Засоби дистанційного навчання

Дистанційне навчання - це навчання, при якому надання учню істотної частини навчального матеріалу і більша частина взаємодії з викладачем здійснюється з використанням сучасних інформаційних технологій: супутникових зв’язків, комп’ютерних телекомунікацій, національного і кабельного телебачення, мультимедіа, навчальних систем.

Особливістю дистанційного навчання є надання учням можливості самим одержувати необхідні знання, користуючись розвиненими інформаційними ресурсами, наданими сучасними інформаційними технологіями. Інформаційні ресурси дистанційного навчання: бази даних і знань, комп’ютерні, в тому числі мультимедіа, навчальні та контролюючі системи, відео- і аудіозаписи, електронні бібліотеки разом з традиційними підручниками і методичними посібниками створюють унікальне розподілене середовище навчання, доступне широкій аудиторії.

Проведення відео - і телевізійних конференцій, круглих столів, можливість частих, аж до щоденних, консультацій з викладачами по комп’ютерних комунікаціях роблять взаємодію учня з викладачами навіть більш інтенсивними, ніж при традиційній формі навчання.

Дистанційне навчання інтегрує всіх існуючі засоби навчання і придає їм якісно новий рівень.

Передбачається велика кількість завдань, розрахованих на самостійне пророблення, з можливістю надання щоденних консультацій.

В дистанційному навчальному процесі використовуються наступні засоби навчання:

1. Друковані видання.

2. Електронні видання на гнучких магнітних, лазерних або жорстких дисках.

3. Комп’ютерні навчальні системи в звичайному і мультимедійном варіантах.

4. Аудіальні навчально-інформаційні матеріали.

5. Відео навчально-інформаційні матеріали.

6. Лабораторні дистанційні практикуми.

7. Тренажери.

8. Бази даних і знань з дистанційним доступом.

9. Електронні бібліотеки з дистанційним доступом.

10. Дидактичні матеріали на основі експертних навчальних систем.

11. Дидактичні матеріали на основі геоінформаційних систем.

12. Комп’ютерні мережі.

13. Телевізійні передачі.

Центральною ланкою СДО є засоби телекомунікації і їхня транспортна основа. Вони використовуються для забезпечення освітніх процесів:

• необхідними навчальними і навчально-методичними матеріалами,

• зворотним зв’язком між викладачем та учнем,

• обміном управлінською інформацією всередині системи ДН,

• виходом в міжнародні інформаційні мережі, а також для підключення до СДО зарубіжних користувачів.

Відеокасети – цей унікальний засіб для дистанційного навчання практично для будь-якої дисципліни. Відеомагнітофони отримали широке розповсюдження в усіх країнах. Не вимагаючи значних видатків на тиражування, відеокасети використовуються звичайно як компоненти навчальних матеріалів, частково замінюючи традиційні лекції.

Електронна пошта економічно і технологічно є більш ефективною технологією, що може бути використана в процесі навчання для передачі навчальних курсів і забезпечення зворотного зв’язку учня з викладачами. Якщо учні мають постійний доступ до персонального комп’ютера з модемом і телефонним каналом, електронна пошта дозволить реалізувати гнучкий інтенсивний процес консультацій.

Відеоконференції з використанням комп’ютерних мереж дозволяють організувати відео зв’язок з мінімальними витратами. Даний тип відео конференцій може бути використаний для проведення семінарів в групах, індивідуальних консультацій. Окрім передачі звука і відео зображення комп’ютерні конференції забезпечують можливість спільного управління зображенням на комп’ютері: створення креслень та малюнків на відстані, передачею фотографічних та рукописних документів. Відео конференція по цифровому супутнику з використанням відео компресії суміщають високу якість відео зображення і відносно низьку вартість, бо буде більш ніж на два порядку менше, ніж вартість звичайного телевізійного каналу.

В навчальному процесі дистанційної освіти використовуються як традиційні так і інноваційні засоби навчання, які ґрунтуються на застосування сучасних інформаційних технологій і комп’ютерної техніки, а також останніх досягнень в області освітніх технологій.

