§5. Слов'яни в давнину

Слов'яни живуть на теренах Європи з І тис. н. є. Перші свідчення про них трапляються в працях римських істориків Плінія Старшого, Тацита та Птолемея, готського історика Йордана, візантійця Прокопія Кесарій-ського та в арабських джерелах. Поряд з письмовими відомі й археологіч­ні пам'ятки давніх слов'ян. Проте єдиного погляду на їхнє походженнянемає. На думку сучасних істориків, формування слов'янського етносу на території сучасної України відбувалося поетапно:

1. За доби бронзи існували деякі культури (білогрудівська, комарівська), які, мож­ливо, належать давнім слов'янам.

2. У ранньому залізному віці великий вплив на формування слов'ян справили кочівни­ки зі сходу (кіммерійці й скіфи) та греки. До того ж скіфів-орачів і скіфів-хліборобів деякі вчені вважають праслов'янами.

3. Зарубинецька культура. Наприкінці III ст. до н. є. - II ст. н. є. на території Середнього Подніпров'я, де в ранній за­лізний вік жили скіфи-орачі, та на тери­торії Полісся, де проживали неври, фор­мується зарубинецька культура. Назва культури походить від назви с. Зарубинці Канівського району Черкаської області, де вперше її знайшов і дослідив у кінці XIX ст. відомий археолог В. Хвойка.

Господарство та побут. Для зарубинецьких мешканців характерні невеликі укріплені городища; будинки вони зво­дили з дерева, потім обмазували глиною та білили. Численні археологічні знахід­ки (ножі, серпи, коси та залишки пше­ниці, ячменю, кісток свійських тварин) свідчать про хліборобський та скотар­ський характер цієї культури. Зарубинівці мали й інші промисли:

• полювали на ведмедя, зубра, кабана, лося; » займалися рибальством;

• знали чимало ремесел, про що свідчать знайдені прикраси та інші вироби з ме­талу, кістки та дерева; знали секрети виготовлення скла, гончарство і ткацтво.

Джерела

Нестор Літописець. «Повість временних літ» ...По довгих же часах сіли слов'яни по Ду­наєві, де єсть нині Угорська земля і Болгар­ська. Од тих слов'ян розійшлися вони по Землі і прозвалися іменами своїми — [од то­го], де сіли, на котрому місці. Ті, що, при­йшовши, сіли по річці на ймення Морава, і прозвалися моравами, а другі чехами назва­лися. А се — ті самі слов'яни: білі хорвати, серби і хорутани. Коли ж волохи найшли на слов'ян на дунайських, і осіли між них, і чи­нили їм насильство, то слов'яни ті, прийшов­ши, сіли на Віслі і прозвалися ляхами. А від тих ляхів [пішли одні, що] прозвалися поля­нами, другі ляхи [прозвалися] лютичами, ін­ші — мозавшанами, ще інші — поморянами. Так само й ті ж слов'яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші — дерев­лянами, бо осіли в лісах; а другі сіли межи Прип'яттю і Двіною і називалися дреговича-ми; а інші сіли на Двіні і назвалися полочана­ми — од річки, яка впадає в Двіну і має назву Полота; од сеї [річки] вони прозвалися поло­чанами. Слов'яни ж, [що] сіли довкола озера Ільменя, прозвалися своїм іменем — [слове­нами]; і зробили вони город, і назвали його Новгородом. А другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами.

І так розійшовся слов'янський народ, а від його [імені] й дістали [свою] назву слов'янські племена.

Говорить Георгій [Амартол] у літопису, що «кожному народові [дано] закон. В одних є писаний, а в других — звичай, який ті, що не мають [писаного] закону, уважають отчим законом».

Археологи вважають, що племена зарубинецької культури вели жваву тор­гівлю з містами-державами Північного Причорномор'я.

4. У другій половині І ст. н. є. на народи зарубинецької культури почали тиснути з півдня сармати, унаслідок чого зарубинівці переміщаються в різних напрямках. Частина населення вирушила на півден­ний захід і потрапила під вплив пшеворської культури, решта вступила у взаємо­дію з балтськими племенами на півночі, де з часом сформувалася київська куль­тура (кінець II - початок III ст.).

5. У II ст. великий вплив на місцеві племе­на справила Римська імперія, яка на той час панувала на території Північного Причорномор'я та на Подунав'ї.

6. У кінці II — на початку III ст. внаслідок злиття культур різних за походженням племен у межиріччі Західного Бугу, Дністра та Південного Бугу утворилася черняхівська культура. Саме з черняхівською та київською культурами деякі вчені пов'язують початок становлення праукраїнців.