
- •1.1. Планування, його сутність, мета і задачі. Об’єкти планування
- •1.2. Наукові принципи і функції планування в ринковій економіці
- •1.2.1. Принципи планування
- •1.2.2. Функції планування
- •1.3. Наукові методи планування
- •1.4. Класифікація планів і їх види
- •1.5. Річне планування і його процес. Показники річного плану
- •1.5.1. Річне планування і його процес
- •1.5.2. Блок-схема розрахунку річного плану
- •1.5.3. Показники річного плану
- •1.6. Функції планових служб і їх структура
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •2.1. Оперативне планування, його призначення, мета і задачі
- •2.2. Види і системи оперативного планування. Процес планування і його стадії
- •2.2.1. Види і системи оперативного планування
- •2.2.2. Процеси планування і його стадії
- •2.3. Нормативи і нормативно-планові розрахунки оперативних планів
- •Тривалість циклу в календарних днях при 2-х змінній роботі буде дорівнювати:
- •2.4. Показники оперативного планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •3.1. Оперативне планування матеріально-технічного забезпечення підприємства
- •3.1.1. Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах
- •3.1.2. Планування потреби в матеріальних запасах
- •3.1.3. Планування покриття потреби в матеріальних ресурсах
- •3.2. Соціально-трудове планування
- •3.2.1. Планування зростання продуктивності праці
- •3.2.2. Планування фонду оплати праці
- •3.2.3. Планування середньої заробітної плати
- •3.2.4. Планування чисельності і розвитку персоналу
- •3.3. Планування собівартості, прибутку і рентабельності підприємства
- •3.3.1. Собівартість, структура собівартості і її оперативне планування
- •3.2.2. Планування прибутку
- •3.3.3. Планування рентабельності
- •3.4. Фінансове планування
- •3.4.1. Оперативне фінансове планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •4.1. Вихідні дані для розробки оперативних планів
- •4.2. Склад і зміст оперативних планів
- •4.3. Основні методи розробки оперативних планів
- •4.4. Порядок і розробка, розгляд і затвердження оперативних планів
- •4.5. Планування випуску і реалізації продукції
- •Питання для самоперевірки знань
- •5.1. Сутність сітьового планування
- •5.2. Елементи сітьового планування
- •5.3. Правила побудови сітьового графіка
- •5.3.1. Визначення критичного шляху
- •5.4. Розрахунок планових параметрів сітьового графіка
- •5.5. Аналіз і оптимізація сітьових графіків
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •6.1. Сутність вузлового сітьового методу
- •6.2. Склад і призначення організаційно-технологічної документації вузлового методу
- •6.3. Проектування складу і меж вузлів, їх формування
- •6.4. Вузлова система планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •7.1. Вихідні дані для розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •7.2. Склад і об’єм тижнево-добового і декадно-добового планування
- •7.3. Порядок розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •7.4. Підготовка до затвердження тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •8.1. Диспетчеризація, її задачі і форми
- •8.2. Структура і склад диспетчерської служби, вимоги, що пред’являються до неї, функції і обов’язки
- •8.3. Взаємостосунки диспетчерських служб з виробничими підрозділами і відділами підприємств
- •8.4. Призначення, мета, об’єм і методи диспетчерського контролю й оперативного обліку виконання графіків
- •8.5. Диспетчерська документація і диспетчерський рапорт (нарада)
- •8.6. Карта ухвалення рішень
- •8.7. Показники і економічна ефективність диспетчерського контролю і обліку
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •9.1. Аналіз виконання виробничої програми
- •9.2. Аналіз показників по праці і оплаті праці
- •9.3. Аналіз собівартості прибутку і рентабельності
- •9.4. Аналіз фінансової діяльності
- •Питання для самоперевірки знань
- •10.1. Технічні засоби, вживані диспетчерським управлінням і їх класифікація
- •10.2. Технічне і програмне забезпечення автоматизованих систем
- •10.3. Принципові схеми автоматизації оперативного планування і управління
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •11. Тестовий контроль – самоконтроль і оцінка знань
- •11.1. Тестові завдання з однією і декілька вірними відповідями
- •2. Вихідними класичними вимогами при процесі планування являються принципи:
- •21. Функціональна діяльність планування проходить етапи:
- •22. Норма – це:
- •23. Норматив – це:
- •24. Норми та нормативи поділяються на:
- •25. Товарна продукція – це:
- •26. Реалізована продукція – це:
- •34. Для визначення потреби у матеріальних ресурсах у будівництві використовуються норми:
- •39. Норма часу – це:
- •70. Робота – це:
- •85. Підвузол – це:
- •86. За призначенням вузли і підвузли поділяються на:
- •92. Основними вихідними документами при розробці оперативних плані є:
- •104. Тижнево-добові і декадно-добові графіки затверджують:
- •105. Контроль виконання тижнево-добових і декадно-добових графіків в цілому по організації здійснює:
- •107. Диспетчеризація - це:
- •108. Задачі диспетчеризації:
- •109. Основними формами диспетчеризації є:
- •117. Оперативному аналізі підлягають наступні плани:
- •118. Оперативному аналізу підлягають наступні економічні показники виробничої програми:
- •120. Показник ліквідності – це:
- •128. За характером користування арм поділяються на:
Висновки
В умовах ринкової економіки своєчасне й у необхідних кількостях забезпечення матеріально-технічними й іншими ресурсами відіграє основну роль у діяльності підприємства. Головною умовою гарантуючим реалізацію плану, а значить і цілей організації є наявність ресурсів для його виконання.