При отриманні дистанційної освіти засоби навчання значно ширші в порівнянні з традиційною формою навчання, до їх складу відносять:

• електронні версії друкованих видань та підручників, представлені в уніфікованій формі HTML-коду;

• комп’ютерні навчаючі системи із з використанням динамічних форм навчання;

• засоби проведення лабораторного практикуму в режимі реального часу засобами відео-інтернетного комплексу з безпосередньою участю учня у роботі;

• учбові аудіо та відео матеріали в поєднанні з електронними тренажерами з метою дистанційного виконання практичних та лабораторних робіт;

• навчально-методичне забезпечення для проведення практичних занять і лабораторних робіт у поєднанні з відповідними розділами теоретичних курсів;

• контрольні роботи для учнів дистанційної форми навчання з механізмом перевірки і захисту виконаної роботи в режимі реального часу;

• розроблені тести за матеріалами тем, модулів, семестрів, загального курсу дисципліни з метою дистанційної перевірки знань в реальному часі;

• засоби проведення інтерактивних (у віртуальному класі) та колективних (участь у дискусіях форуму та у чаті) занять;

• засоби організації проведення семінарів та колоквіумів .

• засоби проведення дистанційних консультацій учнів з викладачами;

• засоби здійснення контролю успішності учнів на основі реалізації модульно-рейтингової системи;

• засоби аналізу успішності;

• засоби проведення Інтернет-конференцій з наукової тематики;

• засоби реалізації розсилки наукового, навчального та художньо-публіцистичного матеріалу;

• засоби авторизації та ідентифікації учня в процесі його навчання;

• засоби спілкування учнів між собою (форум та чат між учнями);

• засоби розробки та розміщення власної Web-сторінки учнів на сайті дистанційного навчання;

• засоби проведення голосувань між слухачами дистанційних курсів з найбільш актуальних питань;

• можливості придбання додаткових навчальних матеріалів засобами Web-магазину, реалізованому на сайті дистанційного навчання;

• засоби організації навчального процесу слухачів дистанційних курсів (своєчасне інформування, ведення залікової книжки і щоденника);

• засоби культурного відпочинку (вікторини, інтелектуальні та логічні ігри, шахмати, кросворди і т.д.).

Форми організації навчання учнів хімії. Лекційно-семінарська система навчання хімії (4 години)

Багатоманітність організаційних форм навчання учнів хімії: урок, лекція, семінар, залік, конференція, факультативні, позакласні, домашні та додаткові заняття, консультації.

Урок як організаційна форма навчання. Типи і структура уроків хімії.

Комбіновані уроки з використанням різноманітних методів та прийомів навчання.

Лекційно-семінарська система навчання хімії. Досвід її використання вчителями.

Методика підготовки та проведення заліків.

Нетрадиційні форми організації навчання хімії.

Курси за вибором. Методичні підходи до проведення курсів за вибором.

Факультативні курси – форма диференційованого навчання хімії за інтересами школярів. Пізнавальне значення факультативних занять з хімії. Зміст, побудова та організація факультативних курсів з хімії. Методичні підходи до проведення факультативних занять.

Організація і проведення консультацій та додаткових занять. Вимоги до обсягу домашніх завдань, форми перевірки його виконання.

Планування навчального матеріалу з хімії. Види планування: річний, тематичний, поурочний плани. Робота вчителя з складання тематичного плану. Приклади тематичних планів.

Література

а) 1. Буринська Н.М. Методика викладання хімії: теоретичні основи. – К.: Вища школа, 1987. – 462 с. с.57-60

2. Шиян Н.І., Джурка Г.Ф., Самусенко Ю.В., Магда В.І., Редчук А.С. Сучасний урок хімії. – Полтава, 1993. – 193 с.

б) 1. Методика обучения химии в средней школе. / Под редакцией Н.Е.Кузнецовой – М.: Владос, 2000. – С. 153-174

2. Н.П.Гузик, Н.П.Пучков. Лекционно-семинарская система обучения химии. К.: «Радянська школа», 1979 г.

3. Підласий I.П. Як підготувати ефективний урок. К.: «Радянська школа», 1989.

4. Форми навчання в школі: Книга для вчителя. / За редакцією Ю.І.Мальованого – К.: Освіта, 1992. –160 с.

5. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. – М.: Народное образование, 1998