Модуль 2

Перевірка та оцінювання навчальних досягнень школярів (2 години)

Значення і функції перевірки знань та умінь учнів.

Рівні та критерії навчальних досягнень учнів з хімії. Норми оцінювання знань та вмінь учнів з хімії.

Форми, методи і види перевірки знань, умінь та навичок учнів з хімії.

Усна перевірка знань та умінь учнів. Види усного опитування. Вимоги до запитань вчителя та відповідей учнів.

Письмова перевірка знань та умінь учнів з хімії. Види письмових робіт: довготривалі, короткочасні, хімічні диктанти, письмові роботи за картками.

Тестовий контроль знань та умінь учнів з хімії.

Використання хімічного експерименту з метою перевірки знань та умінь учнів.

Перспективи комп’ютерної перевірки знань.

Поелементний аналіз та облік результатів навчання хімії.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів, перевідні та випускні екзамени з хімії.

Література

а) 1. Буринська Н.М. Методика викладання хімії: теоретичні основи. – К.: Вища школа, 1987. – 462 с. с.143-165

б) 1. Методика преподавания химии. / Под редакцией Н.Е.Кузнецовой. -М.: Просвещение, 1964, с. 102-125

Матеріали для самостійної роботи

Перевірка знань та умінь учнів – важлива складова частина процесу навчання. Функції перевірки: навчальна, виховна і розвиваюча.

Освітнє значення перевірки – вона є засобом контролю, повторення, поглиблення і закріплення знань і вмінь.

Вимоги до знань і вмінь учнів передбачені Державним стандартом базової і повної середньої освіти та навчальними програмами.

Форми контролю
за способом організації				за способом надходження інформації від учнів до вчителя
індивіду-альна	групова	фронтальна	диференційо-вана	усна	письмова	експери-ментальна	програмо-вана

Види контролю:

• попередній

• поточний

• тематичний

• заключний

Критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти

Реформування загальної середньої освіти передбачає реалізацію принципу гуманізації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання з інформативної форми на розвиток особистості людини, індивідуально-диференційований, особистісно-орієнтований підхід до навчання та, відповідно, оцінювання навчальних досягнень кожного учня.

Завданням системи оцінювання є визначення на кожному етапі навчання рівня навчальних вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, рівня компетентності учнів, їх готовності застосувати свої навчальні досягнення у житті.

Динаміка змін, що відбуваються у сучасному світі, вимагає змін у підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів. Визначення їх рівня е особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати людині суму знань, а сформувати комплекс компетенції.

Основними компетенціями, що вимагає сучасне життя, є:

- політичні і соціальні, пов'язані із здатністю брати на себе відповідальність, брати участь у спільному прийнятті рішень, врегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, брати участь у функціонуванні та розвиткові демократичних інститутів суспільства;

- ті, що стосуються життя в полікультурному суспільстві: розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їх мови, релігії, культури, тощо;

- пов'язані з володінням усною і писемною рідною та іншими мовами;

- пов'язані з потребою добувати та аналізувати й застосовувати інформацію, володіти інформаційними технологіями;

- щодо бажання і готовності постійно навчатися як у професійному, так і в особистому та суспільному плані.

Чотирибальна система оцінювання знань, умінь і навичок учнів не відповідає вимогам часу, оскільки вона не може реально відобразити відмінність у рівнях навчальних досягнень учнів.

З метою забезпечення ефективних вимірників якості навчальних досягнень та об'єктивного їх оцінювання, запроваджується (для початкової школи зберігається 4-бальна шкала) 12-ти бальна шкала оцінювання, побудована з урахуванням зростання рівня особистих досягнень учня. При оцінюванні вчитель має враховувати рівень досягнень учня, а не ступінь його і невдач, до чого вчителя, як правило, спонукала чотирибальна система.

Відтак, критерії оцінювання ґрунтуються на позитивному принципі, при якому оцінки не поділяються на позитивні і негативні, останні з яких нерідко виконували каральні функції.

При цьому перевідними (випускними) є усі оцінки 12-ти бальної шкали оцінювання, які виставляються у відповідний документ про освіту.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є такі:

• контролююча, яка передбачає встановлення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), дає змогу вчителю своєчасно планувати й коригувати роботу й методику вивчення наступного матеріалу;

• навчальна, яка передбачає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення сприяє удосконаленню підготовки учня, групи чи класу;

• діагностична, яка є основою діагностичного підходу в діяльності вчителя і допомагає йому встановлювати причини труднощів, з якими стикається учень у процесі навчання, виявлених прогалин у його знаннях та вміннях;

• виховна виявляється не тільки у .меті та змісті завдань, але й у методиці їх реалізації вчителем, у наступному коментуванні й оцінюванні робіт.

