- •§1. Первісне людське стадо
- •§2. Родовий лад на території сучасної України
- •§3. Кочові народи на теренах України в давнину
- •§4. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї
- •§5. Слов'яни в давнину
- •§6. Відомості про слов'ян у давніх писемних джерелах
- •§7. Велике переселення народів. Його вплив на формування слов'янського етносу
- •§8. Перші державні утворення східних слов'ян
- •VIII-XVI ст.
- •§9. Виникнення та розвиток Київської Русі
- •§10. Розквіт Київської Русі
- •§11. Політична роздрібненість Київської Русі
- •§12. Культура Київської Русі
- •§13. Історичне значення Київської Русі
- •§15. Походи Чингізхана
- •§16. Навала хана Батия на Русь
- •§17. Причини поразки народів Русі
- •§18. Галицьке і Волинське князівства напередодні об'єднання
- •§19. Піднесення Галицько-Волинської держави
- •§20. Занепад Галицько-Волинської держави
- •§21. Литовська експансія на Україну
- •§22. Польська експансія
- •§23. Початок об'єднання Польщі та Литви в єдину державу
- •§24. Боротьба московських князів за спадщину Київської Русі
- •§25. Північне Причорномор'я та Крим під владою іноземних держав
- •§26. Культура України XIV - початку XVI ст.
- •§27. Люблінська унія
- •§28. Берестейська церковна унія
- •§29. Українські землі під владою Польщі
- •§30. Формування
- •§31.Селянсько-козацькі повстання
- •§32. Українське козацтво в першій чверті XVII ст.
- •§33. Національно-визвольні повстання українського народу 20-30-х рр. XVII ст.
- •§34. Підсумки козацько-селянської боротьби
- •§35. Культура України у XVI — першій половині XVII ст.
- •§36. Внутрішнє становище України 1648 року
- •§37. Основні події Національно-визвольної війни в 1648-1657 рр.
- •§38. Внутрішнє й зовнішнє політичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 року
- •§39. Політичні події 1654 року
- •§40. Українська козацька держава Богдана Хмельницького
- •§42. Гетьманування Івана Виговського
- •§43. Гетьманування
- •§44. Гетьман Правобережної України Павло Тетеря
- •§45. Гетьманування Івана Брюховецького на Лівобережжі
- •§46. Гетьман Правобережжя Петро Дорошенко
- •§47. Правління Дем'яна Многогрішного на Лівобережжі
- •§48. Гетьман усієї України Іван Самоилович
- •§49. Останнє гетьманування Юрія Хмельницького
- •§50. Підпорядкування української церкви московському патріархові
- •§51.Україна в мирних угодах сусідніх країн
- •§52. Кінець Руїни. Коломацька рада
- •§53. Лівобережна Гетьманщина та Слобожанщина
- •§54. Воєнні дії Росії проти Туреччини
- •§55. Лівобережний гетьман Іван Мазепа
- •§56. Правобережжя та західноукраїнські землі під владою Речі Посполитої
- •§58. Перехід і. Мазепи на бік Швеції
- •§59. Царський терор в Україні
- •§60. Полтавська битва та її наслідки для України
- •§61. Перша хвиля
- •§62. Похід Пилипа Орлика на Правобережжя
- •§63. Прутський похід Петра і
- •§64. Спроби Пилипа Орлика утворити в Європі антимосковські коаліції
- •§65. Діяльність в еміграції Григорія Орлика
- •§66. Гетьман Іван Скоропадський
- •§67. Московська держава на початку XVIII ст.
- •§68. Перша Малоросійська колегія
- •§69. Гетьманування Данила Апостола
- •§70. Правління гетьманського уряду
- •§71. Кодекс «Права, за якими судиться малоросійський народ»
- •§72. Кирило Розумовський
- •§73. Антиукраїнська політика уряду Катерини II
- •§74. Російсько-турецькі війни
- •§75. Запорізька Січ у період Руїни
- •§76. Чортомлицька (Стара) Січ
- •§77. Зруйнування Січі
- •§78. Відновлення Запорізької Січі
- •§79. Задунайська Січ
- •§80. Катеринославське козацтво
- •§81. Чорноморське та Кубанське козацтва
- •§82. Азовське козацьке військо
- •§83. Посилення національного й соціального гніту на території Правобережної України та на західноукраїнських землях
- •§84. Форми народного протесту
- •§85. Гайдамацький рух
- •§86. Опришківський рух
- •§87. Коліївщина
- •§89. Правобережжя України в складі Російської імперії
- •§90. Зміни в адміністративно-територіальному та суспільно-політичному житті України
- •§91. Україна у війнах Наполеона
- •§92.Соціально-економічний стан
- •§93. Джерела українського національного відродження
- •§94. Економічний стан
- •§95.Український національно-визвольний рух
- •§97. Український національно-визвольний рух на території Наддніпрянської України в другій половині XIX ст.
