- •1. Предмет та завдання економічної історії ......... 18
- •XIX ст., виділившись з політичної економії. На рубежі XIX
- •1950-Х років в 46 італійських університетах читалося 15 курсів
- •1. Предмет та завдання економічної історії
- •2. Місце економічної історії в системі наук
- •3. Критерії періодизації курсу
- •II. Господарські форми доби середньовіччя (VI — XV ст.).
- •2. Господарство та соціально-економічні
- •IV тис. До н.Е. На високоурожайних полях землероби збирали
- •3. Економічні причини розквіту та занепаду
- •100 Чол. Особливо успішно в Стародавній Греції розвивались
- •1. Охарактеризуйте основні етапи господарської еволюції
- •2. Форми землеволодіння та соціально-еконо-
- •751 Рр.) провів військово-аграрну реформу. Суть її полягала
- •814 Рр.) заборонити відхід селян від землі не мали успіху.
- •3. Середньовічні міста. Ремесла. Цехи
- •XV ст. І мала тоді прогресивне значення в розвитку середньо-
- •4. Внутрішня і зовнішня торгівля. Фінанси
- •XV ст. До Ганзейського союзу входило 160 міст, у т. Ч. Новго-
- •1. Охарактеризуйте шляхи формування, форми і типи
- •500 До 2 тис. Т), поліпшилися мореплавні характеристики. Було
- •2,5 Раза. Одночасно почалося здешевлення дорогоцінних ме-
- •3. Соціально-економічні передумови і наслідки
- •75% Загальної кількості кораблів європейських країн. Гол-
- •4. Англійська революція 1640—1660 рр.:
- •XVII ст., в Англії нові капіталістичні відносини проникли у
- •26 Серпня 1789 року ухвалено Декларацію прав людини і
- •6. Соціально-економічні передумови і наслідки
- •XVI ст. Найбільших успіхів у цьому процесі досягла Англія,
- •1. Назвіть економічні причини і наслідки Великих геогра-
- •1. Промисловий переворот в Англії:
- •2. Особливості промислового перевороту
- •7,7 До 27,8 тис. Протяжність залізниць досягла 17,4 тис. Км.
- •3. Особливості промислового перевороту
- •1837 Р. У промислове розвинутій Сілезії працювало всього 8
- •4. Промисловий переворот у сша
- •XVIII ст. На початковому етапі промислового перевороту вони
- •1. У чому полягає суть промислового перевороту? Які його
- •1. Прогрес науки, техніки і технології виробни-
- •XX ст. Зумовили зміни у галузевій структурі машинної ін-
- •2. Економічне піднесення сша та Німеччини
- •1913 Рр. Збільшилася у 8 разів. Будівництво залізниць стиму-
- •7 Млрд доларів. Монополізація сприяла ефективнішому управлін-
- •3. Основні фактори промислового відставання
- •XX ст. У 100 разів перевищували розміри метрополії.
- •5 Млрд франків контрибуції і як гарантію виплати віддавала
- •4. Становлення індустріального суспільства
- •5. Міжнародні економічні відносини
- •7. Назвіть основні здобутки науки, техніки, технології
- •1917 Р.) вступили у війну. Воювали сша на боці країн Ан-
- •2. План Дауеса та його наслідки
- •1927 Р. Досягло передвоєнного рівня. Частка Німеччини у
- •3. Господарство розвинутих країн у 20-ті роки
- •130 Тис. Фірм, 19 залізничних компаній, 5760 банків. Мільйо-
- •25% Порівняно з 1929 р.
- •1931 Р. Золотого стандарту фунту стерлінга.
