Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
эконом.история.docx
Скачиваний:
16
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
484.98 Кб
Скачать

1670-Х років тільки на Січі перебувало не менше 100 ковалів,

котрі виробляли різні залізні речі. Запоріжжя славилося своїми

майстрами кораблебудування. На Дніпрі існували корабельні

верфі, де запорожці будували річковий і морський флоти. Хоч

за розмірами суден Чорноморський козацький флот поступався

турецькому, але створював йому наисильнішу конкуренцію на

Чорному морі.

Торгівля та фінанси Запоріжжя визначалися особливос-

тями його господарства, способу життя і суспільного ладу.

Внутрішня торгівля обмежувалася продуктами харчуван-

ня й предметами побутового вжитку. Попит на ці товари за-

безпечували місцеве виробництво і кустарні ремесла. Для

Запоріжжя велике значення мала зовнішня торгівля. На

Січ завозили предмети найпершої необхідності в козацькому

житті: хліб, тютюн, горілку, порох та інші бойові припаси, а

також тканину, готовий одяг тощо. Вивозили сіль, рибу, худо-

бу, хутра.

Ресурси Січі формувалися з комбінації податків, які стягу-

валися через ціни на товари, а також з доходів від промислів,

бистих повинностей, оренди, регалій (монопольного права Коша

розподіляти між куренями рибні та звірині лови, ліси й сіно-

жаті при виключенні конкуренції з боку сторонніх). Значну

роль також відігравали військова здобич, царське "пожалуван-

ня" тощо. Відомо, що в останній рік існування Запорізької Січі

її річний бюджет оцінювався у сьогоднішній валюті в 40—50

млн грн.

Запорізька Січ не мала власної банківської та грошової

систем. В обігу перебували гроші різних країн. На Запоріжжі

здійснювалися досить значні кредитні операції й продаж цін-

ностей з відстрочкою платежів.

Таким чином, у результаті Національно-визвольної рево-

люції українського народу середини XVII ст., що відбувалася

одночасно з Англійською буржуазною революцією, на більшій

території України були створені сприятливі передумови для

генезису індустріального суспільства, розвитку мануфактурного

виробництва і формування ринку найманої праці, становлен-

ня фермерського господарства та національного ринку. Однак

на заваді реалізації згаданих можливостей стали Московська

держава і Річ Посполита, які спрямували свої зусилля на

ліквідацію Української держави, перетворення її на колонію.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Якими були соціально-економічні завоювання україн-

ського народу в ході Національно-визвольної революції середи-

ни XVII ст.?

2. Проаналізуйте зміни, що відбулися в земельних відно-

синах в Українській гетьманській державі та Слобідській

Україні протягом другої половини XVII — XVIII ст. Як

змінилося правове становище селян?

3. Розкажіть про господарство старшини, козаків, селян

в Українській гетьманській державі.

4. Проаналізуйте форми землеволодіння на правобережних

та західноукраїнських землях. Назвіть особливості селян-

ського землеволодіння.

6. Охарактеризуйте мануфактурний період української

промисловості.

7. Які фактори сприяли формуванню українського націо-

нального ринку в XVII — XVIII ст.?

ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ

в XIX ст.

У кінці XVIII ст. українські землі були вкотре поділені і

опинилися під владою Російської та Австрійської імперій, у

складі яких вони перебували впродовж XIX — на початку

XX ст. Становище українських земель на початку XIX ст. було

важким. І російські, і австрійські володарі розглядали Україну

як колоніальний сировинний придаток до промислове розви-

нутих центральних районів своєї імперії. Промисловість на

окраїнах розвивалася вкрай повільно. Панщина, кріпосне право

та інші форми експлуатації селянства гальмували розвиток

промисловості, сільського господарства та внутрішнього ринку.

У цей же час в країнах Західної Європи відбувається про-

мислова революція, яка не могла не позначитися на економі-

чному розвиткові країн Центральної та Східної Європи, в т. ч.

й України. На землях Лівобережної та Слобідської України

успішно розвивається землеробство, основою якого були дрібні

та середні поміщицькі господарства. На Правобережжі висо-

ку ефективність господарювання демонструють великі магнат-

ські маєтки, які спеціалізувалися на вирощуванні зернових,

буряків. Найуспішніше розвиваються господарства Степової

України, де більшість землі перебувала в руках українських

селян, а також колоністів-німців, сербів, болгар, євреїв, вірменів,

греків та ін. У цьому регіоні успішно розвивалося також по-

міщицьке тваринництво, особливо конярство, вівчарство. З

українських земель розпочався вивіз худоби та інших про-

дуктів сільського господарства.

Величезні прибутки поміщикам, особливо Правобережної

України, давало ґуральництво та цукроваріння, які були на той

час дуже "модним" промислом. Важливе місце у промисловості

України займало сукновиробництво, другорядне — залізороб-

на, скляна, паперова, кам'яновугільна та деякі інші галузі.

Характерною рисою господарства першої половини XIX ст.

була його раціоналізація, що свідчило про народження нової

епохи — епохи індустріалізації.

Промисловий переворот започаткував епоху індустріалі-

зації. Його перший етап відбувся у 20—40-х рр. XIX ст. Не-

зважаючи на панування кріпосництва в аграрній сфері та де-

які інші перешкоди на шляху до економічного зростання, у

першій третині XIX ст. мануфактурне виробництво досягло

значних успіхів. Зростали кількість мануфактур, число най-

маних робітників. Почали використовуватися механічні ро-

бочі машини, зросло зацікавлення поміщиків, купців у збіль-

шенні виробництва.

Промисловий переворот в Україні почався у харчовій га-

лузі промисловості. У 20-х роках з'явилися перші парові ґу-

ральні. Парова техніка прискорила виробничі процеси, збіль-

шила вихід горілки з одиниці сировини.

У цей же час виникає цукрова промисловість. Перший цук-

ровий завод збудував польський поміщик граф І. Понятов-

ський у 1824 р. в с. Трощин Канівського повіту Київської гу-

бернії. У наступному році такий же завод збудував князь О. Без-

бородько (козацького походження) у с. Макошин на Чернігів-

щині. В цукровиробництві почали використовувати машини

для подрібнення буряків, гідравлічні преси для сокодобуван-

ня, парові котли для випарювання і згущення цукробуряково-

го соку. Таких заводів у 20-х роках було небагато, але їхня по-

ява свідчила про початок промислового перевороту в Україні.

Робочі машини та механізми, які замінили ручну працю

робітників, з'явилися на текстильних мануфактурах, перш за

все суконних. Особливі успіхи мали мануфактури посаду Клин-

ці на Лівобережжі, однак парові машини в цій галузі запро-

ваджувалися повільно.

У 1823 р. в маєтку графа Воронцова у містечку Мошни на

Черкащині майстрами-кріпаками було споруджено перший на

Дніпрі пароплав, який назвали "Бджілка". Місцевий майстер

Вернигора встановив на ньому парову машину потужністю 6,5

кінських сил. З 1835 р. на Дніпрі вже діяла акціонерна па-

роплавна компанія, у власності якої було кілька потужних па-

роплавів.

Всезростаючі потреби у машинах і механізмах зумовили

появу машинобудівних заводів. Перший завод з виробництва

сільськогосподарської техніки, гідравлічних пресів, парових

——— -- - -----г-.—-——— п—— —І.Г--Г-—'' ""-"«Іще ачудував у

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]