- •§98. Адміністративні зміни на території Австрійської імперії
- •§99. Політичний рух на західноукраїнських землях
- •§100. Формування політичних ; партій на західноукраїнських землях
- •§101. Економічний розвиток
- •§102. Створення українських політичних партій
- •§103. Україна в роки Російської буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр.
- •§104. Соціально-економічний розвиток та політичне становище
- •§105. Наростання українського національно-визвольного руху
- •§106. Столипінська політична реакція
- •§108. Суспільно-політичний рух в Україні в роки Першої світової війни
- •§109. Культура України на початку XX ст.
- •§110. Економічна та політична криза в Російській та Австро-Угорській імперіях
- •§ 111. Доба Центральної Ради
- •§ 112. Україна в роки громадянської війни
- •§112. Українська срр в умовах
- •§114. Культура й духовне життя
- •§115. Радянська модернізація України (1929—1938 рр.)
- •§116. Колективізація
- •§117. Сталінський терор в Україні в 30-х рр. XX ст.
- •§118. Стан культури в Україні в 30-ті рр. XX ст.
- •§120.Українські землі під владою Румунії
- •§121. Українські землі у складі Чехословаччини
- •§122. Встановлення радянської влади в Західній Україні
- •§123. Воєнні дії на території срср |
- •§124. Рух Опору в Україні в роки Другої світової війни
- •§125. Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •§124. Внесок працівників тилу України в перемогу над фашизмом у роки Другої світової війни
- •§127. Українська наука та культура в роки війни
- •§128. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 - на початку 1950-х рр.
- •§129. Суспільно-політичне життя України
- •§130. Україна в умовах десталінізації (1956—1964 рр.)
- •XX з'їзд кпрс
- •§131. Процеси десталінізації та лібералізації в українській культурі
- •§132. Стан економіки України
- •§133. Ідеологізація суспільного життя та розвиток науки в другій половині 50-х — першій половині 60-х рр.
- •§134. Україна в умовах згортання політичних реформ м. Хрущова
- •§135. Зародження дисидентського руху в Україні
- •§136. Політико-ідеологічна криза системи.
- •§137. Особливості опозиційного руху в Україні в60-80-хрр.
- •§138. Боротьба українських дисидентів проти панівного режиму
- •§139. Наростання економічної кризи. Особливості індустріального розвитку України
- •§140. Соціальний розвиток України. '
- •§141. Наростання кризових явищ в освіті, науці та культурі
- •§142. Кризові явища в соціально-економічному, політичному та культурному житті України (друга половина 60-х — середина 80-х рр.)
- •§143. Розпад срср. Україна та снд
- •§144. Культурний та науковий розвиток України
§124. Внесок працівників тилу України в перемогу над фашизмом у роки Другої світової війни
Промисловість і сільське господарство фронту
Евакуація промислових та сільськогосподарських об'єктів України в східні райони Радянського Союзу (Поволжя, Урал, Сибір, Середня Азія) відбувалася за загальним планом Державного комітету оборони (ДКО). Ця програма передбачала:
• переведення народного господарства на воєнні рейки;
• мобілізацію виробничих потужностей економіки на потреби армії та флоту, перехід промислових підприємств на випуск військової продукції;
• мобілізацію матеріальних ресурсів сільського господарства на потреби збройних сил, військових та оборонних галузей;
• перебудову транспорту для військових потреб, підвищення ефективності залізниць, введення військового графіка перевезень, забезпечення першочергового руху військових потягів;
• забезпечення потрібними кадрами нових та евакуйованих військових об'єктів, особливо оборонних та металургійних підприємств, електростанцій, залізниць тощо.
Організація оборонної індустрії в тилових районах СРСР складалася з трьох основних етапів:
• евакуації промислових потужностей та об'єктів сільського господарства;
• розгортання промислових та сільськогосподарських комплексів на нових місцях;
• випуску військової продукції та забезпечення всім необхідним військових галузей.
Евакуація підприємств здійснювалася в дуже важких умовах постійного бомбардування чи артилерійських обстрілів німців. Незважаючи на військові труднощі (поразки радянських військ, швидке просування німців, певну розгубленість місцевого керівництва і безгосподарність), з липня 1941 року по середину 1942 року з України в цілому вдалося евакуювати найголовніші промислові об'єкти і вивести їх на довоєнні потужності. Евакуацію народногосподарських об'єктів у глибокий тил цілком справедливо вважають першою великою перемогою над нацистською Німеччиною.
Трудовий подвиг українців у тилу
Виробничі колективи України разом з місцевим населенням починали відразу налагоджувати підприємства. Працювати доводилося в складних
кліматичних умовах, без відпусток і вихідних, по 12-14 годин на добу. Нерідко робітники тижнями не спали і їли в цехах.
