9.2. Аналіз показників по праці і оплаті праці

При оперативному аналізі планів по праці вивчаються питання:

• забезпечення організації постійними каваліфікованними робітниками і їхнім розміщенням по окремих виробництвах:

• продуктивність праці;

• використання робочого часу;

• співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати та ін.

Забезпеченість організації кадрами визначається як у цілому, так і по окремих категоріях працівників, а також по спеціальностях робітників шляхом зіставлення потрібної кількості і фактичного середнього облікового числа працівників відповідних категорій. При незабезпеченості організації кадрами визначаються причини, вивчається плинність кадрів, стан робітників по навчанню і підвищенню кваліфікації робітників та ін.

Перевіряється також відповідність фактичного розміщення робітників по окремих виробництвах, ділянкам і господарствам відповідно до потреби; визначається якою мірою забезпеченість кадрами вплинула на виконання виробничої програми.

Аналіз продуктивності праці виконується як в грошовому виразі так і вивченням виконання норм виробітку по окремим основних конструктивам у фізичних вимірниках. Причини недовиконання вироблення встановлюються на основі отриманих даних шляхом порівняння узятих з організаційно-технічних заходів щодо підвищення продуктивності праці. Аналізуються також утрати робочого часу, непродуктивні витрати і розраховується їхній вплив на рівень вироблення і приймаються заходи для їхнього усунення і попередження.

При аналізі вироблення враховуються зміни структури робіт і їх вартість.

Аналіз витрат фонду заробітної плати ґрунтується на зіставленні сум заробітної плати, що покладається на виконаний об’єм робіт і фактично нарахованої.

Аналіз використання робочого часу визначається наступними показниками:

• середнім числом днів, відпрацьованих одним робочим за визначений період (місяць, квартал) шляхом розподілу загальної кількості відпрацьованих людино-днів, на среднє число робочих;

• середнім числом людино-годин, відпрацьованих одним робочим за певний період. Визначається розподілом загальної кількості відпрацьованих людино-годин ділених на средньосписочну чисельність робочих.

Ці показники дозволяють судити про внутрізмінні і цілоденні втратах робочого часу і їхніх причин.

Аналіз відповідності темпів зростання продуктивності праці і середній заробітної плати здійснюється на підставі даних звіту по праці і матеріалів оперативного планування, на підставі яких розраховується як плановий коефіцієнт випередження зростання продуктивності праці над зростання заробітної плати, так і фактичний.

Рівність цих коефіцієнтів означає, що задані темпи росту вироблення і середньої заробітної платні витримується. Якщо ж фактичний коефіцієнт вище планового, то темпи зростання продуктивності праці вище запланованого, а якщо нижче заданого, те більш швидкими темпами росте середня заробітна плата. Не слід допускати випередження середньої заробітної плати над зростанням продуктивності праці.