1. Проаналізуйте економічні наслідки першої світової вій-

ни для воюючих країн.

2. Як розвивалося господарство світу у 1920-ті роки?

3. У чому полягала суть планів Дауеса та Юнга? Якими

були їхні причини та наслідки?

4. Охарактеризуйте світову економічну кризу 1929—

1933 рр. та її особливості у провідних країнах світу.

5. Чим різнилися шляхи виходу зі світової економічної

кризи США та Німеччини?

6. Якими були економічні причини другої світової війни?

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ

в 1939—1990-х роках

1. Економіка провідних країн

в роки другої світової війни

Господарство воюючих країн було переведено на воєнні

рейки, а виробництво зброї, боєприпасів, амуніції, бойової тех-

ніки тощо стало пріоритетним. Так, у Німеччині, де воєнної

промисловості ще у 1932 р. практично не існувало, під час

війни щорічно вироблялось близько 25 тис. бойових літаків,

20 тис. танків, 50 тис. гармат і мінометів. З початком другої

світової війни промисловість рейху працювала на військові

потреби на повну потужність, випускаючи одні з кращих у світі

танки, літаки, гармати. Виробництво військової техніки і зброї

стимулювало розвиток важкої промисловості. Легка промис-

ловість набагато відставала від неї. У сільському господарстві

німецький уряд зробив ставку на великих землевласників і

заможних селян, господарства яких всебічно підтримував і які

забезпечували потреби економіки і населення у сільськогос-

подарській сировині та продуктах харчування.

Військові успіхи Німеччини на початковому етапі другої

світової війни дали можливість використовувати економічний

потенціал завойованих країн. Після поразки Франції у червні

1940 Р. Німеччина повернула собі втрачені Ельзас і Лотарін-

гію, інші території, майже вся Європа працювала для вермахту.

Військова промисловість під час війни була основою еконо-

міки. У 1939 р. її питома вага в загальній вартості валової

продукції становила 80% . Кількість працюючих у військових

галузях впродовж 1939—1943 рр. зросла вдвоє і становила

5 Млн чол. Потребу в робочій силі нацисти задовольняли за

рахунок примусової праці військовополонених, мільйонів де-

портованих з окупованих країн.

Економіка Німеччини втратила ознаки ринкової, перетво-

рилася у варварську індустріально-мілітаризовану економіч-

ну систему, яка безперервно виготовляла величезну кількість

озброєнь, направляючи їх на масове знищення людей.

іІ^О.ОСІУГХСІН-'-И-І па Ілліеиагшу ІУІІЛІЧілрміісіи,ііи, МІмеЦЬКа ЄКОНОМІ-

ка була неспроможною повністю задовольнити потреби фрон-

ту. З кінця 1943 р. Німеччина відчула серйозні труднощі в

усіх галузях господарства. Були порушені зв'язки між окре-

мими економічними комплексами, відчувалася гостра неста-

ча сировини, палива, людських ресурсів, фінансових засобів.

З другої половини 1944 р. промислове та сільськогоспо-

дарське виробництво різко знижується. Наступає економічний

крах.

Сполучені Штати Америки не брали участі на початко-

вому етапі війни, але займали чітко виражені антинімецькі по-

зиції. Напад Японії на американську військову базу Пірл-

Харбор (7 грудня 1941 р.) змусив США розпочати війну і пе-

реорієнтувати своє господарство на військовий лад.

Ще до вступу у війну США надавали в позику чи оренду

зброю, боєприпаси, стратегічну сировину, продовольство та інші

матеріальні ресурси країнам антигітлерівської коаліції. Ленд-

ліз, саме так називалася широкомасштабна система допомоги

США країнам-союзницям, став одним із найбільших джерел

збагачення держави у роки другої світової війни. Ленд-ліз

забезпечив масовий збут американських товарів і продуктів

на зовнішньому ринку. Внаслідок цього США перетворилися

у могутній військовий "арсенал", а промислове виробництво

зросло за період з 1939 по 1944 рр. більше, ніж вдвічі. Війна

змінила структуру американської економіки. Випереджаючи-

ми темпами почали розвиватися виробничі потужності у ко-

льоровій металургії і металообробній галузі. У шість разів

зросло виробництво алюмінію, а випуск літаків — у 16 разів.

У розпал війни США давали 60% світового промислового ви-

робництва.

За роки війни ще більше посилилася роль держави, яка стала

найбільшим замовником на виробництво зброї, боєприпасів

і т. ін. За її рахунок велося широкомасштабне будівництво но-

вих підприємств. Було введено в дію промислові підприємства

військового призначення вартістю в 25 млрд дол.

