VII ст. Н. Е. У цей час удосконалювалися знаряддя праці, роз-

вивалося сільське господарство, ремесла, поглиблювався обмін.

Черняхівська культура у III — IV ст. н. е. зумовила появу

одного з перших могутніх утворень — держави антів.

2. Господарство скіфів та античних міст-держав

українського Причорномор'я

Скіфи проживали на наших землях у VII ст. до н. е. —

III ст. Н. Е. Наприкінці VI ст. До н. Е. В причорноморських

степах формується могутнє державне об'єднання на чолі зі

скіфами — Велика Скіфія з столицею поблизу сучасного

м. Кам'янки-Дніпровської на Запоріжжі. До її складу входи-

ли різні за походженням народи. Це були перші паростки влас-

не державності на території сучасної України.

Про господарське та культурне життя скіфів нам відомо в

основному з даних археології. У V ст. до н. е. Скіфію опи-

сав батько давньогрецької історії Геродот. її населення він по-

діляв на скіфів-землеробів, кочових скіфів і царських скіфів.

Скіфи-землероби жили осіло, вирощували пшеницю, ячмінь,

просо, часник, цибулю тощо. Скіфи-кочівники займалися ско-

тарством. Царські скіфи — панівна верхівка державного об'єд-

нання, збирали данину з підлеглих племен, служили у війську,

воювали. Незважаючи на те, що Геродот вважав скіфів одним

народом, є підстави вважати скіфів-землеробів народом-автох-

тоном, предком українського народу.

Скіфи добували також сіль, солили рибу, збували її сусіднім

народам. Важливим заняттям було ремесло, про рівень роз-

витку якого свідчать знахідки у розкопаних царських курга-

нах. Скіфські ремісники володіли технологією виплавки міді

та заліза, виготовляли зброю, військову амуніцію. У скіфських

курганах знайдено численні ювелірні вироби надзвичайно

складної роботи (скіфська пектораль тощо).

ми та грецькими містами-колоніями. Скіфи вивозили хліб,

солону рибу, полотно, мед, віск, хутро, а ввозили різні вина, зо-

лото і срібло, вироби з дорогоцінних металів, зброю, дорогі тка-

нини та інші товари.

У III ст. до н. е. почався занепад могутньої держави скі-

фів. У кількох битвах з кочовими племенами сарматів цар-

ські скіфи зазнали невдачі й мусили відступити. Основна ча-

стина царських і кочових скіфів осіла в Нижньому Подніпров'ї

та Степовому Криму й утворили нову державу — Малу Скіфію.

її столицею став Неаполь, залишки якого й досі зберігаються

в передмісті Сімферополя. Частина скіфів поступово перехо-

дила до осілого способу життя, займалася землеробством, са-

дівництвом, торгівлею. Пожвавилися відносини з античними

містами-державами. У II ст. до н. е. — III ст. н. е. Мала

Скіфія переживає період піднесення. Вона встановила владу

над Ольвією й почала збройне змагання з Херсонесом і Бос-

пором за панування над всією Тавридою. Але на прохання

херсонесців понтійський (в межах сучасної Туреччини) цар

Мітрідат у 110 р. до н. е. військовою силою поклав край

скіфській експансії. Без воєнних трофеїв, у замкненому про-

сторі, із застарілим суспільним ладом Мала Скіфія виявила-

ся нежиттєздатною. До цього додалася агресія сарматів, що

остаточно доконало скіфську державу. В III ст. н. е. Мала

Скіфія припинила своє існування.

Античні міста-держави українського Причорномор'я. У