1. У чому полягає суть промислового перевороту? Які його

наслідки?

2. Якими були особливості промислового перевороту у Ве-

ликобританії, Франції, Німеччині та США?

3. Складіть порівняльну таблицю ходу промислового пере-

вороту в провідних країнах світу.

4. Як вплинула континентальна блокада Англії, яку про-

водив Наполеон Бонапарт, на економічний розвиток Франції?

5. Назвіть економічні причини і наслідки Громадянської

війни у США.

6. Що собою являв Акт про гомстеди? Яке значення він

мав для аграрного розвитку США?

7. Поясніть зміст політики протекціонізму, меркантиліз-

му, фрітредерства.

ЛЕКЦІЯ VI

ГОСПОДАРСТВО ПРОВІДНИХ

КРАЇН СВІТУ в останній третині

XIX — на початку XX ст.

Після завершення промислового перевороту розвинуті краї-

ни світу вступають в добу індустріалізації. Вона характери-

зується структурними змінами в господарстві окремих країн.

На основі науково-технічних і технологічних винаходів вини-

кають нові галузі виробництва, модернізуються старі. Збіль-

шується доля промислових підприємств у виробництві вало-

вого національного продукту (ВНП) і національного доходу

(НД). Під час індустріалізації відбувається концентрація вироб-

ництва та капітальні зміни в організації й управлінні вироб-

ництвом — виникають монополії, акціонерні товариства. У кін-

ці XIX — на початку XX ст. завершується формування світо-

вого ринку, разом з тим поглиблюється нерівномірність у роз-

витку окремих країн, загострюються міждержавні суперечності.

1. Прогрес науки, техніки і технології виробни-

цтва в останній третині XIX ст.

Індустріалізація в розвинутих країнах відбувалася на ос-

нові науково-технічної революції. Відкриття в галузі мате-

матики, фізики, хімії, інших наук сприяли технічному прогре-

сові, створенню оригінальних машин, механізмів, приладів, які

масово запроваджувалися у виробництво. Найважливішим

винаходом останньої третини XIX ст. було створення техніч-

ної лінії з виробництва, передачі і споживання електричної

енергії. Це стало можливим після винаходу динамомашини

(В. Сіменс — Німеччина, 1867 р.), генератора електричного

струму (Т. Едісон — США, 1883 р.), трансформатора для пе-

редачі електричного струму на відстань (1891), електродвигу-

на. Розпочалася електрифікація виробництва, транспорту і по-

буту. Парова енергія стала витіснятися електричною. Були ви-

найдені електрична плавильна піч (1877), електричне зварю-

вання металів (1887), електрична залізниця — трамвай (1879),

електрична лампа (1886) та багато інших винаходів.

У 80—УО-х роках було відкрито І вдосконалено викори-

стання інших видів енергії. Серед них виділяються винаходи

двигунів внутрішнього згоряння — карбюраторного (Н. Отто,

Німеччина, 1887 р.) та дизельного (Р. Дизель — Німеччина,

1893 р.).

У 80-х роках двигуни внутрішнього згоряння були вдоско-

налені. На їх базі німецькі винахідники Г. Даймлер і К. Бенц

створили автомобіль, який мав велике техніко-економічне зна-

чення.

Відкриття в галузі виробництва хімічної продукції (синте-

тичні барвники, кислоти, фарбувальні, лікарські, парфумерні та

інші вироби) дали поштовх для прискореного розвитку хі-

мічної промисловості.

Велике економічне значення мали технічні вдосконалення

в металургії — конверторний спосіб виробництва сталі, впро-

вадження мартенівських печей, які значно підвищували про-

дуктивність праці.

Цьому сприяли також технічні і технологічні новації в

металообробці. Був винайдений автоматичний револьверний

верстат (СІЛА), вдосконалений токарний та інші металорізальні

механізми.

Важливі вдосконалення були зроблені в технічній сфері

легкої, поліграфічної та інших галузях промисловості (авто-

матичний ткацький верстат, лінотип, автомат для виробницт-

ва пляшок тощо).

Темпи технічного прогресу були вражаючими, їхні результа-

ти важко переоцінити. Технічні та технологічні відкриття

різко підвищили ефективність праці, почалося масове вироб-

ництво товарів, знизилася їх собівартість.

Структурні зрушення останньої третини XIX — початку