Оцінювання навчальних досягнень учнів сприяє:

• повторенню і систематизації навчального матеріалу;

• своєчасному виявленню труднощів, з якими стикається учень в навчальній діяльності, прогалин у його знаннях і вміннях;

• встановленню рівня готовності до засвоєння нового матеріалу;

• формуванню вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовуючи прийомами самоперевірки і самоконтролю;

• стимулюванню відповідальності та бажанню змагатися учнів.

При цьому вчитель застосовує:

попереднє оцінювання навчальних досягнень, метою якого є виявлення рівня навчальних досягнень учнів;

поточне оцінювання, яке є набором різних видів актуалізації досягнень учнів і їх закріплення;

тематичне оцінювання, що допомагає виявити рівень досягнень учня з конкретної теми чи декількох тем.

Таке оцінювання може здійснюватися у вигляді семестрової (четвертної) та річної (підсумкової) атестації.

Стосовно навчального предмету “Хімія” в системі загальної середньої освіти чотири рівні обізнаності (компетентності) учня інтерпретуються так.

Початковий рівень обізнаності — учень має розрізнені уявлення з предмета; знає правила поводження в хімічному кабінеті.

Середній рівень обізнаності — учень володіє елементарними знаннями з предмета, відтворює їх за допомогою вчителя; володіє деякими експериментальними уміннями, дотримується правил безпечного поводження в хімічному кабінеті та з хімікатами в побуті.

Достатній рівень обізнаності — учень володіє навчальним матеріалом, самостійно відтворює його і застосовує знання за аналогією та в деяких нестандартних ситуаціях; має сформовані експериментальні уміння і може проводити хімічний експеримент на основі інструкції.

Вищий рівень обізнаності — учень має глибокі і міцні знання і творчо використовує їх у нестандартних ситуаціях; має сформовані експериментальні уміння і може самостійно проводити, хімічний експеримент, здатен надати допомогу іншим у разі невмілого поводження з речовинами.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із хімії

Рівень	Оцінка	Критерії
Початковий	1	Учень упізнає деякі хімічні об’єкти і може назвати їх (на побутовому рівні)
	2	Учень знає деякі хімічні об’єкти і може розпізнати їх серед інших за зовнішніми ознаками
	3	Учень має фрагментарні уявлення з предмету вивчення (обізнаний з деякими хімічними поняттями)
Середній	4	Учень знає окремі факти, що стосуються хімічних об’єктів, ' може відтворити їх за допомогою вчителя
	5	Учень відтворює навчальний матеріал за допомогою вчителя й уміє описувати деякі хімічні об’єкти за певними ознаками
	6	Учень самостійно відтворює навчальний матеріал, уміє порівнювати і класифікувати хімічні об’єкти
Достатній	7	Учень самостійно і логічно відтворює навчальний матеріал, виявляє розуміння основоположних хімічних теорій і фактів, уміє наводити приклади на підтвердження цього
	8	Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, уміє аналізувати надану інформацію і робити висновки
	9	Учень володіє навчальним матеріалом і застосовує знання в нестандартних ситуаціях, уміє узагальнювати й систематизувати надану інформацію
Високий	10		Учень володіє набутими знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях. Здатен до самостійного використання інформації згідно з поставленою метою
	11		Учень володіє глибокими і міцними знаннями з предмету, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях, уміє знаходити джерела інформації та аналізувати її
	12		Учень виявляє творчі здібності, на основі глибоких і міцних знань за власним бажанням розвиває свої обдарування і нахили, уміє самостійно здобувати і використовувати інформацію, виявляє власне ставлення до неї

ЗАСОБИ НАВЧАННЯ ХІМІЇ (2 години)

1. Поняття „засоби навчання” в педагогічній науці. Система засобів навчання хімії: наочні, аудіовізуальні, технічні, матеріально-технічні, друковані навчальні та навчально-методичні посібники.

2. Наочні засоби навчання: предметні (хімічний експеримент, колекції); зображувальні (таблиці, моделі, макети, малюнки, графіки, схеми, аплікації хімічних формул та рівнянь на магнітній основі).

3. Методика використання колекцій, таблиць, моделей, малюнків, аудіовізуальних засобів навчання на заняттях з хімії.

4. Підручник з хімії як засіб навчання. Організація роботи учнів з підручником на заняттях з хімії.

5. Приклади комплексного використання засобів навчання на заняттях з хімії.

6. Шкільний хімічний кабінет і його призначення.