- •1936 Р. Найбільшого удару зазнала легка промисловість, під-
- •5. Господарство розвинутих країн світу
- •1934 Рр. Насамперед проведено реформи у фінансово-кредит-
- •1933 Рр. Шляхом мілітаризації. Після встановлення окупа-
- •1. Проаналізуйте економічні наслідки першої світової вій-
- •1940 Р. Німеччина повернула собі втрачені Ельзас і Лотарін-
- •5 Млн чол. Потребу в робочій силі нацисти задовольняли за
- •44 Країн. Підписання цих угод відбулося на валютно-фінан-
- •2. План Маршалла
- •5 Червня 1947 р. У виступі в Гарвардському університеті, її
- •1951 Р. Його реалізація розпочалася фактично після прийнят-
- •1951 Р. Сша видали за планом Маршалла майже 17 млрд
- •3. Передумови та наслідки прискореного
- •9 Млн німців із Східної Пруссії та інших районів.
- •35% Меншою від довоєнної, а робочий тиждень був більшим.
- •9%; Протягом цих же років обсяг виробництва товарів зріс у
- •5 Разів, а споживання подвоїлося. Від початку тріумфального
- •4. Динаміка та структурні зміни світового госпо-
- •1977 Рр. Було подолано "нафтовий шок" і досягнуто значного
- •1990 Р. На ці країни припадало 59,3% світового експорту
- •5. "Спільний ринок" — Європейський Союз
- •1993 Р. Функціонує єдиний внутрішній ринок Співтовариства,
- •2002 Р. З'являться і готівкові євро.
- •1. Які економічні наслідки другої світової війни? у чому
- •1) Найбільш розвинуті — Чехословаччина, ндр;
- •2) З рівнем удвоє меншим за цими показниками — Угор-
- •3) Срср, Болгарія, Румунія, показники яких у 2,5 раз а і
- •7%, Трохи менший ріст був досягнутий в Чехії, Угорщині, Хор-
- •2,7 До 10,2%. Всього за п'ятнадцять років, що пройшли від
- •2020 Р. Стане чільною економічною потугою світу.
- •2. Країни, що розвиваються
- •3. Нові індустріальні країни
- •1. У чому полягає суть "соціалістичного господарювання"?
- •VI до II тис. До н. Е. Найвідомішою культурою цього періоду
- •VII ст. Н. Е. У цей час удосконалювалися знаряддя праці, роз-
- •2. Господарство скіфів та античних міст-держав
- •III ст. Н. Е. Наприкінці VI ст. До н. Е. В причорноморських
- •VIII — VI ст. До н. Е. Стародавні греки розпочали колоніза-
- •III ст. Н. Е. Остаточно підірвала сили Римської імперії. Кри-
- •3. Економічний розвиток східнослов'янських
- •IX ст. До н. Е.). На думку багатьох учених, білогрудівці ста-
- •1. Охарактеризуйте основні здобутки господарства пер-
- •IX ст. Це були городища — невеликі укріплені поселення.
- •XIII ст. Майже 300 міст. У них проживали 13—15% населення.
- •4. Економічне становище українських земель
- •XVI ст. Був зумовлений її бездержавним статусом, перебуван-
- •1529 Р., шляхтич мав право лише на рухоме майно, якщо во-
- •XVI ст., коли відбувалася колонізація та заселення Наддні-
- •20 Тис. Жителів), Кам'янець-Подільський, Умань, Біла Церква,
- •1. Опишіть форми і характер землеволодіння на україн-
- •2. Мануфактурний період
- •XVIII ст. Відроджувалися повільно.
- •XVI ст. Здобутки у паперовій промисловості України дозво-
- •3. Внутрішня і зовнішня торгівля. Формування
- •42. Великі ярмарки збирались на Слобожанщині, Правобе-
- •XV ст. Воно успішно освоювало землі Передстепової України,
- •5 Разів більший дохід.
- •1670-Х років тільки на Січі перебувало не менше 100 ковалів,
- •1. Якими були соціально-економічні завоювання україн-
- •1841 Р. Український поміщик Кандиба. На час реформи 1861 р.
