають резервів.

81. Вузловий метод – це:

а) розбивка будівництва промислового комплексу на окремі об’єкти (вузли) по строкам будівництва;

б) розбивка об’єкта, що будується, на окремі обособлені частини (вузли та підвузли), що дозволяє здійснити сумісність окремих видів робот з метою скорочення терміну будівництва;

в) розбивка крупного об’єкту або комплексу на конструктивні і технологічно обособлені частини (вузли і підвузли), пов’язані між собою технологічними та часовими зв’язками.

82. Повузловий метод будівництва використовується при:

а) будівництві прокатних станів, коксохімічних і хімічних заводів, збагачувальних фабрик тощо;

б) будівництві збагачувальних фабрик, комбінатів і фабрик легкої промисловості, офісів, крупних вокзалів;

в) будівництві установок безперервної розливки сталі, в мегапроектах, будівництві жилих будинків і банків.

83. Основними елементами вузлового методу є:

а) окремі об’єкти, вузли, інженерні сіті;

б) вузли і підвузли;

в) види робіт, невеликі об’єкти і підвузли.

84. Вузол – це:

а) конструктивно і технологічно відокремлена частина промислового комплексу, що підлягає будівництву (об’єкта), що розташована в строго визначених межах, технологічна готовність якої після завершення БМР дозволяє провести пусконалагоджувальні роботи і опробування агрегатів, механізмів, пристроїв;

б) будівля (спорудження) основного виробничого призначення або його конструктивно відокремлена частина, після завершення БМР на якій можуть виконуватись інші механо-монтажні роботи;

в) група допоміжних однорідних об’єктів комплексу, закінчення будівництва яких дозволить здійснити початок випуска продукції на об’єкті основного виробництва.