Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МНХ (Шиян Н.І.) / МНК_ МНХ. Автор Шиян Н.І..doc
Скачиваний:
1265
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
4.2 Mб
Скачать

Додаток 24

до наказу МОН

132 від 23.02.2004 р.

Типовий навчальний план-схема спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

5

6

7

8

9

10

11

12

Навчальні предмети інваріантної складової (плануються за рівнем стандарту)*

23,5

25,5

28,5

27,5

28,5

24

23

20

Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, профільне навчання, заняття за вибором, факультативи, індивідуальні та групові заняття і консультації

3,5

3,5

2,5

6,5

5,5

10

10

13

Гранично допустиме навчальне навантаження на учня**

24

25

26

27

28

30

30

30

Всього (без урахування поділу класів на групи)

27

29

31

34

34

34

33

33

Примітки:

1. До 15% часу інваріантної складової може перерозподілятись між навчальними предметами.

2. Години фізичної культури не враховуються в гранично допустимому навантаженні учнів.

3. У спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах дозволяється за рахунок загального навчального навантаження збільшувати гранично допустиме навантаження учнів до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

Концепція хімічної освіти 12-річної школи

Проект

Хімія як природнича наука вивчає та пояснює навколишній світ і водночас забезпечує задоволення практичних потреб суспільства, розв'язання сировинної, енергетичної, екологічної та інших глобальних проблем. Хімічні знання про речовини – їхній склад, будову, властивості, закономірності перетворень, способи добування і використання – дають змогу, з одного боку, керувати хімічними процесами і створювати речовини і матеріали з наперед заданими властивостями, а з іншого - розкривати суть процесів у живій природі.

Роль навчального предмета «Хімія» як одного з базових у системі загальної середньої освіти зумовлена значенням хімічної науки у пізнанні законів природи і розвитку виробничих сил суспільства.

Хімічна освіта відіграє важливу роль у формуванні ключових ком-петентностей особистості. Нині дедалі ширше використовуються речовини, багато з яких, за умови невмілого поводження з ними, можуть завдати шкоди і користувачеві, і довкіллю. Тому знання хімії з їх екологічною складовою потрібні кожній людині.

Вивчення хімії робить внесок у загальнокультурну підготовку випускників школи незалежно від того, яку професію обиратимуть вони у майбутньому, оскільки хімія пов'язана з різними галузями науки і промисловості, сільським господарством, будівництвом, охороною здоров'я тощо. Зважаючи на те, що ці зв'язки розширюються і міцніють, значення хімічної освіти у перспективі зростатиме.

Хімічна компонента є обов'язковою складовою системи загальної природничо-наукової освіти, а навчальний предмет «Хімія» належить до інваріантної частини навчального плану основної і старшої школи. Разом з іншими природничими предметами хімія покликана реалізувати мету загальної середньої освіти, зробити внесок у формування інтелекту, національної самосвідомості, загальної культури особистості, зорієнтованої на загальнолюдські моральні та матеріальні цінності.

Мета і завдання шкільної хімічної освіти

Метою навчання хімії є формування в учнів засобами навчального предмета системи знань про речовини, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості та створення уявлення про природничо-наукову картину світу, інтелектуальний розвиток учнів, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки, виховання громадянина демократичного суспільства.

Вивчення курсу хімії в 12-річній школі зорієнтоване на розв'язування таких завдань:

  1. розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, здатності до самоосвіти, формування ціннісних орієнтацій;

  2. формування наукового світогляду школяра на основі засвоєння системи знань про речовини та їхні перетворення, основні хімічні закони й теорії, методи наукового пізнання в хімії;

  3. формування життєвої і соціальної компетентностей учня, його екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у повсякденному житті.

Зміст шкільної хімічної освіти

Принципово нові цілі загальної середньої хімічної освіти потребують для їх досягнення і нових засобів. Актуальною стає проблема перегляду змісту шкільної хімічної освіти відповідно до сучасного рівня розвитку науки, виробництва та суспільних потреб.

Методологічною основою визначення змісту є нова філософія освіти, яка сповідує ідею переходу від знання центричної до культуровідповідної школи як одну з центральних ідей культурно-освітнього і соціально-педагогічного мислення. Згідно з цим зміст хімічної освіти 12-річної школи має розглядатися як галузь людської культури, національне і загальнолюдське надбання, оволодіти яким повинна кожна цивілізована людина.

Спрямування змісту хімічної освіти на культуру є виявом важливої І міжнародної тенденції гуманізації системи освіти, однією з найважливіших граней нової моделі освіти.