- •197 Вугільних шахт, на яких видобувалося 86,3 млн пудів
- •10 Тис. Км залізничної сітки. Залізниці з'єднали найбільші
- •2. Аграрна реформа 1848 р. В Австрійській
- •1848 Р. В Австрії та інших країнах Західної та Центральної
- •1848 Р. Австрійський уряд оголосив про скасування панщи-
- •7 Вересня 1848 року віденський парламент ліквідував при-
- •3. Селянська реформа 1861 р. В Росії
- •4. Промисловий розвиток
- •5. Фінансова політика
- •50 Коп. Асигнаціями (девальвація). У 1841 р. Випущено нові,
- •1. Охарактеризуйте передумови, основні етапи та на-
- •9 З них належали іноземним: англійським, бельгійським та
- •XX ст. Переломним моментом стала економічна криза 1900—
- •1903 Рр., внаслідок якої збанкрутіли сотні дрібних і слабких
- •2, Зрушення в сільському господарстві. Столипін-
- •3. Зародження і розвиток кооперативного руху
- •1904 Р. Кср почав видавати часопис "Економіст", навколо
- •4. Фінанси та кредит
- •1. У чому полягає суть індустріалізації України? Якими
- •1918Р. "Проект загальних основ земельної реформи". Перед-
- •2. Економічні експерименти більшовиків
- •1921—22 Рр. Хлібний дефіцит степових губерній України ста-
- •3. Сталінська індустріалізація в Україні: хід,
- •1,2 Млрд крб. 78% призначалось на Донецько-Криворізький
- •4. Колективізація сільського господарства та її
- •1927—1928 Рр. За умов зростання ринкової ціни на хліб се-
- •5 Січня 1930 р. "Про темпи колективізації і заходи допомоги
- •1933 Рр. Це була спланована акція комуністичного режиму
- •1988—1990 Рр. Та й сам Сталін визнавав, що загальний вро-
- •1932—1933 Рр. В Україні загинуло від 5 до 9 млн чол. Цим
- •5. Економічний розвиток західноукраїнських
- •1926 Р. Налічувалось всього 92 підприємства, які до того ж були
- •1. Як вплинула перша світова війна на економіку україн-
- •1941 Р. Асигнування на оборону становили більше 43% дер-
- •2. Економічне становище України в 1941—1944 рр.
- •10 Млн чоловік залишилися без даху над головою.
- •3. Труднощі післявоєнної відбудови
- •11,2% Сталі. Всього до травня 1945 р. Було відбудовано і вве-
- •10000 Крб. — з розрахунку 3:2, а понад 10000 — зменшува-
- •1. Проаналізуйте економічну політику радянського уряду
- •1965—1985 Рр. У цьому сенсі роки правління Хрущова були
- •1964 Рр. — на 3%. У 1962 р. Срср вперше змушений був за-
- •2. Причини і форми застійних явищ в економіч-
- •15 Місці у Радянському Союзі. Все це мало турбувало центр, кот-
- •50 До 14%; продуктивність суспільної праці — з 32 до 13%;
- •1985 Р. Частка паливно-сировинного експорту з срср збільши-
- •30%. Адже підвищення номінальної заробітної платні не озна-
- •3. Пошуки шляхів реформування господарської
- •1. Реформа а. Аганбегяна (квітень 1985 р.), суттю якої було
- •2. Реформа м. Рижкова—л. Абалкіна (1987—1989 рр.), сут-
- •3. Концепція переходу до регульованої ринкової економі-
- •1992 Р. Вони вже перевищували рівень грудня 1990 р. У8 разів
- •1. Якими були причини та наслідки реорганізації управ-
- •50%, Тобто стала гіперінфляцією. Порівняно з попереднім
- •13 Жовтня 1992 р. Верховна Рада України затвердила но-
- •2. Економічне становище держави
- •1996 Р. Фінансової стабілізації. У результаті темпи зростан-
- •1997 Р. Зросла у валютному еквіваленті більш як у 4 рази —
- •1997 Р. Збитковим було кожне друге підприємство (в 1995 —
- •62%. В шинній і нафтохімічній промисловості бартер став
- •1992 Р. До 5% в 1996. Значно сприяє бартеризації і діюча по-
- •11 Млрд гривень. За оцінкою Рахункової палати, лише за 9 мі-
- •60,6%, В прибутку (без сільського господарства) — до 29,7%.