Різко збільшився державний сектор економіки. Під час

війни у США сконцентрувалося 2/3 світових запасів золота,

що привнесло корективи у механізм міжнародних валютних

відносин.

Англії довелося пережити загрозу гітлерівського вторгнен-

дон, Бірмінгем, Ковентрі та інші міста. Були блокованими

морські комунікації, окуповано ряд колоній, втрачено значну

частину торгового і військово-морського флоту. Промислове

виробництво скоротилося на 5%. Різко знизилося виробницт-

во вугілля (на 21%). У легкій промисловості, зокрема бавов-

няній, спад становив більше ніж 50%, у вовняній — 27%.

Витрати Англії на війну становили 25 млрд фунтів стер-

лінгів. Для покриття цих затрат було залучено приблизно

третину своїх закордонних капіталовкладень, особливо з ко-

лоніальних країн — Індії, Канади, Австралії, Південноафри-

канського Союзу, а також з Латинської Америки і США. Дер-

жавний борг збільшився за роки війни втроє. У багатьох краї-

нах, що були сферою впливу Англії, утверджується американ-

ський капітал.

Франція, незважаючи на значний економічний потенціал,

у роки другої світової війни також зазнала величезних збит-

ків. Через бездіяльність свого уряду, що самовпевнено сподівав-

ся на оборонну лінію "Мажино", вона була в червні 1940 р.

окупована фашистською Німеччиною.

Понад 4 роки французькою економікою повністю розпоря-

джалися німецькі загарбники. За воєнні роки Франція втрати-

ла вбитими 1,1 млн чоловік. Рівень промисловості в 1944 р.

порівняно з довоєнним становив 38%. Виробництво продукції

сільського господарства зменшилося в 2 рази. 600 тис. фран-

цузів фашисти вивезли на каторжні роботи до Німеччини.

Більшість шахт, електростанцій, суднобудівних заводів було

зруйновано. Франція втратила весь торговий і військовий

морський флот. Розпадалася французька колоніальна систе-

ма. Національна валюта (франк) девальвувалася. Капітало-

вкладення за кордоном зменшилися в 10 разів. Загальні втрати

країни у війні оцінювалися у 1440 млрд довоєнних франків.

Японія виступила у війні на боці гітлерівської коаліції і

на початковому етапі війни мала певний успіх. Захопила Фі-

ліппіни, Бірму, Індонезію, В'єтнам та інші території. Проте ви-

тримати тривале суперництво з американською економічно-

військовою потугою не змогла. Щоправда, війна сприяла пе-

ретворенню Японії в індустріально-аграрну державу, збільшен-

ню частки важкої промисловості. Зростала концентрація ви-

робництва, а розміри контролюючого капіталу в компаніях

ніж у 6 разів.

Проте згодом стала відчутною слабкість військово-промис-

лового комплексу Японії, нестача сировини, продуктів харчу-

вання, військово-морського транспорту тощо. Війна важким

тягарем лягла на плечі японського народу. Військові витра-

ти здійснювалися за рахунок проїдання національного багат-

ства. Після американських атомних бомбардувань Нагасакі і

Хіросіми у серпні 1945 р. Японія капітулювала.

Отже, результатом війни було знищення, демонтаж інду-

стріальних господарств Німеччини, Франції, Японії, багатьох

менших індустріальних країн Європи. Частково було знище-

но господарство Англії. Крім прямих військових зруйнувань

піддавалося зносу виробниче обладнання, машини і механіз-

ми, припинилося оновлення виробничих потужностей, мав місце

вивіз фабрично-заводського обладнання з переможених країн

переможцями.

Єдиною індустріальною країною, яка під час війни пережи-

ла справжнє економічне піднесення, були США. Більше того, у

Сполучених Штатах було здійснено технологічний прорив,

який забезпечив їм лідерство у наступні десятиліття.

Після другої світової війни розпочалося відродження рин-

кових господарств розвинутих європейських країн шляхом

їхньої американізації. Вона мала кілька важливих напрямків:

американізація світової валютної системи; вивіз американ-

ських товарів, широкомасштабне кредитування, державне і при-

ватне; інвестування відбудовчих процесів; перебудова індуст-

ріальних структур, особливо в Німеччині і Японії, під безпосе-

реднім контролем США і, зрештою, розвиток світової торгівлі,

де важливу роль у перші повоєнні роки відігравала також

Англія.

Наслідком війни і важливим кроком на шляху до віднов-

лення індустріального світового господарства стали міжнародні

валютні угоди, підписані у червні 1944 року представниками