Матеріали для самостійної роботи

Формула ефективності уроку включає дві складові частини: ретельність підготовки і майстерність проведення. Погано спланований, недостатньо продуманий, поспішно спроектований і не узгоджений з можливостями учнів якісним бути не може. Підготовка уроку це розробка комплексу заходів, вибір такої організації учбово-виховного процесу, яка в даних конкретних умовах забезпечує найвищий кінцевий результат. У підготовці вчителя до уроку виділяються три етапи: діагностики, прогнозування, проектування (планування). При цьому передбачається, що вчитель добре знає фактичний матеріал, вільно орієнтується в своєму учбовому предметі. Він веде і поповнює власні так звані тематичні папки або робочі книги, куди заносить новітні відомості, що з’явилися в області предмета, що викладається ним, проблемні питання і завдання, тестові матеріали і т. д.

Для успішної підготовки уроку, підкреслимо ще раз, важливо, щоб у педагога не було проблем з фактичними завданнями, щоб він упевнено володів учбовим матеріалом. Підготовча робота зводиться до «пристосування» учбової інформації до можливостей класу, оцінки і вибору такої схеми організації пізнавальної праці і колективної співпраці, яка дасть максимальний ефект. Щоб вибрати оптимальну схему проведення уроку, необхідно пройти канонічний шлях розрахунку учбового заняття. У його основі алгоритм підготовки уроку, послідовне виконання кроків якого гарантує облік всіх важливих факторів і обставин, від них залежить ефективність майбутнього заняття. Реалізація алгоритму починається з діагностування конкретних умов. Діагностика (про неї вже говорилося в зв’язку з проектуванням виховної роботи) полягає в «проясненні» всіх обставин проведення уроку: можливостей що вчаться, мотивів їх діяльності і поведінки, запитів і схильностей, інтересів і здібностей, необхідного рівня навченості, характеру учбового матеріалу, його особливостей і практичної значущості, структури уроку, а також у уважному аналізі всіх витрат часу в учбовому процесі на повторення (актуалізацію) опорних знань, засвоєння нової інформації, закріплення і систематизацію, контроль і корекцію знань, умінь. Завершується даний етап отриманням діагностичної карти уроку, на якій наочно представляється дія визначальних ефективність заняття Найбільша якість очікується в тому випадку, коли фактори знаходяться в зоні оптимальних умов.

Як же відбувається підготовка вчителя до уроку? Перш за все урок лише тоді буде ефективним, коли всі учні на уроці працюють. Учитель повинен вільно володіти навчальним матеріалом. Там, де вчитель має проблеми з викладом змісту навчального матеріалу, його вплив на учнів послаблений, бо вся його увага, всі його думки скеровані на те, щоб не допуститися помилок під час викладу фактичного матеріалу. Одна з основних умов ефективності педагогічної діяльності – ґрунтовне володіння науковими знаннями. Учитель, який знає всі тонкощі свого навчального предмету, значно скорочує собі обсяг підготовчої роботи. Отже одна з важливих складових частин підготовки вчителя до уроку є всебічний аналіз змісту навчального матеріалу і його можливостей.

Проте аналіз самого лише змісту відірвано від особливостей контингенту учнів, яким він пропонуватиметься для засвоєння, конкретних умов навчально-виховного процесу недостатньо для ефективного керування навчанням, розвитком і вихованням учнів. Чим повніше вчитель враховує характеристику учнівського колективу, пізнавальні можливості учнів, час на виконання різних видів діяльності, тощо, тим ефективнішим виявляється його керівний вплив на уроці.

Відомі дослідники дидактичних проблем I.Я.Лернер., М.М.Скаткін, .М.Шахмаєв у структурі підготовчої діяльності вчителя виділяють 5 етапів:

I – вивчення навчальної програми, яке проводиться перед початком навчального року та перед вивченням чергової теми;

II – вивчення методично літератури: перегляд стабільного підручника, методичних керівництв, статей у педагогічних журналах, підготовка загального плану вивчення теми (тематичне планування);

III – аналіз матеріалу конкретного уроку в стабільному підручнику, співвіднесення його з рівнем підготовки та розвитку учнів, продумування методики викладу різних питань навчального матеріалу в класі;

IV – підготовка засобів навчання відповідно до теми уроку;

V – розробка плану уроку, в якому вказується тема, мета, завдання уроку, структура уроку (послідовність навчальних ситуацій, перелік і місце навчальних демонстрацій, час на кожний етап уроку, необхідне для проведення уроку обладнання та навчальні посібники).

Тема: Гідроліз солей

Мета: Допомогти учням зрозуміти властивості деяких солей взаємодіяти з водою (причини цієї взаємодії та її умови); сформувати в учнів уявлення про поняття “гідроліз”, повторити та закріпити знання про такі поняття як “електролітична дисоціація”, її причини, “ступінь дисоціації” та “сила електроліту”, пригадати умови протікання йонного обміну.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, урок-лекція.

Методи та методичні прийоми: розповідь учителя з демонстрацією дослідів, з елементами евристичної бесіди.

Обладнання: таблиці: “Ступінь дисоціації електролітів”, “Розчинність солей”.

Реактиви: фенолфталеїн, лакмус, натрій карбонат, алюміній хлорид, амоній гідроксид, натрій хлорид, калій сульфат, натрій ацетат.

Спиртівка, штатив із фоновим екраном, роздатковий матеріал, довідники.