Гасло «Все для фронту! Все для Перемоги!» стало нормою життя працівників тилу. Вагомий внесок у перемогу над ворогом належить українським металургам, підприємствам «Дніпроспецсталі», «Запоріжсталі». За 6 місяців побудовано й уведено в дію провідні цехи Маріупольського металургійного заводу ім. В. Куйбишева. До війни їх зводили протягом трьох років. А на початку листопада 1942 року і цех виробив перші партії труб.
В умовах воєнного часу постійно зростала потреба в продукції паливно-енергетичного комплексу. Особливо це стосувалося вугілля. На підприємства вугільної галузі східних районів СРСР перевезено 54 тис. шахтарів з Донбасу. Олексій Стаханов став восени 1941 року на чолі тресту «Карагандавугілля», а славетний український шахтар Микита Ізотов у жовтні 1942 року очолив трест «Челябвугілля».
Як і в ЗО-ті рр., серед місцевих шахтарів організовано стаханівські та ізотівські школи, де гірники здобували навички високопродуктивної праці. Прихід на шахти гірників Донбасу значно вплинув на ефективність праці всіх трудових колективів. У складних умовах війни (нестача кваліфікованої робочої сили, підготовка і перепідготовка кадрів, низький рівень механізації праці, погані матеріально-побутові умови гірників) удалося значно підвищити ефективність праці. Наприклад, якщо в січні 1942 року середньодобовий видобуток вугілля на шахтах Челябінського вугільного басейну становив 14,6 тис, у травні цього ж року — 19,8 тис, то в серпні — 23,7 тис. т.
Постійно зростали темпи видобутку залізної руди. На схід перебазувалися численні колективи гірників Криворіжжя та Нікополя. Разом з трудівниками Уралу вони освоїли нові залізорудні басейни. Криворізькі гірники О. Семиволос, І. Завертайло, С. Єременко, які працювали на уральських рудниках, виробляли понад 10 норм за зміну. 1942 року О. Семиволос установив новий рекорд — виконав 45 норм за зміну.
Героїчною працею відзначалися українські машинобудівники. Танкові заводи Уралу щомісяця випускали 2 тис. танків. Тільки трудівники Харківського тракторного заводу випустили тисячі бойових машин.
За найактивнішої участі українських робітників, інженерів, службовців у східних районах СРСР побудовано 2 250 великих промислових підприємств. Уже на кінець 1942 року Радянський Союз обігнав гітлерівську Німеччину з виробництва військової техніки та озброєння.
Евакуація колгоспів і радгоспів з України здійснювалася переважно до Поволжя та Казахстану. До середини осені 1941 року вдалося вивезти в радянський тил біля 2 млн. т зерна та зернопродуктів, понад 6 млн. голів худоби, близько 26 тис. тракторів, різноманітне майно колгоспів, радгоспів, МТС. Не вдалося евакуювати понад 40 тис. тракторів, 900 тис. т зерна та зернопродуктів, 87% поголів'я худоби. До тилових районів СРСР евакуювали з України 40 тис. кваліфікованих сільськогосподарських працівників.
Зразки самовідданої праці демонстрували передовики перших п'ятирічок. 1942 року бригада П. Ангеліної в складі її сестер Надії, Олени та Катерини, працюючи на трьох тракторах, обробила 4 990 га землі в колгоспі Західно-Казахстанської області.
Маючи багатий досвід вирощування зернових і технічних культур, високоефективного тваринництва, трудівники сільського господарства України надали істотну допомогу колгоспам і радгоспам східних регіонів. За 1942-1945 рр. посівні площі в Радянському Союзі збільшилися на 26 млн. га. За роки війни колгоспи й радгоспи України здали державі 16,5 млн. т зерна, 400 тис. т м'яса, майже 250 тис. т молока.
У 1942 році трудівники тилу започаткували ще один патріотичний рух — збір коштів на будівництво танкових колон, артилерійських батарей, авіаційних ескадр. Трудящі України взяли активну участь у збиранні коштів на танкову колону «За Радянську Україну».
Героїчний подвиг трударів села України мав великий вплив на забезпечення Червоної армії продовольством. Наприклад, добова харчова норма бійців і командирів складалася з хліба, масла, цукру, картоплі, макаронних виробів, м'ясопродуктів.
Джерела
З листа дружини Героя Радянського Союзу П. Тур'яна з Куйбишева своєму чоловікові
на фронт
Я з тобою, любий! Мої дівчата удостоєні звання фронтової бригади. Ми, жінки, віддаємо всі сили для того, щоб більше виготовити зброї, щоб ви швидше розгромили ворога й повернулися додому.
Джерела
З листа до керівництва ЦК КП(б) України від евакуйованих колгоспників Ворошиловградської області Ми знаємо, що радянський тил — це той же фронт, і віддамо всі сили самовідданій праці на допомогу фронту. Фронту потрібне обмундирування, продовольство, і ми це дамо. Про це дбає кожний з нас.