Визначення потреби і розподіл ресурсів по роботах і напрямкам, а також за часом календарного планованого періоду є найважливішою задачею планування, у тому числі оперативного.
Оперативне планування здійснюється по усіх видах ресурсів і фінансових показників, шляхом розробки квартальних і місячних планів, якими, на підставі маркетингових досліджень коректуються річні плани і завдання.
Планування матеріально-технічного постачання полягає у визначенні потреби в матеріально-технічних ресурсах на той чи інший період. Потребу в МТР визначають різними методами: із застосуванням укрупнених вимірників, методом прямого рахунка, методом аналогій, по типовому представнику та ін. Розрахунок потрібної кількості різних видів матеріальних ресурсів здійснюється роздільно як по характеру самих ресурсів, так і по характеру їхнього використання.
Особливо важливе значення надається оперативному плануванню потреби в матеріальних запасах. При управлінні запасами зважується періодичність і розмір постачання матеріальних ресурсів, що впливають на витрати збереження, транспортування й оборотність основних фондів.
Для рішення задач по підтримці оптимального запасу матеріально-технічних ресурсів застосовують системи управління запасами з фіксованим інтервалом часу і з фіксованим розміром замовлення.
Одним з методів скорочення запасів, підвищення ефективності виробництва став метод виробництва «точно вчасно», вживаний роздільно, а також у сукупності із системою «канбан», що широко практикуються в Японії, США, країнах Західної Європи та ін.
Завершальною стадією планування матеріально-технічних ресурсів є покриття в їх потребі, що виражається рівністю й оформляється балансом.
Планування трудових ресурсів є основою життєдіяльності кожного підприємства. Воно включає: розробку показників продуктивності праці, фонду оплати праці, середньої заробітної плати, чисельності працівників, підготовки і підвищення кваліфікації кадрів і розробку плану соціального розвитку колективу.
Основним елементом виробництва є люди, трудові ресурси без який неможлива будь-яка діяльність. При плануванні чисельності визначається потреба працівників по категоріях і професійному складі зі складанням балансу робочого часу. Розрізняють календарний, номінальний і робочий фонд часу одного працівника. Чисельність працівників може бути облікова, явочна, фактична, а також средньосписочна.
Ефективність використання робочого часу характеризується коефіцієнтом використання їхнього облікового складу і виражається відношенням середнього числа фактично зайнятих працівників до їх средньосписочного числа, обчисленого тільки за дні фактичної роботи організації.
Рух чисельності працівників, зв'язаний із прийомом і вибуттям характеризується показниками обороту, змінюваності і плинності кадрів.
Для визначення ефективності використання робочого часу застосовуються показники: коефіцієнти використання календарного робочого часу, питомі ваги зв’язані з утратами робочого часу, середньої і фактичної тривалості робочого періоду працівника та ін.
Планування продуктивності праці в ефективній діяльності підприємства займає центральне місце. Продуктивність праці це ефективність праці, що визначається кількістю продукції зробленої в одиницю часу (виробленням) чи витратами праці на одиницю продукції – трудомісткістю.
Продуктивність – це міра того, як організована праця на підприємстві, як організація розпоряджається ресурсами для своєчасного досягнення цілей, виражених через кількість і якість, піддана впливу різних внутрішніх і зовнішніх факторів. Управління продуктивність праці – це те ж саме, що й ефективне управління.
З цією метою на кожному підприємстві повинна розроблятися комплексна програма підвищення продуктивності праці, що включає заходи щодо підвищенню організаційно-технічного рівня, удосконалювання технології і управління виробництвом та ін.
