- •1.1. Планування, його сутність, мета і задачі. Об’єкти планування
- •1.2. Наукові принципи і функції планування в ринковій економіці
- •1.2.1. Принципи планування
- •1.2.2. Функції планування
- •1.3. Наукові методи планування
- •1.4. Класифікація планів і їх види
- •1.5. Річне планування і його процес. Показники річного плану
- •1.5.1. Річне планування і його процес
- •1.5.2. Блок-схема розрахунку річного плану
- •1.5.3. Показники річного плану
- •1.6. Функції планових служб і їх структура
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •2.1. Оперативне планування, його призначення, мета і задачі
- •2.2. Види і системи оперативного планування. Процес планування і його стадії
- •2.2.1. Види і системи оперативного планування
- •2.2.2. Процеси планування і його стадії
- •2.3. Нормативи і нормативно-планові розрахунки оперативних планів
- •Тривалість циклу в календарних днях при 2-х змінній роботі буде дорівнювати:
- •2.4. Показники оперативного планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •3.1. Оперативне планування матеріально-технічного забезпечення підприємства
- •3.1.1. Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах
- •3.1.2. Планування потреби в матеріальних запасах
- •3.1.3. Планування покриття потреби в матеріальних ресурсах
- •3.2. Соціально-трудове планування
- •3.2.1. Планування зростання продуктивності праці
- •3.2.2. Планування фонду оплати праці
- •3.2.3. Планування середньої заробітної плати
- •3.2.4. Планування чисельності і розвитку персоналу
- •3.3. Планування собівартості, прибутку і рентабельності підприємства
- •3.3.1. Собівартість, структура собівартості і її оперативне планування
- •3.2.2. Планування прибутку
- •3.3.3. Планування рентабельності
- •3.4. Фінансове планування
- •3.4.1. Оперативне фінансове планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •4.1. Вихідні дані для розробки оперативних планів
- •4.2. Склад і зміст оперативних планів
- •4.3. Основні методи розробки оперативних планів
- •4.4. Порядок і розробка, розгляд і затвердження оперативних планів
- •4.5. Планування випуску і реалізації продукції
- •Питання для самоперевірки знань
- •5.1. Сутність сітьового планування
- •5.2. Елементи сітьового планування
- •5.3. Правила побудови сітьового графіка
- •5.3.1. Визначення критичного шляху
- •5.4. Розрахунок планових параметрів сітьового графіка
- •5.5. Аналіз і оптимізація сітьових графіків
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •6.1. Сутність вузлового сітьового методу
- •6.2. Склад і призначення організаційно-технологічної документації вузлового методу
- •6.3. Проектування складу і меж вузлів, їх формування
- •6.4. Вузлова система планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •7.1. Вихідні дані для розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •7.2. Склад і об’єм тижнево-добового і декадно-добового планування
- •7.3. Порядок розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •7.4. Підготовка до затвердження тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •8.1. Диспетчеризація, її задачі і форми
- •8.2. Структура і склад диспетчерської служби, вимоги, що пред’являються до неї, функції і обов’язки
- •8.3. Взаємостосунки диспетчерських служб з виробничими підрозділами і відділами підприємств
- •8.4. Призначення, мета, об’єм і методи диспетчерського контролю й оперативного обліку виконання графіків
- •8.5. Диспетчерська документація і диспетчерський рапорт (нарада)
- •8.6. Карта ухвалення рішень
- •8.7. Показники і економічна ефективність диспетчерського контролю і обліку
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •9.1. Аналіз виконання виробничої програми
- •9.2. Аналіз показників по праці і оплаті праці
- •9.3. Аналіз собівартості прибутку і рентабельності
- •9.4. Аналіз фінансової діяльності
- •Питання для самоперевірки знань
- •10.1. Технічні засоби, вживані диспетчерським управлінням і їх класифікація
- •10.2. Технічне і програмне забезпечення автоматизованих систем
- •10.3. Принципові схеми автоматизації оперативного планування і управління
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •11. Тестовий контроль – самоконтроль і оцінка знань
- •11.1. Тестові завдання з однією і декілька вірними відповідями
- •2. Вихідними класичними вимогами при процесі планування являються принципи:
- •21. Функціональна діяльність планування проходить етапи:
- •22. Норма – це:
- •23. Норматив – це:
- •24. Норми та нормативи поділяються на:
- •25. Товарна продукція – це:
- •26. Реалізована продукція – це:
- •34. Для визначення потреби у матеріальних ресурсах у будівництві використовуються норми:
- •39. Норма часу – це:
- •70. Робота – це:
- •85. Підвузол – це:
- •86. За призначенням вузли і підвузли поділяються на:
- •92. Основними вихідними документами при розробці оперативних плані є:
- •104. Тижнево-добові і декадно-добові графіки затверджують:
- •105. Контроль виконання тижнево-добових і декадно-добових графіків в цілому по організації здійснює:
- •107. Диспетчеризація - це:
- •108. Задачі диспетчеризації:
- •109. Основними формами диспетчеризації є:
- •117. Оперативному аналізі підлягають наступні плани:
- •118. Оперативному аналізу підлягають наступні економічні показники виробничої програми:
- •120. Показник ліквідності – це:
- •128. За характером користування арм поділяються на:
3.1. Оперативне планування матеріально-технічного забезпечення підприємства
Матеріально технічне забезпечення (МТЗ) підприємств промисловості і будівельних організацій планується розробкою річних, квартальних і місячних планів. Річним планом передбачається розробка балансу потреби і покриття в матеріально-технічних ресурсах (МТР). У квартальному плані конкретизується потреба і постачання споживаних матеріалів по номенклатурі і їхнє надходження на підприємство від постачальників. Місячні плани передбачають оперативне надходження й облік матеріальних ресурсів на підприємство й об'єкти в терміни, встановлені замовленнями і контрактами.
