2,5 Раза. Одночасно почалося здешевлення дорогоцінних ме-

талів. Внаслідок революції цін найбільше збагатилися купці,

що займалися посередницькою торгівлею, збільшилися прибут-

ки промисловців. Прискорився перехід до мануфактурного ви-

робництва.

Одним із результатів Великих географічних відкриттів було

створення світової колоніальної системи. Найбільшими коло-

ніальними державами спершу були Іспанія та Португалія.

Дещо пізніше у світовий колонізаційний рух вступили Анг-

лія, Франція й Нідерланди, поступово перетворюючись у мо-

гутні колоніальні імперії. Нещадне пограбування колоніаль-

них народів призвело до нагромадження величезних багатств

у країнах Західної Європи.

спи л

суспільства. Мануфактури

Розклад феодального господарства був пов'язаний з таки-

ми процесами, як розвиток товарного господарства; посилен-

ня майнової та соціальної диференціації; формування вели-

ких капіталів і розвиток розширеного відтворення; перетво-

рення феодальної земельної власності на об'єкт купівлі-про-

дажу; використання найманої робочої сили тощо.

Значну роль у занепаді феодального господарства та станов-

ленні індустріального суспільства відіграло мануфактурне

виробництво. Оскільки від ролі мануфактури в економічній

структурі країн залежав розвиток їх у цілому, господарство XVI

— XVIII ст. можна охарактеризувати як мануфактурне.

Мануфактура — підприємство, засноване на ремісничій

техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія

промисловості, що історично передувала великому машинно-

му виробництву. Існували два типи мануфактур — розсіяна

(децентралізована) та централізована.

Розсіяна мануфактура, що розвивалася в основному в XVI

— першій половині XVII ст. , ґрунтувалася на сільських про-

мислах і дрібному ремеслі. Робітники при даному типі вироб-

ництва, не дивлячись на їхню просторову відособленість, були

пов'язані поділом праці: одні робили з сировини напівфабри-

кат, інші доводили його до необхідної кондиції.

Централізована мануфактура характеризувалася тери-

торіальною єдністю виробництва і утвердилася в другій поло-

вині XVII ст.

Мануфактури виникали в тих галузях, де рівень спеціалі-

зації та технічного розвитку створював умови для реоргані-

зації виробництва. Такі умови в XVI ст. були в сукняному

виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні. Од-

ночасно в промисловості зберігалося ремесло і дрібне товарне

виробництво.

Передумови індустріалізації сільського господарства фор-

мувалися у трьох основних напрямах: створення буржуазних

форм земельної власності, перетворення феодальної ренти на

капіталістичну, зростання товарності.

Відбулися значні зрушення в сфері торгівлі, обігу та розпо-

ділу. Просте товарне виробництво переростало в ринкове, по-

глиблювався міжнародний поділ пращ, формувалися

нальні, європейський та світовий ринки товарів і грошей. З'я-

вилися монопольні торгові компанії, вдосконалилися товарні

біржі. Панівну роль відігравали Голландія і Англія. Євро-

пейські феодальні країни практично були вилучені зі світово-

го ринку і перетворилися на країн-продавців продукції своїх

аграризованих економік.

Значну роль у процесі генези індустріальної цивілізації

відіграли буржуазні революції в Нідерландах, Англії, Північній

Америці, Франції.