7 Млрд доларів. Монополізація сприяла ефективнішому управлін-

ню виробництвом, однак поступово монополії зосередили у сво-

їх руках велику економічну владу. Уряд США був змушений при-

ймати антимонопольні закони, втручатися в економічні процеси.

Німеччина. Індустріалізація кінця XIX — початку XX ст.

вивела Німеччину на друге місце у світі (після США) та пер-

ше місце у Європі. Цьому сприяло ряд факторів, серед яких

найголовнішим можна вважати перемогу у франко-прусській

війні 1870—1871 рр. Після завершення війни відбулося об'єд-

нання Німеччини навколо Пруссії, консолідація німецької нації.

Було ліквідовано політичну роздрібненість, митні бар'єри, сфор-

мувалася єдина грошово-фінансова система, прийнята загально-

державна система міри і ваги, залізничного і поштового права.

Все це сприяло розвитку єдиного внутрішнього ринку країни.

Перемога над Францією, аннексія Ельзасу та Лотарінгії

(промислове розвинутих провінцій), контрибуція у розмірі 5

млрд франків сприяли економічному зростанню Німеччини.

Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово вини-

кають нові заводи і фабрики.

Як і в США, економічному піднесенню Німеччини сприяв

фактор часу. Внаслідок запізнення промислового перевороту

та індустріалізації у промисловості запроваджувалися най-

новіші науково-технічні досягнення. Інженерно-технічна дум-

ка Німеччини в кінці XIX — на початку XX ст. за кількістю

та якістю впроваджень та нових розробок поступалася лише

американській.

Особливістю індустріалізації у Німеччині було те, що при-

скорений розвиток промисловості, особливо важкої, був спрямо-

ваний у мілітарне русло. Державні замовлення на зброю, боєпри-

паси у значній мірі зумовили ріст галузей важкої індустрії.

Велике залізничне будівництво (у 1870—1875 рр. щоріч-

но вводилося 1500—2000 км шляхів) стимулювало розвиток

металургії, добувної промисловості. Німецька металургія по-

ступалася лише американській, важлива роль належала ма-

шинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього

згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисловості:

хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна.

У процесі індустріалізації змінилася структура господар-

ства Німеччини: промисловість почала домінувати в еконо-

мічній системі країни. Німеччина напередодні першої світо-

вої війни стала індустріально-аграрною, частка населення, зай-

нятого у промисловості, складала майже 50% від загального

числа працюючих. Темпи економічного зростання були най-

вищими у Європі.

Сповільненими темпами розвивалася галузь легкої промис-

ловості, її відставання пояснюється відсутністю достатньої

сировинної бази, високими цінами та низькою закупівельною

спроможністю населення. Крім того, заробітна плата у Німеч-

чині була нижчою, ніж у Франції та Англії.

Монополізація економіки Німеччини теж мала свої особ-

ливості. На відміну від США процес монополізації відбувався

тут на основі картелів та синдикатів. Найбільше їх виникло у

вугільній, хімічній, електротехнічній, суднобудівній та вій-

ськовій галузях промисловості. Напередодні першої світової

війни у Німеччині було близько 600 монополістичних об'єд-

нань. Небаченої економічної сили досягли Рейнсько-Вест-

фальський вугільний синдикат, Фарбеніндустрі та деякі інші.

Незначна кількість колоніальних володінь примушувала

німецьких підприємців підвищувати продуктивність праці,

знижувати собівартість продукції, добиватися високої її якості,

щоб перемагати на світовому ринку товарів. Відсутність ринків

сировини і збуту зумовили агресивність Німеччини.