Таким чином, матеріально-технічне забезпечення – це баланс визначення потреби і покриття в МТР на той чи інший конкретний планований період.
3.1.1. Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах
Розрахунок потреби в МТР у залежності від характеру застосовуваних матеріалів проводиться по трьох напрямках:
потреби в сировині і матеріалах;
потреби в паливі й енергії;
потреби в устаткуванні.
В оперативному плануванні найбільше застосування знаходить конкретизація потреби в сировині, матеріалах, паливі й електроенергії, що буде розглядатися нижче.
Вихідними даними для розробки плану матеріально-технічного забезпечення в промисловості є:
об’єм випуску продукції в асортименті і номенклатурі;
об’єм капітального будівництва, виконуваного власними силами;
експлуатаційні і ремонтні потреби;
план технічного й організаційного розвитку, науково-дослідних і конструктивних розробок;
незавершене виробництво;
залишки матеріальних ресурсів на кінець планованого періоду;
нормативи і норми витрати матеріальних ресурсів.
Загальна потреба в матеріальних ресурсах (МТР) (річна, квартальна, місячна) на початок планованого періоду може бути визначена по формулі:
Ппот = Пп + Пкб + Пе + Пнт + Пнз + Н - О, (3.1)
де: Пп – потреба в матеріалі для виконання виробничої програми;
Пкс – потреба для капітального будівництва;
Пэ – потреба на експлуатаційні і ремонтні нестатки;
Пнт – потреба для впровадження нової техніки і проведення експериментальних робіт;
Пнз – матеріали, вкладені в незавершене виробництво;
Н – норма запасу в матеріалах;
О – залишок матеріалу на кінець досліджуваного періоду.
Потреба в матеріальних ресурсах визначається в матеріальному і грошовому виразі по кожному ресурсу.
У визначенні потреби в МТР бере участь більшість відділів підприємства.
3.1.1.1. Визначення потреби в сировині та матеріалах. Визначення потреби в МТР проводиться на підставі вищенаведених вихідних даних із застосуванням різних норм, нормативів, нормативних розрахунків і складанням різних відомостей потреби, таблиць на планований період, календарних графіків.
Розрахунок потрібної кількості різних видів матеріальних ресурсів здійснюється роздільно як по характеру самих ресурсів, так і по характеру їхнього використання. Виділяються наступні види ресурсів: сировина й основні матеріали, покупні вироби і напівфабрикати, матеріали допоміжні, теплова енергія, електроенергія, вода, пар та ін.
По характеру використання матеріально-технічні ресурси можуть бути направлені на основне виробництво, ремонтно-експлуатаційні нестатки, заходи щодо організаційно-технічного плану.
Визначення потреби в МТР здійснюється різними методами: із застосуванням укрупнених вимірників, методом прямого рахунка, методом аналогії, по типовому представнику, методом динамічних коефіцієнтів та ін.
Метод визначення потреби в матеріальних ресурсах на вимірник планованого об’єму робіт на 1 млн. руб. характерний здебільшого для капітального будівництва, широко застосовувався в минулі роки для розрахунків річної потреби в матеріально-технічних ресурсах, застосовується і в даний час у ситуаціях невизначеності при відсутності технічної документації та ін.
Застосування решти методів засновано на використанні технічних норм. Так технічна норма витрати сировини і матеріалів на одиницю продукції визначається наступною формулою:
Нм = Ні + Нто + Нпп, (3.2)
де: Ні – чиста витрата матеріалу, установлювана по робочих кресленнях, чи робітником розрахункам;
Нто – технологічні відходи, визначувані досвідченим шляхом у розмірах, припустимих для даної галузі виробництва, %;
Нпп – виробничі втрати, визначувані аналогічно технологічним відходам.
Технічна норма витрати паливно-енергетичних ресурсів на одиницю готової продукції визначається:
Нтэ = Нчтэ + Нтп + Нпэ, (3.3)
де: Нчтэ – чиста витрата паливно-енергетичних ресурсів, при виготовленні продукції, т;
Нтп – технічні втрати палива, визначувані досвідченим шляхом, т;
Нпэ – втрати в двигунах і сітях визначені розрахунком, т.