Важливими засадами побудови змісту хімічної освіти є його фундаменталізація, науковість і системність знань, їх цінність для соціального становлення людини, культуровідповідність, гуманізація та гуманітаризація, урахування українознавчого аспекту.

Оновлення змісту шкільної хімічної освіти згідно з вимогами сучасного стану соціального розвитку і науково-технічного прогресу має відбуватися в таких напрямах:

  • генералізація та інтеграція знань на основі фундаментальних наукових ідей, понять, теорій, принципів;

  • розвиток творчих здібностей та ціннісних орієнтацій учнів, їх наукового мислення;

  • диференційований підхід до школярів з урахуванням їх інтересів, рівня інтелектуального і психічного розвитку, загальноосвітньої підготовки, здібностей і задатків;

  • варіативність навчальних планів і програм залежно від змісту і структури профільного навчання хімії.

У доборі оновленого змісту хімічної освіти виходимо з таких концептуальних позицій:

по-перше, хімія, як природничо-наукова дисципліна, є похідною від науки і має включати систему знань, достатніх для формування наукової картини світу, і таких, що мають практичне значення в житті людини й суспільства в цілому та слугують формуванню ключових компетентностей учня;

по-друге, у 12-річній школі зміст курсу хімії мають становити основи загальної, неорганічної та органічної хімії, тобто система відомостей про матеріальні носії хімічної форми руху матерії;

по-третє, з усієї сукупності сучасних хімічних знань відбираються найзагальніші й фундаментальні закони і теорії, наукові факти, які дають змогу виконати завдання шкільної хімічної освіти і забезпечити можливість подальшого вивчення хімії. Виходячи з цього, у змісті хімічної освіти виокремлюється базове (інваріантне) ядро, яке виконує системотвірну роль під час конструювання змісту в цілому.

Інваріантну складову хімічної освіти становлять знання про: основні поняття, закони і теорії хімії, деякі хімічні елементи та їхні прості і складні речовини; хімічні реакції, що відбуваються між речовинами; роль хімії в житті суспільства та розв'язуванні екологічної, енергетичної, сировинної проблем; основні методи хімічної науки; уявлення про розвиток хімічних знань та об'єктивну необхідність такого розвитку.

Інваріантне ядро змісту доповнюється варіативною складовою. її зміст визначається профільністю старшої школи, освітніми потребами учнів.

Обсяг і глибина викладу матеріалу з хімії у старшій школі можуть бути різні: 1) на рівні стандарту, 2) на академічному рівні, 3) на рівні профільної підготовки.

Структура шкільної хімічної освіти

Згідно зі триступеневою структурою 12-річної школи шкільна хімічна освіта включає такі етапи: пропедевтичний, основний та профільний (Додаток).

На пропедевтичному етапі (1-6 кл.) учні здобувають елементи хімічних знань, необхідні для формування первісного уявлення про матеріальний світ.

На основному етапі (7-9 кл.) вивчається курс хімії, який надає базову підготовку з предмета і формує готовність до вибору профілю навчання у старшій школі.

На профільному етапі (10-12 кл.) дається повна загальна середня освіта з предмета з урахуванням здібностей та інтересів учнів. Курс хімії формується на засадах диференціації, згідно з тим значенням, яке надаватиметься йому профілем школи.

В основній школі курс хімії вивчається у 7-9 класах на загальноосвітньому рівні. Він будується на цьому етапі як відносно завершений. Відповідно структура цього курсу зазнає суттєвих змін. Враховується та обставина, що на пропедевтичному етапі навчання учні вже набули первісних уявлень про окремі хімічні елементи, їхні символи, хімічні формули, прості і складні речовини, хімічні явища тощо. Тому на основному етапі після вивчення початкових хімічних понять розглядаються прості та складні неорганічні речовини, далі вивчається періодичний закон, періодична система хімічних елементів, будова атома, хімічний зв'язок і будова речовини, розчини. Після ознайомлення з найзагальнішими відомостями про неорганічні речовини вивчаються органічні сполуки на основі вчення про будову речовини, електронну природу хімічних зв'язків тощо. У результаті курс хімії основної школи, з одного боку, дає основи хімічних знань, необхідні для повсякденного життя і загальнокультурної підготовки тим школярам, які не збираються здобувати професії, пов'язані з хімією. З іншого боку, цей курс є підґрунтям для подальшого вдосконалення хімічних знань як у старшій школі, так і в інших навчальних закладах.