Продуктивність праці характеризується показником рівня продуктивності праці, що визначається за різні одиниці часу, (за годину, змінна, денна, місячна, квартальна, з початку періоду, річна), а також темпом зростання і середнім темпом зростання продуктивності праці. Зміна вироблення і трудомісткості приводить до зміни чисельності.
Важливе місце в зростанні продуктивності праці займає планування підготовки і підвищення кваліфікації кадрів.
Оплата праці працівників проводиться у вигляді грошових винагород, у тому числі: заробітна плата, різні види премій і моральних стимулів.
Існує кілька систем оплати праці. Основні з них – відрядна і преміальна. Все інші є модифікацією основних.
Для своєчасного забезпечення грошових виплат на підприємствах планується створення річного, квартального, місячного фонду оплати праці.
Фонд оплати праці це сума коштів, передбачених у плановому періоді для виплати грошових винагород працівникам входять і що не входить в обліковий склад з урахуванням податкових відрахувань.
Визначальне значення при плануванні фонду оплати праці належить технічному нормуванню, що характеризується нормою часу, нормою витрат праці, нормою виробітку, нормою обслуговування, нормою чисельності і тарифікації працівників по групах і категоріям персоналу.
Для розрахунку фонду оплати праці застосовуються укрупнений метод, метод прямого рахунка, нормативний і ін. Планування фонду оплати праці методом прямого рахунка використовує середню зарплату. Розрізняють середню зарплату годинну, місячну, річну.
При плануванні середньомісячної, середньорічної заробітної плати необхідно враховувати величину мінімальної зарплати, рівень вартості життя, фінансовий стан підприємства, планове співвідношення між темпами росту заробітної плати і продуктивності праці.
Кінцевими результатами діяльності підприємства є фінансові показники. Їх планування направлено на організацію виробничо-фінансової діяльності підприємства, з метою задоволення потреб у якісній продукції й одержання прибутку. Основні з них собівартість продукції, прибуток і рентабельність.
Собівартість продукції – це індивідуальні витрати підприємства на виробництво або випуск продукції. Розрізняють кошторисну, планову і фактичну собівартість. Планова собівартість визначається на кожний планований період з урахуванням розробки заходів щодо зростання продуктивності праці, зниженню матеріалоємності, енергоємності і трудомісткості, а також поліпшенню організації і управління виробництвом.
Планування й облік показників собівартості здійснюється по напрямках діяльності підприємства і по всій номенклатурі продукції, що випускається. Собівартість включає прямі (змінні) витрати й умовно-постійні.
При плануванні собівартості, у тому числі й оперативному, необхідно враховувати як чинники знижуючі її, так і чинники що підвищують.
Основною задачею планування собівартості є виявлення і використання резервів на підприємстві, що знижують витрати на виробництво продукції і збільшують прибуток.
Прибуток – це доход підприємства від його діяльності за винятком витрат. Розрізняють балансовий і чистий прибуток.
Особливо важливе значення для підприємства придбаває необхідний прибуток, що забезпечує господарську діяльність підприємства в досягнутих масштабах, необхідну рентабельність і збереження конкурентноздатності.
Рентабельність виробництва є одним з важливих основних фінансових показників, що виміряється рівнем рентабельності. Найбільше часто використовуваними показниками рівня рентабельності є рентабельність основної діяльності (виробництва продукції), праці, рівня реалізації та ін.
Рівень планової рентабельності визначається наростаючим підсумком місячним, квартальним, піврічним і 9-ти місячним.
Фінансовий план підприємства характеризує всі сторони його виробничо-господарської діяльності і є найважливішою частиною оперативного планування. У ньому зважується дві основні задачі: балансування доходів і витрат і мінімальних виплат по позиках. Процес фінансового планування включає три етапи: аналіз фінансових показників за минулий період, стратегічне й оперативне планування.
Аналізуються наступні основні фінансові показники: ліквідності, активності, прибутковості та ін.
Основою короткострокового (оперативного) планування є складання бюджету готівки. Бюджет – це кошторис доходів і витрат підприємства. План доходів і витрат повинен включати такі показники як об’єм продажів (виторг), собівартість і всі статті витрат. План надходжень і виплат відображає рух грошових потоків на підприємстві.
Основою для складання грошових потоків (бюджету готівки) служать щоденні звіти про готівку.
Структурно-логічні моделі змістового модуля 3 наведені на рис. 3.1, 3.2, 3.3.