Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
эконом.история.docx
Скачиваний:
30
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
484.98 Кб
Скачать

10000 Крб. — з розрахунку 3:2, а понад 10000 — зменшува-

лися наполовину. Облігації державних позик змінювалися на

облігації конверсійної двохпроцентної позики 1948 р. у спів-

відношенні 3:1. Кошти колгоспів і кооперативних організацій

обмінювалися як 5:4 або вилучалось 20% їхніх грошових

нагромаджень. Оскільки ці заходи призвели до збільшення до-

тацій промисловості, то в 1949 р. було підвищено оптові ціни

на засоби виробництва та тарифи вантажоперевезень. 31 бе-

резня 1950 р. підвищено курс карбованця щодо іноземних

валют, переведено його на власну золоту базу. Отже, радян-

ський уряд боровся з інфляцією фактично за рахунок добро-

буту народу.

Після голоду 1946—1947 рр. розпочалося повільне підне-

сення сільського господарства. Проте підхід до розв'язання

аграрних проблем залишався старим: форсування вирооницт-

ва в умовах жорстокої централізації та регламентації колгос-

пного життя. З метою боротьби проти порушення Статуту

сільськогосподарської артілі в 1946 р. почали обмежувати

присадибні індивідуальні господарства. Введено грошові та

натуральні податки, що призвели до знищення домашніх тва-

рин, вирубування садів.

У 1947 р. перший секретар ЦК КПУ М. Хрущов розпочав

в Україні гучний проект, який передбачав об'єднання колгоспів

у так звані "агроміста", що теоретично мали сприяти високо-

ефективному використанню гостродефіцитної сільськогоспо-

дарської техніки. Проект також передбачав ліквідацію при-

садибних ділянок, з яких селяни отримували більшу частину

продуктів харчування. Однак остання обставина викликала

велике невдоволення серед населення, і уряд змушений був

відмовитися від проекту агроміст.

У цілому до початку 50-х років сільське господарство зали-

шалося збитковим. Незважаючи на збільшення посівних площ,

валова продукція землеробства становила лише 84% довоєн-

ного рівня.

У перші повоєнні роки розпочалася індустріалізація та

колективізація сільського господарства й у західних областях

України. Безумовно, що перед тим Східна Галичина, Волинь,

Північна Буковина і Закарпаття були аграрними окраїнами

різних держав. Згідно з партійними рішеннями, ці землі по-

винні були у найближчі роки зрівнятися у промисловому відно-

шенні зі східними областями УРСР.

В більших містах краю почали будувати заводи-гіганти:

найбільший у Європі Жидачівський паперовий, Калуський

хімічний комбінати, ряд заводів у Львові (автобусний, автона-

вантажувачів, кінескопів, телевізійний), Тернополі, Івано-Фран-

ківську, Чернівцях.

Крім цього, в західних областях розширювалися старі ви-

робництва: видобуток нафти (район м. Долини), природного

газу (Дашавське, Угорське та інші родовища). У повоєнні роки

відкриті перші пласти у Львівсько-Волинському кам'яновугі-

льному басейні.

У цілому в 1950 р. промислове виробництво становило 10%

загальноукраїнського проти 3% у 1940 р. Швидкими темпа-

ми зростало число промислових робітників. Лише на Терно-

пільщині наприкінці 1950 р. їхня кількість була у 6,8 раза біль-

шою ніж у 1940 р. Успіхи у розвитку промисловості свідчи-

ли про завершення процесу індустріалізації західних облас-

тей України. Доцільно вказати й на суттєві недоліки у її

здійсненні. Індустріалізація здійснювалась бездумно, без вра-

хування економічної доцільності, наявності сировини. Не бра-

лися до уваги проблеми охорони навколишнього середовища,

хімічні заводи будувалися в курортній зоні і т. ін.

У 1948—1949 рр. сталінський режим здійснив колективі-

зацію сільського господарства, її проводили тим же методом,

що й у 30-х роках в УРСР: посилення податкового тиску на

заможних селян, примус, депортація непокірних до Сибіру,

Середньої Азії. На початку 1950 р. було колективізовано 96%

селянських господарств і усуспільнено 99,4% орної землі.

Отже, у відбудові народного господарства України були певні

успіхи, однак довоєнного рівня в провідних галузях промис-

ловості не було досягнуто, темпи розвитку сільськогосподарсько-

го виробництва відставали від темпів розвитку промисловості,

не задовольняли потреб населення у предметах споживання.

Запитання і завдання для самоперевірки

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]