Необхідність перенести початок вивчення хімії з 8-го класу у 7-й пояснюється тим, що на етапі основної школи базові хімічні знання мають здобути всі учні, незалежно від того, який профіль навчання вони обиратимуть далі. До того ж учні, які навчатимуться у старших (10-12) класах суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного напрямків вивчатимуть курс хімії ужиткового спрямування, що потребує базових знань з предмета. Саме тому базовий курс хімії основної школи надає мінімальну за обсягом, але функціонально повну систему знань з основ хімічної науки, достатню для подальшої освіти.

Більш раннє вивчення хімії дає змогу краще узгодити навчальні програми хімії і біології на основі міжпредметних зв'язків і, відповідно, краще структурувати зміст шкільної біологічної освіти.

У профільній старшій школі передбачається опанування змісту навчального предмета «Хімія» на різних рівнях:

1) рівень стандарту, або загальнокультурної підготовки — реалізується, наприклад, у суспільно-гуманітарному, художньо-естетичному, філологічному та спортивному напрямах за програмою, що включає обов'язковий мінімум змісту навчального предмета.

Зміст курсу хімії становлять відомості про неорганічні й органічні речовини у природі, житті людини та суспільному господарстві (10-11 кл.). У 12 кл. знання з природничих предметів, у тому числі хімії, узагаль яюються в курсі «Людина і природа». Можливий також інтегрований варіант природознавчих курсів у 10-12 кл;

2) рівень академічний, або загальноосвітньої підготовки - забезпечує достатню підготовку для подальшого вивчення хімії у ВНЗ з метою

опанування споріднених спеціальностей. Може реалізуватись у безпрофільній школі та в технологічному, фізичному, екологічному та інших профілях, де хімія є базовим предметом. Зміст становлять відомості

з хімії елементів, органічної хімії та ролі хімії в житті суспільства.

3) рівень профільної підготовки — забезпечує спеціалізовану поглиблену підготовку, орієнтовану на набуття майбутньої професії, пов'язаної з хімією.

Реалізується, зокрема, у біолого-хімічному, хіміко-технологічному, агрохімічному, фізико-хімічному та інших профілях з хімічною компонентою.

На цьому рівні поглиблено вивчаються основи неорганічної, органічної та загальної хімії. Обов'язковими для профільної підготовки є також спецкурси, зміст яких визначається специфікою профілю (наприклад, «Біоорганічна хімія», «Хімія високомолекулярних сполук», «Основи І хімічного аналізу», «Основи агрохімії», «Хімія і природа», «Основи хімічної технології»).

До складу хімічного та інших природничих профілів навчання входять курси за вибором, що мають на меті поглиблення і розширення курсу хімії і здійснення професійної орієнтації (наприклад, «Хімія і економіка», «Хімія і екологія», «Хімія у промисловості» тощо).

Як у старшій, так і в основній школах можуть проводитися факультативні заняття з хімії та хімічні гуртки.

Для розвитку здібностей обдарованих дітей у спеціалізованих навчальних закладах поглиблене вивчення хімії може розпочинатися не лише в старшій, айв основній школі. Умови реалізації концепції

Важливою умовою реалізації концепції шкільної хімічної освіти в Україні є впровадження Базового навчального плану 12-річної школи, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, Концепції профільного навчання в старшій школі.

Оновлений зміст шкільної хімічної освіти визначається навчальними програмами з основного курсу, спецкурсів, курсів за вибором, факультативів і розкривається у підручниках нового покоління для основної і старшої (профільної) школи.

Нова філософія освіти, яка є методологічною основою концепції, що проголошує відмову від авторитарної педагогіки і перехід до педагогіки співробітництва, педагогіки гуманної, потребує від учителя відмови від старих стереотипів мислення. Отже, іншою умовою успішної реалізації концепції є розробка сучасної методики навчання хімії та видання сучасних методичних посібників для вчителів. Неодмінною умовою залишається надання вчителю права вибору підручників і методичних посібників.

Нагальною потребою в реалізації концепції є розробка комп'ютерної підтримки навчання хімії в школі, наочних посібників, дидактичних матеріалів тощо.

Не менш важливою умовою є поновлення фондів шкільних кабінетів хімії, забезпечення їх реактивами, посудом, лабораторним обладнанням, без чого неможливо якісно реалізувати зміст хімічної освіти.

До стратегічних умов реалізації основних положень концепції належить підготовка і перепідготовка кадрів учителів хімії, формування в них нового педагогічного мислення. Значну допомогу в цьому можуть надати ВНЗ, взаємні зв'язки з якими потрібно розвивати, аби забезпечити наступність хімічних знань, підвищення їх рівня, раннє виявлення обдарованої молоді, розуміння викладачами вищих навчальних закладів шкільних проблем та психологічних особливостей школярів різного віку.