26 Серпня 1789 року ухвалено Декларацію прав людини і

громадянина. Власність оголошувалася святою і недоторканою.

Докорінно змінювалася податкова політика — оподаткуван-

ню підлягали всі громадяни. Церковне майно проголошено

власністю держави. Під час революції було введено єдину

систему мір і ваги (метр і кілограм), лівр замінено на франк,

що ділився на 100 сантимів.

У ході та після революції почала успішно розвиватися про-

мисловість, особливо сталеварна. Революційні війни, які вела

Франція, сприяли розширенню виробництва зброї, селітри, по-

роху, шкіри, взуття, текстилю. Аграрне законодавство періоду

революції сприяло перетворенню селян на дрібних власників

індустріального суспільства.

У цілому Французька демократична революція І <ОУ—11 УЧ рр.

мала великий вплив на подальший розвиток Європи і світу,

стала переломним фактором у переході від традиційного, аг-

рарно-ремісничого суспільства до індустріального, прогресу-

ючого.

6. Соціально-економічні передумови і наслідки

війни північноамериканських колоній

за незалежність

Колонізацію Північної Америки європейці розпочали ще у

XVI ст. Найбільших успіхів у цьому процесі досягла Англія,

яка створила ряд колоній на Атлантичному узбережжі мате-

рика. У боротьбі з Нідерландами та Францією володіння Англії

у Північній Америці значно розширилися.

Щодо господарства, то у північних колоніях (Нова Англія)

успішно розвивалися різноманітні промисли (перш за все хут-

ряний), а також рибальство, скотарство та примітивного типу

мануфактури. Тут переважали дрібні та середні фермерські

господарства товарного характеру, а земля вільно відчужува-

лася. Північні колонії виникали з вільних союзів людей, гна-

них владами за релігійні переконання. Серед перших посе-

ленців було багато сепаратистів, квакерів, пуритан, індепен-

дистів, гугенотів. Всі вони відзначалися підприємливістю та

енергійністю. Попит на рибу та хутро у Європі був великий,

тому торгівля ними стала важливою сферою діяльності коло-

ніальних бізнесменів. Оскільки промисловість в цілому роз-

вивалася повільно, провідне місце в суспільстві посідав торго-

вець, що було характерно для більшості країн мануфактурно-

го періоду.

Перші південні колонії були засновані, як правило, англій-

ським урядом і торговими компаніями. Тут розвивалися вели-

кі плантаційні господарства, що займалися вирощуванням тю-

тюну, рису, бавовни, цукрової тростини. На тютюнових, рисо-

вих плантаціях використовували працю рабів. Тютюн та рис

стали головними експортними товарами і приносили величезні

прибутки землевласницькій аристократії, яку підтримувала

королівська влада.

Незважаючи на те, що колонії (особливо північні) мали свої

органи самоуправління — законодавчі зюрання, ради при гу-

бернаторах, вони вважалися частиною Англії, а їхні жителі —

підданими короля. Англія гальмувала економічний розвиток

колоній. Так, ще у XVII ст. на основі навігаційних актів ко-

лонії позбавлялися права вільної торгівлі. Існувала заборона

створення власних фабрик. Англійські королі дивилися на

Північну Америку як на ринок, куди метрополія може збува-

ти продукцію обробної промисловості. У самих колоніях си-

ровину (зерно, худобу, залізну руду, хутро) обробляти заборо-

нялося, її можна було лише вивозити. З 1699 р. заборонялося

вивозити вовняні вироби і займатися залізоробним виробниц-

твом (крім первинної обробки). У 1770 р. було суворо забо-

ронено вивозити до Північної Америки щойно винайдені ма-

шини. Колоніям дозволялося торгувати лише з Англією. По-

стійно збільшувалося мито на іноземні товари. Внаслідок цього

зростала контрабандна торгівля і невдоволення жителів ко-

лоній. Особливо посилюється тиск Англії на колонії після

Семирічної війни, коли різко зріс державний борг і парламент

країни в котрий раз підвищив податки. У колоніях з'явилася

велика кількість призначуваних посад і армія, утримання яких

важким тягарем лягло на плечі колоністів. Такими діями

Англія демонструвала свою рішучість знищити свободи пів-

нічноамериканців. Проте люди, для яких релігійні та політичні

свободи були над усе, з цим примиритися не могли. Саме це й

•привело у 1775 р. до війни за незалежність, яка закінчилася

перемогою північноамериканських колоній і створенням Спо-

лучених Штатів Америки у 1776 р. Війна одночасно була

буржуазною революцією. Вона знищила феодальні маєтки,

конфіскувала і розподілила землі прихильників Англії. Було

сформовано фонд державних земель на Заході, що створювало

сприятливі умови для розвитку фермерства. Революція при-

скорила розвиток промисловості та торгівлі.

Проте здобуття незалежності не до кінця розв'язало соці-

ально-економічні проблеми у СІЛА. Економічні інтереси Пів-

ночі та Півдня розходилися дедалі більше. У південних шта-

тах зберігалося рабство. Землі Заходу внаслідок високих цін

були недоступними для більшості бажаючих їх придбати. Ці

та інші суперечності зберігалися довгий час і були розв'язані

у другій половині XIX ст.

Запитання І завдання оля самоперевірки