75% Загальної кількості кораблів європейських країн. Гол-

ландці, витіснивши португальвдв, створили величезну Імперію,

яка простягалася від Мозамбіка до Японії. Вони з надзвичай-

ною енергією закладали торгові факторії, монополізували по-

стачання прянощів та східних товарів, займалися каботажни-

ми перевезеннями. Великі прибутки давали работоргівля і

піратство. Зовнішня торгівля та морські перевезення стали

настільки вигідними, що Ост-Індійська компанія у 1606 р.

виплатила своїм членам 67% дивідендів. У 1699 р. капітал

компанії становив 4 т золота.

У кінці XVI ст. найбільшим портовим містом Нідерландів

стає Амстердам. Його кораблі перевозили 5/6 товарів, якими

обмінювалися Піренейський півострів і Північна Атлантика.

Голландці зайняли панівне становище у торгівлі Португалії з

Іспанією.

Розвиток торгівлі зумовив зростання ролі банківської спра-

ви та кредиту. На початку XVI ст. в Антверпені склався гро-

шовий ринок, де у міжнародних розрахунках використовува-

ли векселі (письмові боргові зобов'язання) на пред'явника.

Борги та кредити поступали на ринок. Векселі були в обігу

замість готівки, переходили з рук в руки, поки не анулювалися.

Загальною стала практика платіжних розпоряджень (асигна-

цій), що встановлювала відповідальність кредиторів. У 1598 р.

було засновано Страхову палату. Упродовж XVII ст. Амстер-

дам перетворюється у найбільший міжнародний фінансово-

кредитний центр, цьому сприяли низькі проценти (5%) на

позичковий капітал.

На кінець XVII ст. Голландія, що базувала своє господар-

ство на нестійкому фундаменті посередницької торгівлі, поча-

ла втрачати торгову першість на користь Англії, яка перева-

жала її у промисловому розвитку. Внаслідок цього капітал

Голландії все більше ставав лихварським, переміщався з тор-

гівлі і мореплавства у банківську сферу.

4. Англійська революція 1640—1660 рр.:

економічні причини і наслідки

На початку XVI ст. Англія залишалася невеликою за кіль-

кістю населення державою. Переважна частина її мешканців

проживала у сільській місцевості; в містах — 20% жителів

країни. Більшість галузей промисловості у своєму розвитку

/

флот значно відставав від голландського.

Розвиток океанської торгівлі та перші морські перемоги

створили сприятливі умови для господарського поступу Англії.

Королева Єлизавета вела цілеспрямовану політику підтрим-

ки землеробства, заборонила заміну орних ґрунтів на пасови-

ща, чого прагнули сільські землевласники.

Збільшилися площі орних земель. Протеговані королевою

текстильні майстерні почали швидко розвиватися, збільшив-

ся вивіз англійського сукна, яке успішно конкурувало із флан-

дрійським. В Англії знайшли притулок емігранти із Нідер-

ландів, які втікали в результаті релігійних переслідувань.

Королева здійснила реформу цехів, надавала великого значен-

ня якості ремісничих виробів, особливу увагу звертала на ре-

місничу молодь. Все це позитивно вплинуло на розвиток анг-

лійської промисловості.

Промислове піднесення спричинило незвичайний розвиток

англійської торгівлі. Вже у 1553 р. в Лондоні виникла "Гіль-

дія відважних купців" — товариство, яке почало здобувати

чужоземні ринки для англійської вовни та сукна. Поступово

торгові факторії було відкрито у Гамбурзі, Антверпені. Засно-

вано Балтійську, Московську торгові компанії. Торговельна

експансія Англії на півночі Європи підірвала монополію Ган-

зи і призвела до її занепаду.

Англійський торговий флот з'явився й на Середземному

морі, внаслідок чого утворилися Левантійська, Турецька й

Марокканська торгові компанії. Із Середземних вод англійці

перекинулися на океани. Перші шляхи проклали тут моря-

ки-пірати Дрейк, Кавендіш, Рейлі та інші. Волтер Рейлі засну-

вав у 1584 р. північноамериканську колонію і назвав її Вірджі-

нією. Упродовж XVI — XVIII ст. Англія у боротьбі з Нідер-

ландами, Францією здобула значні території у Північній Аме-

риці, перетворивши їх у сировинний придаток та ринок збуту

своїх товарів.

Для майбутнього розвитку Англії велике значення мало

створення Вест-Індійської та Ост-Індійської торгових ком-

паній. Значні прибутки Англія отримувала від піратства та

работоргівлі, у якій займала монопольне становище.

Важливу роль у господарському піднесенні Англії відіграв

аграрний переворот, який відбувся у XVI — XVIII ст. То-

, /

варно-грошові відносини, зростаючий попит на текстильні ви-

роби спричинили розвиток вівчарства, перетворення орних

угідь на пасовища. Широко застосовувалося огороджування

земель. Почала формуватися земельна власність буржуазного

типу. З метою створення великих пасовищ для овець і вико-

ристовуючи право власності на землю, великі землевласники

виганяли селян із своїх наділів, перетворювали їх на орендарів-

фермерів. Фермерські скотарські господарства ставали товар-

ними, ринковими, підприємницькими.

Формуванню земельної власності буржуазного типу в знач-

ній мірі сприяла Реформація, в результаті якої в країні було

закрито понад 3 тис. католицьких монастирів, їхні землі підля-

гали конфіскації на користь держави і продавались на ко-

мерційній основі дворянам. Монастирські приміщення часто

використовувались для створення ткацьких мануфактур. Ро-

зореш селяни, рядові монахи та інші категорії населення ста-

ли основним джерелом найманої робочої сили для масово

створюваних мануфактур.

Для переходу від дрібнотоварного виробництва були потрібні

значні кошти. Процес так званого "первісного нагромаджен-

ня капіталу" найбільш яскраво проявився в Англії. Його ос-

новними шляхами були: аграрний переворот та Реформація;

система державного боргу, в результаті якої надзвичайно зба-

гатилися ті лихварі, купці і підприємці, котрі позичали дер-

жаві гроші під великі проценти; протекціоністська політика

уряду щодо національної буржуазії; колоніальна система, пірат-

ство тощо.

У результаті змін, які відбулися в XVI — першій половині