- •1. Як вплинув тривалий бездержавний статус України
- •Тема 3. Становлення та розвиток феодальної
- •Тема 4. Мануфактурний період світової еконо-
- •Тема 5. Епоха переходу до індустріального
- •Тема 6. Господарство провідних країн світу
- •Тема 7. Господарство провідних країн світу
- •Тема 8. Господарство провідних країн світу
- •Тема 9. Загальна характеристика економіки
- •Тема 10. Господарство українських земель
- •Тема 11. Розвиток феодальної системи госпо-
- •Тема 12. Господарство українських земель
- •Тема 13. Криза феодально-кріпосницької сис-
- •1843 Рр. Банківсько-кредитна система.
- •Тема 14. Господарство україни
- •1897 Рр. Банківсько-кредитна система.
- •Тема 15. Господарство україни у міжвоєнний
- •1929—1933 Рр. На економіку Західної України. Стан сільсько-
- •Тема 16. Економіка україни у роки другої світо-
- •1947 Рр. Грошова реформа 1947 р. Колективізація та індуст-
- •Тема 17. Господарський розвиток україни
- •Тема 18. Економіка незалежної україни
- •Тема 1. Економічний розвиток перших цивілізацій
- •2. Одиниці міри
- •01001, М. Київ, вул. Інститутська, 25
1941 Р. Асигнування на оборону становили більше 43% дер-
жавного бюджету). Причому українська промислова база була
її наріжним камінем. На 1940 р. Україна видобувала 50,5%
загальносоюзного видобутку вугілля, виробляла 64,7% чаву-
ну, 48,8 — сталі, 67,6 — залізної руди, 25,7 — електроенергії
тощо. Завдяки кільком урожайним рокам, практично дармовій
праці селян, а також запровадженню механізації, передових
методів агрокультури в тому ж році колгоспи України дали
понад 20% загальносоюзного виробництва товарного хліба, 73%
— цукру, 20% — м'яса та ін.
Однак, незважаючи на форсовані темпи індустріалізації та
досягнення у ряді галузей важкої промисловості, їхні результа-
ти в значній мірі були знівельовані авантюрною політикою
комуністичного режиму на чолі з Й. Сталіном. Особливо це
проявилося з початком німецько-радянської війни.
2. Економічне становище України в 1941—1944 рр.
У червні 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна.
Господарство України з початку війни було переорієнтовано
на потреби оборони. Почалася масова евакуація на Схід за-
водів, робітників та інженерів. Всього з України було вивезе-
но в Росію, Середню Азію та інші регіони СРСР майже 1 тис
заводів, понад 4 млн осіб, відповідно з Києва — 197 підпри-
ємств і 300 тис чоловік. Крім цього, з України евакуйовано
ЗО 212 тракторів, більше ніж 6 млн голів худоби, 1,6 млн т шкур,
хутра тощо. Майже все обладнання з українських електро-
станцій було вивезено і встановлено на нових станціях.
Перед німецьким вторгненням зерно та інші види продо-
вольства форсованими темпами вивозились на державні заго-
тівельні пункти. Що неможливо було вивезти — спалювали, з
наказу сталінського керівництва в Україні застосовувалась
тактика "спаленої землі". У Донбасі було затоплено усі шах-
ти, знищено промислові об'єкти Дніпрельстану, всі 54 домни,
висаджено у повітря мости, зруйновано залізниці, телеграфні
лінії тощо. Все це негативно позначилося на життєвому рівні
населення, яке залишилося на окупованій німцями території.
