Лабораторна частина

Дослід 1. Одержання хлору. (Дослід проводять під витяжною шафою). У колбу Вюрца кладуть 20-30 г окисника (манган(IV) оксид, чи калій тетраоксоманганат(VII), чи залишок після добування кисню із калій тетраоксоманганату(VII)). При добуванні хлору із манган(IV) оксиду, реакцію проводять при нагріванні.

Збирають хлор у плоскодонні колби. Для цього газовідвідну трубку колби Вюрца з’єднують з колбою. Колба закрита гумовою пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої опускають у розчин лугу для поглинання хлору. У колбу Вюрца невеликими дозами доливають концентровану хлоридну кислоту. Заповнення колби хлором спостерігаємо за зеленувато-жовтим забарвленням (поставте за колбою білий листок паперу). Після заповнення колби хлором, її щільно закривають пробкою.

Дослід 2. Горіння в хлорі міді. 5-6 тоненьких мідних дротинок добре нагрівають і за допомогою тигельних щипців опускають у колбу з хлором. Мідь розжарюється і згоряє, заповнюючи колбу бурим димом купрум(ІІ) хлориду та купрум(І) хлориду. На дно банки слід насипати невелику кількість піску, адже при горінні міді розплав її солей капає на дно колби і вона може лопнути.

Дослід 3. Горіння в хлорі заліза. У ложечці для спалювання сильно нагрівають невелику кількість (2 г) порошку заліза і невеликими порціями висипають його в колбу з хлором. Залізо горить, розкидаючи в різні сторони іскри. На дно колби перед початком досліду насипають піску.

Дослід 4. Горіння в хлорі фосфору. У ложечку для спалювання кладуть невелику кількість (на кінчику ножа) червоного фосфору і опускають його в колбу з хлором. Фосфор горить у хлорі без попереднього нагрівання.

Дослід 5. Розчинність хлору в воді й приготування хлорної води. У 1 об’ємі води при кімнатній температурі розчиняється 2,5 об’єми хлору. Для приготування хлорної води через холодну воду під витяжною шафою на протязі 5-8 хвилин пропускають сильний струмінь хлору. Коли вода стане жовтою, пропускання хлору припиняють.

Дослід 6. Знебарвлення хлором органічних барвників. У стакан наливають ледь забарвленої води (фуксином чи фіолетовим чорнилом). У зафарбовану воду добавляють до знебарвлення хлорної води, яку одержали в попередньому досліді.

Дослід 7. Горіння в хлорі ацетилену. У пробірку з хлором опускають невеликий (як горошина) кусочок кальцій карбіду й піпеткою капають декілька крапель води. Ацетилен спалахує й виділяється кіптява (сажа). Хлор віднімає від ацетилену Гідроген (утворюється HCl), а Карбон виділяється у вигляді сажі.

Дослід 8. Одержання гідроген хлориду. Для одержання гідроген хлориду користуються таким же приладом, як і для одержання хлору. У колбу насипають 15-20 г натрій хлориду. Із крапельної воронки приливають невеликими порціями концентровану сульфатну кислоту. Для прискорення реакції колбу підігрівають. Газ збирають методом витіснення повітря у колбу, розташовану отвором вгору. Газовідвідну трубку опускають до дна колби. Утворення білого туману біля горла колби свідчить про наповнення її гідроген хлоридом. Після наповнення колби газом нагрівання припиняють, а кінець газовідвідної трубки опускають у колбу з водою так, щоб вона була над поверхнею води.

Дослід 9. Розчинність гідроген хлориду у воді (дослід “фонтан”). Велику товстостінну колбу заповнюють гідроген хлоридом і закривають гумовою пробкою з газовідвідною трубкою. Щільно закривши отвір трубки пальцем, опускаємо її в кристалізатор з водою, підфарбованою синім лакмусом. Відпустивши палець так, щоб у трубку потрапило декілька крапель води, знову закриваємо трубку пальцем і, вийнявши колбу з кристалізатора, декілька разів струшуємо колбу так, щоб вода потрапили в колбу (пальцем весь час щільно закриваємо отвір трубки!).

Знову перекидаємо колбу в кристалізатор з водою й під водою приймаємо палець від газовідвідної трубки. Внаслідок того, що в краплі води розчинився майже весь гідроген хлорид, що був у колбі, в колбі створюється розрідження і вода під атмосферним тиском утворює фонтан. Розчин стає червоним.

Дослід 10. Взаємодія брому з алюмінієм. У пробірку наливають 1-2 мл брому й закривають хлоркальцієвою трубкою, де знаходиться активоване вугілля. Пробірку закріпляють у штативі й підставляють коробочку з вологим піском. Відкривають пробірку, кидають в неї невелику кількість алюмінієвої фольги й знову закривають. Через декілька секунд алюмінієва фольга починає реагувати з бромом, розжарюючись і рухаючись по поверхні брому. (Пробірку після досліду не мити!).

Дослід 11. Витіснення брому хлором. У пробірку наливають розчин броміду (NaBr чи KBr) і додають невелику кількість хлорної води. У результаті виділення брому розчин набуває темно-жовтого забарвлення.

Дослід 12. Взаємодія йоду з металами. На жерстяній чи скляній пластинці змішують рівні об’єми розтертого в порошок йоду й порошок алюмінію. Суміш (3-5 г) шпателем збирають в невелику гірку й капають із піпетки декілька крапель води. Суміш накривають скляним ковпаком. Між йодом і алюмінієм відразу ж починається бурна реакція.