Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
эконом.история.docx
Скачиваний:
16
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
484.98 Кб
Скачать

1933 Рр. Це була спланована акція комуністичного режиму

проти українського селянства, яка повинна була ліквідувати

базу української нації і національного відродження, проти-

стояння радянській владі. Аналіз архівних джерел переконливо

засвідчує той факт, що в українському селі мали місце всі еле-

менти політики геноциду. Такого висновку дотримуються і

члени Міжнародної комісії з розслідування голоду в Україні

(до її складу входили провідні юристи світу), яка працювала в

1988—1990 Рр. Та й сам Сталін визнавав, що загальний вро-

жай зерна в 1932 р. перевищував урожай 1931 р. Інакше ка-

жучи, харчів не бракувало. Проте держава систематично кон-

фісковувала більшу їх частину. Ігноруючи заклики і попере-

дження українських представників влади, Сталін підняв план

заготівлі зерна у 1932 р. на 44 %. Це рішення і та жорстокість,

з якою виконувалися його накази, прирекли мільйони людей

на смерть від голоду, який неможливо назвати інакше, як

штучний.

Голод, що поширювався протягом 1932 р. набув найстраш-

нішої сили на початку 1933 р. Залишившись без хліба, селя-

ни їли мишей, пацюків та горобців, кісткову муку і кору де-

рев. Мали місце численні випадки канібалізму. Але конфіс-

кації збіжжя продовжувалися, незважаючи на те, що з голоду

вимирали цілі села. За вказівкою Молотова, коли хліба не було,

забирали сухарі, картоплю, сало, соління, тобто всі запаси їжі.

Намагаючись врятуватися, тисячі селян йшли до міста, де вес-

ною скасували хлібні картки і можна було купити хліб. Од-

нак сільським жителям хліб продавати заборонялося. Селя-

нам не дозволялося також найматися самостійно на роботу

на промислові підприємства. Незважаючи на те, що шляхи

вели до міста, були блоковані, тисячі сільських жителів пгю

бивалися туди, але не знаходили порятунку і вмирали прямо

на вулицях. У Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Полтаві, Києві

кожного ранку збирали і вивозили до братських могил помер-

лих від голоду селян. Прагнучи врятувати від голодної смерті

дітей, селяни везли їх до міста і залишали в установах, лікарнях,

просто на вулицях.

Загалом же, за підрахунками дослідників, від голоду

1932—1933 Рр. В Україні загинуло від 5 до 9 млн чол. Цим

самим підривалася етнічна основа становлення української

нації — село, знищувався той прошарок, від якого залежали

процвітання суспільства, здатність його до розвитку.

5. Економічний розвиток західноукраїнських

земель у 20—30-х роках

Після розпаду Австро-Угорської імперії і поразки націо-

нально-визвольної боротьби західноукраїнські землі були роз-

ділені між Польщею, Румунією та Чехо-Словаччиною. Ці краї-

ни значно відставали від промислове розвинених держав Захід-

ної Європи. Західноукраїнський регіон залишався аграрно-

сировинним придатком, ринком збуту, джерелом сировини й

дешевої робочої сили іноземних країн.

Польський уряд поділив свою країну на дві території Поль-

щу "А" і Польщу "Б". До першої входили корінні польські

землі, до другої — переважно західноукраїнські. У Польщі "А"

зосереджувалось 80% металообробної, електротехнічної, тек-

стильної, хімічної, паперової промисловості, виробництво цег-

ли, вапна й цукру. Уряд свідомо гальмував промислове будів-

ництво у Польщі "Б".

Про колоніальну відсталість галицьких земель свідчив стан

їхньої промисловості. 85% підприємств були дрібними, на кож-

ному з них працювало в середньому 20 чол. Продуктивні сили

у краї розвивалися відповідно до інтересів польської економі-

ки. Тут переважали ті галузі, що давали високі прибутки без

значних капіталовкладень, а саме: нафтодобувна, деревообробна,

харчова та деякі інші. Зберігалося ремесло. Понад 80% насе-

лення краю займалося сільськогосподарським виробництвом.

Уахідш українці зуміли організувати економічну самоооо-

рону проти іноземної експлуатації. Вже у перші повоєнні роки

було створено широку мережу споживчих, закупівельно-збу-

тових, кредитних, виробничих кооперативів. Вони були об'єд-

нані у повітові і крайові товариства, серед яких виділялися

"Народна торгівля", "Центросоюз", "Центробанк", "Маслосоюз".

Очолював українську кооперацію в Польщі Ревізійний союз

українських кооперативів.

Закупівельно-збутові кооперативи змогли організувати за-

готівлю сільськогосподарських продуктів серед своїх членів,

забезпечення їх реманентом, насінням. Селянські кооперативні

об'єднання налагодили експорт окремих видів продуктів за

кордон.

Виробнича кооперація займалася переробкою сільськогос-

подарської та іншої продукції. Особливі успіхи мала моло-

чарська кооперація, яка змогла вийти на європейський ринок.

Кредитні кооперативи займалися мобілізацією заощаджень,

надавали вигідні кредити. При "Центробанку" був створений

"Фонд господарської розбудови", який сприяв будівництву

нових виробництв.

Кооперація являла собою чітко налагоджену систему, органі-

зувала основні ділянки економічного життя і стала важливим

його чинником.

На становищі відсталих окраїн Румунії були Буковина і

деякі повіти Бессарабії. Буковинська промисловість залиша-

лася напівкустарною. Найбільшу питому вагу в економіці краю

становила харчова промисловість.

Слабо розвивалася промисловість Закарпаття, в якому в

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]