Фашистський режим, який встановився на українських
землях, поставив перед собою завдання підкорити та колоні-
зувати Україну, знищити її народ. Гітлер планував переселення
в Україну в найближчі двадцять років 20 млн німців. Це була
частина його стратегічного плану завоювання для арійської
раси "життєвого простору" на Сході. Українці, як й інші сло-
в'яни, трактувалися як недолюди (Ппіегтепзсіїеп); їхнє істо-
ричне призначення полягало у тому, щоб слугувати вищій
арійській расі. Ставлення до них з точки зору нацистів було
не моральним, а чисто технічним питанням: як найкраще
використати місцевий людський потенціал для побудови ти-
сячолітнього Рейху. Воно мало розв'язуватися трояко: одна
частина місцевого населення підлягала винищенню, інша —
зведенню до статусу рабів, решта — виселенню до Азії.
Масові страти відбувалися майже в кожному місті. Іншим
засобом винищення мирного населення мав стати голодомор.
За словами історика Я. Грицака, існують свідчення, що в лис-
топаді 1941 р. на конференції у Східній Пруссії за участю
Гітлера та інших високопоставлених нацистських чиновників
було прийнято таємне рішення про створення штучного голо-,
ду в Україні. Вже в грудні 1941 р. німецька адміністрація ви-
рішила збільшити обсяг продовольчого постачання Рейху з
України шляхом зменшення числа "надлишкових спожи-
вачів" — "євреїв і населення українських міст, таких як Київ",
для яких навіть не встановлювалася норма раціонованого
пайка. В інших українських містах передбачалося різко ско-
ротити ці норми. Щоб перешкодити перевезенню продуктів
харчування до міст, на дорогах встановлювався спеціальний
контроль і закривалися міські базари. У результаті цих заходів
у великих містах склалася катастрофічна ситуація з продо-
вольством. Наприкінці 1941 р. харчова норма продовольства
у Києві становила лише 30% необхідного мінімуму.
Серед інших заходів окупаційної влади окремої згадки
заслуговує примусова мобілізація робочої сили з України. З
літа 1942 р. запроваджувався обов'язковий дворічний термін
праці для всіх молодих людей віком 18—20 років. Хати тих,
хто не з'являвся на виїзд до Німеччини, спалювалися.
Схожість фашистського і більшовицького режиму в Україні
проявилася в тому, що перший перейняв багато готових еле-
ментів другого. Так, з міркувань практичної доцільності фа-
шисти зберегли в окремих районах колишню радянську мі-
ліцію як елемент місцевого управління. Та найбільш вража-
ючим було збереження колгоспної системи разом з трудодня-
ми й адміністративним апаратом. Німці визнали радянські
колгоспи й радгоспи найефективнішим способом викачування
з місцевого населення хліба і продовольства.
Під час війни німці вивозили з України зерно, м'ясо, олію,
масло, цукор і навіть чорнозем. Промислові підприємства, які
залишились неушкодженими, німецька адміністрація оголо-
сила власністю Німеччини і нещадно експлуатувала.
Відступаючи з України, фашисти, як і більшовики у 1941 р.,
вдавалися до тактики "спаленої землі", тобто знищували за
собою все, що б міг використати противник. Як наслідок, Укра-
їна в ході другої світової війни зазнала більше руйнувань, ніж
будь-яка інша європейська країна. Тільки безпосередні збит-
ки, завдані господарству республіки, становили 285 млрд крб.
в цінах 1940 р. (загальні збитки СРСР складали 679 млрд крб.,
з яких 255 млрд — Росії). Ця сума вп'ятеро перевищувала
асигнування УРСР на будівництво нових заводів, фабрик, за-
лізниць, електростанцій, шахт, радгоспів, МТС та інших держав-
них підприємств протягом останніх п'ятнадцяти довоєнних
років. Загальна ж сума збитків, яких зазнали населення й
господарство України, становили майже 1,2 трлн крб. — 40%
національного багатства.
На руїни було перетворено 720 великих і малих міст та 28
тис. сіл України, 16,5 тис. промислових підприємств, 18 тис.
лікувальних установ, майже 33 тис. колгоспів, радгоспів, МТС.