7. Назвіть основні здобутки науки, техніки, технології

виробництва в останній третині XIX ст., вкажіть їхні на-

слідки.

2. Розкрийте основний зміст процесу індустріалізації та

його наслідки.

3. За допомогою порівняльної таблиці покажіть динаміку

та особливості індустріального розвитку США, Німеччини,

Великобританії, Франції.

4. Які структурні зміни відбулися в економіці провідних

країн світу протягом останньої третини XIX — на почат-

ку XX ст.?

5. Якими були передумови та наслідки створення моно-

полістичних об'єднань? Назвіть основні форми монополій.

6. Що було характерним для економічного розвитку Японії

в другій половині XIX ст.?

7. Коли завершилося формування світового ринку? Дайте

визначення поняття "світовий ринок". Які зміни відбулися

в світовій економіці в кінці XIX — на початку XX ст.?

8. Доведіть, що на зламі XIX — XX ст. сформувалося

світове господарство.

9. Якими були економічні причини першої світової війни?

Л ПІП. 1-І, 1,71. V И

СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

1. Економічні наслідки першої світової війни

Перша світова війна тривала з літа 1914 до осені 1918 рр.

Вона принесла людству важкі економічні, матеріальні й мо-

ральні втрати, численні людські жертви, призвела до загост-

рення міждержавних економічних відносин. Мілітаризація

економіки воюючих країн, їхня господарська замкнутість, за-

міна ринкових господарських зв'язків не ринковими, держав-

не регулювання економіки досягли небаченого рівня.

Основні бойові дії першої світової війни відбувалися на

європейському континенті, де були розташовані головні цент-

ри фінансового життя, промислового та сільськогосподарсько-

го виробництва.

Сполучені Штати Америки. Вони із запізненням (6 квітня

1917 Р.) вступили у війну. Воювали сша на боці країн Ан-

танти. Зазнали незначних людських втрат. Підтримували тор-

говельні відносини з усіма воюючими країнами. У зв'язку зі

зростаючим попитом на всі види стратегічної сировини —

зброю, боєприпаси, продукти харчування, США перетворилися

у економічно найрозвиненішу державу світу. Тут сконцент-

рувалось 1/2 світового запасу золота. Успішно розвивалась

промисловість, сільське господарство, фінансово-кредитна си-

стема. Із країни-боржника СИТА перетворилися на найбільшого

кредитора. Втричі зріс експорт продуктів і товарів. У США

продовжувало розвиватися ринкове господарство, на відміну

від інших індустріальних країн, в яких економіка перетворю-

валася у ринково-регульовану.

Англія. Належала до країн-переможниць, проте війна зне-

силила її економіку, збільшила відставання від США. Англія

зазнала значних людських і матеріальних втрат — 1/3 націо-

нального багатства. Збільшився державний борг. Світовий

фінансовий центр перемістився із Лондона в Нью-Йорк.

Удвічі зменшився експорт товарів, натомість зріс імпорт.

Продовжувалося відставання від США у розвитку окремих

- —-., - --- — г---———.~~„, „„„—л*ід_.^ 3 І і^піі-і^м^^^ппіи, сталепла-

вильній, текстильній, суднобудівній, обладнання яких було

застарілим. Водночас Англії вдалося збільшити свої колоні-

альні володіння. Вона частково компенсувала свої втрати за

рахунок німецьких воєнних репарацій.

Франція ще більше, ніж Англія, постраждала в роки війни.

Німеччина окупувала найрозвиненіші промислові регіони Фран-

ції. Було зруйновано або вивезено фабрично-заводське облад-

нання, транспортні засоби. Франція втратила понад 10% пра-

цездатного населення, під німецькою окупацією опинилися

кращі сільськогосподарські райони. Видатки на війну підір-

вали стабільність французької валюти.

Разом з тим, під час війни розпочалася індустріалізація

економічно відсталих південних районів Франції, що не були

окуповані Німеччиною. Тут успішно розвивалася промисло-

вість, будувалися електростанції, військові підприємства. У

південних департаментах країни розпіирювалося сільськогос-

подарське виробництво. Нестача сировини, енергоресурсів зму-

шували промисловців дбати про інтенсифікацію виробничих

процесів, запроваджувати механізацію, нові технології, що піз-

ніше дало позитивні результати.

Японія під час війни зміцнила свій економічний потенці-

ал. Виступаючи на боці Антанти, вона фактично не брала участі

у бойових діях. Змогла розширити свої колоніальні володін-

ня, нав'язала невигідні економічно-торговельні умови Китаю.

Все це дозволило за роки війни подвоїти промислове вироб-

ництво, втричі збільшити експорт промислових товарів у Ки-

тай та країни тихоокеанського регіону.

Однак відновлення після завершення війни конкуренції на

зовнішніх ринках з боку колишніх союзників по Антанті, еко-

номічна криза 1920—1921 рр. та надзвичайно руйнівний зем-

летрус, який завдав великих людських жертв (загинуло 140

тис. чоловік) та руйнувань, поставили японську економіку

перед цілим рядом серйозних проблем.

Німеччина внаслідок війни опинилася у найважчому ста-

новищі. Версальський мирний договір, підписаний між краї-

нами Антанти і Німеччиною 28 червня 1919 року, став справ-

жньою катастрофою для країни та народу. Згідно з договором,

Німеччина повертала Франції Ельзас—Лотарінгію, значні те-

риторії поверталися чи передавалися Бельгії, Польщі, Литві,

під управління Ліги Націй, а її вугільні шахти передавалися

у власність Франції. Німеччина була позбавлена всіх своїх

колоній, її зобов'язали відшкодувати у формі репарацій збит-

ки, завдані урядам і окремим громадянам країн Антанти.

Розміри відшкодувань, встановлені спеціальною Репараційною

комісією, сягали суми у 132 млрд золотих марок.

Таким чином економіка Німеччини збанкрутувала. Вже за

перші два роки після завершення війни держава повинна була

виплатити країнам Антанти 20 млрд золотих марок. Оскіль-

ки таких грошей Німеччина не мала, то контрибуція сплачу-

валася паровозами, вагонами, фабрично-заводськими верстата-

ми, автомобілями, сільськогосподарською сировиною тощо.

Зазнала краху фінансово-кредитна система. Внаслідок цих

явищ різко погіршився життєвий рівень людей. Німеччина

опинилася на грані катастрофи.