Потреба в сировині і матеріалах для випуску готової продукції, методом прямого рахунку визначається для того або іншого виду матеріалу по формулі:
, (3.4)
де: М – потреба в матеріалі;
Ні – норма витрати матеріалу на і-й виріб;
Пi – кількість зробленого i-го виробу, у плановому періоді;
n – кількість видів виробів, для яких використовується даний матеріал.
Якщо випускаєма підприємством номенклатура продукції різноманітна і при плануванні немає можливості уточнити програму випуску по кожній з позицій, то розрахунок потреби в матеріалі здійснюється на основі середньозваженої норми витрати на типовий чи аналогічний виріб. Потреба в матеріалі визначається по формулі:
М = На * П * ДО, (3.5)
де: М – потреба в матеріалі на загальний обсяг по даному виробі;
На – норма витрати матеріалу на аналогічний, базовий чи типовий виріб;
П – планований випуск даного чи нового виробу;
Ко – коефіцієнт, враховує особливості споживання матеріалу в даному або новому виробі в порівнянні з базовим чи аналогічним. Цей коефіцієнт може бути використано відхиленням маси даного виробу з аналогічним або маси нового виробу з базовим.
Цей метод отримав назву методу аналогії.
При багатономенклатурному виробництві потреба в матеріалі визначається по типовому представнику, який якнайповніше відображає витрату матеріалів на всю групу. Витрата матеріалів рівна:
М = Нт * Тг, (3.6)
де: М – витрата матеріалів на всю групу;
Нт – норма витрати на типовий представник;
Тг – кількість випуску усіх виробів даної групи.
Якщо на підприємстві відсутні дані про обсяг виробничої програми в натуральних показниках і норми витрати матеріальних ресурсів, застосовується метод динамічних коефіцієнтів. Потреба в матеріалі визначається по формулі:
М = Мф * iпп * iн, (3.7)
де: Мф – фактична витрата матеріалів за минулий період;
Iпп – індекс зміни виробничої програми;
Iн – індекс витрати матеріалів у плановому періоді.
У будівництві для визначення потреби в матеріальних ресурсах використовуються планові, кошторисні і виробничі норми. Виробничі норми підрозділяються на елементні, котрі визначають кількість матеріалів (цементу, металу, піску, щебеня та ін.) на одиницю окремого елементного процесу, наприклад готування бетону і укрупнені, наприклад витрата розчину і цегли на цегельну кладку.
Виробничі норми витрати матеріалів призначені для планування матеріального забезпечення в будівельних низових організаціях і на підприємствах будіндустрії. Вони встановлюються в натуральних одиницях виміру на одиницю довжини, маси, площі і т.д. Норму витрати будівельних матеріалів на одиницю можна визначити по вище приведеній формулі 3.2.
Потреба в тому або іншому будівельному матеріалі визначається по формулі:
Мс = Нм * П, (3.8)
де: Нм – норма витрати на одиницю;
П – кількість (об’єм робіт).
3.1.1.2. Визначення потреби в паливно-енергетичних ресурсах і мастильних матеріалах. Розрахунок потреби в паливі на підприємствах визначають шляхом множення планового об’єму продукції в даному періоді на норму витрати умовного палива, що залежить від видів виробництв. Для визначення кількості натурального палива потребу ділять на тепловий еквівалент, що дорівнює відношенню калорійності даного палива до калорійності умовного.
Приклад 3.1.
1. Розрахувати потребу в паливі для виробництва збірного залізобетону 120 і товарного бетону 360. Норма витрати умовного палива на одиниця об'єму відповідно 50 і 8 кг. Тепловий коефіцієнт дорівнює 0,8 (18, стор. 208). Тоді потреба в паливі буде: (120*50+360*8)/0,8=11100 кг.
2. Розрахунок потреби в електроенергії підприємства і будівельного об'єкта визначається по формулі:
, (3.9)
де: 1,1 – коефіцієнт, що враховує втрати потужності в сіті;
Рс – потрібна потужність у кВт машин установок і устаткування;
Рт – потрібна потужність у кВт на технологічні нестатки;
Sво – внутрішні площі освітлення, ;
Sно – зовнішні площі освітлення, ;
Мво – середні показники потужності внутрішнього висвітлення в залежності від об'єкту призначення;
Мно – середні показники потужності для зовнішнього висвітлення, кВт;
Кс – показник використання потужності за часом (коефіцієнт попиту);
Cosφ – коефіцієнт потужності, залежить від характеру, кількості і навантаження споживачів силової енергії.
3. Потребу в змащувальних матеріалах на плановий період визначають з урахуванням специфіки їхнього споживання:
Рмс = Н * Ч * Т * ДО * Д, (3.10)
де: Н – норма витрати мастильних матеріалів на 1 час-станко-годину роботи даного устаткування, кг;
Ч – число одиниць працюючого устаткування;
Т – кількість робочих днів у плановому періоді;
К – коефіцієнт змінності устаткування;
Д – тривалість робочої зміни, годину.
4, 5. Також на основі діючих методів і формул, в залежності від споживачів, визначається потреба в воді, пару та інших енергоресурсах.