1985 Р. Частка паливно-сировинного експорту з срср збільши-

лася з 16,2% до 54,4%. Враховуюче значне зростання цін на

нафту в 70-ті роки, Радянський Союз отримав від експорту

енергоносіїв величезні кошти — сотні мільярдів доларів. Од-

нак вони використовувалися неефективно: вкладалися у будів-

ництво, яке часто залишалося незавершеним, йшли на закупів-

лю техніки, яка нерідко осідала на складах, а також дефіцит-

них споживчих товарів і продовольства. Переорієнтація інду-

стріальне розвинутих країн на енергозберігаючі технології на

початку 80-х років призвела до зниження попиту на нафту, що

значно зменшило валютні надходження в СРСР.

Відповідно до цього змінювався і добробут народу. Якщо

наприкінці 60-х — початку 70-х років спостерігалося певне

зростання життєвого рівня людей, то в подальшому цей про-

цес уповільнився. Навіть незважаючи на постійне зростання

середньої заробітної плати, яке в 1970—1979 рр. становило

30%. Адже підвищення номінальної заробітної платні не озна-

чало зростання реальної. Воно не підкріплювалося збільшен-

ням маси пропонованих товарів і послуг. Кількість грошей

на руках громадян збільшувалася, однак витрачати їх було

дедалі важче через постійні дефіцити тих чи інших товарів

широкого попиту, які до того ж здебільшого мали низьку якість.

Про це свідчить неймовірне зростання заощаджень громадян.

На кінець 70-х років вони становили 32 млрд крб. на рахун-

ках в ощадних касах. Отже, цей дисбаланс між доходами і

можливістю їхньої реалізації був однією з причин інфляцій-

них процесів, які набирали силу саме з кінця 70-х років, а також

однією з головних причин хронічних дефіцитів на споживаць-

кому ринку, які, у свою чергу, призводили до зловживань у

торгівлі, спекуляції і розвитку "тіньової економіки" (з 60-х

до кінця 80-х років "тіньовий" сектор економіки СРСР зріс у

ЗО разів і становив більш як 20% від національного доходу),

формування мафіозних угруповань.

^1УІ\.С, .ПІЯЩ-ІІ'ІГЧПи.і І Ч/-Л. ——— іі^-іслі^.у ^^ л. ^^іі-іі, ^іі^іі^і.ііііі*

України, як і всього Радянського Союзу, входила в смугу то-

тальної кризи. Вона була неефективною, неконкурентоздатною,

а більшість спроб оживити її мали суто адміністративний чи

навіть ідеологічно-декларативний характер. Основними при-

чинами такого становища була низька ефективність економіч-

ної системи, в основі якої лежала загальнодержавна власність

на засоби виробництва, надзвичайно централізована, планова

економіка, з якої вилучено ринкові сили. Централізована пла-

нова економіка створила величезну бюрократію, яка увічню-

вала неефективність виробництва. Фактично, неможливо було

взагалі спланувати економіку такої великої держави як СРСР.

Відсутність ринку призводила до відсутності інформації, яку

постачає суспільству система ринкових цін.

Для української економіки, крім того, були характерні такі

явища, як гігантоманія, власне збагачення партійно-номен-

клатурних груп, боротьба кланів, корупція, хабарництво і т. ін.

Важливою причиною кризи радянської економіки було існу-

вання політичної системи, в якій одна партія повністю моно-

полізувала право на владу.