- •Шкільний курс хімії та методика його викладання
- •Визначення номерів завдань самостійної роботи (інваріантна складова)
- •Зміст дисципліни
- •Модульна програма дисципліни модуль 1
- •Лабораторні заняття
- •Модуль 2
- •Лабораторні заняття
- •Модуль 3
- •Лабораторні заняття
- •Модуль 4
- •Лабораторні заняття
- •Модуль 5
- •Лабораторні заняття
- •Модуль 6
- •Лабораторні заняття
- •Матеріали для самостійної роботи
- •VII. Розв’язування розрахункових задач з хімії класифікація хімічних задач
- •Загальні правила розв’язування задач
- •Взаємозв’язок фізичних величин у хімії
- •Навчання учнів розв’язуванню задач
- •Способи розв’язання задач
- •Синтетичний шлях
- •Відомі величини
- •Аналітичний шлях
- •Тема 2. Концепція і стандарт шкільної хімічної освіти у 12-річній школі
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Ключові групи компетентностей
- •Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа)
- •Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) Вступ
- •I. Мета, завдання і засади діяльності школи
- •II. Структура 12-річної школи
- •III. Зміст загальної середньої освіти
- •IV. Навчально-виховний процес
- •V. Середня загальноосвітня школа в системі безперервної освіти
- •VI. Управління загальноосвітньою школою
- •VII. Підготовка вчителя і його професійне вдосконалення
- •Державний стандарт базової і повної середньої освіти
- •Загальна частина
- •Базовий навчальний план
- •Характеристика освітніх галузей
- •5. Освітня галузь «Природознавство»
- •Основна школа
- •Старша школа
- •Загальноприроднича компонента освітньої галузі
- •Додаток 1
- •Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (основна школа у структурі 12-річної)
- •Додаток 5
- •Таблиця розподілу годин на навчальні предмети за рівнями змісту
- •Додаток 6
- •Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (старша школа (без профільна) у структурі 12-річної)
- •Додаток 7
- •Додаток 8
- •Додаток 9
- •Додаток 10
- •Додаток 11
- •Додаток 12
- •Додаток 13
- •Додаток 14
- •Додаток 18
- •Додаток 22
- •Типовий навчальний план вечірньої (змінної) загальноосвітньої школи
- •Додаток 23
- •Типовий навчальний план вечірньої (змінної) загальноосвітньої школи
- •Додаток 24
- •Типовий навчальний план-схема спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів
- •Концепція хімічної освіти 12-річної школи
- •Програми, підручники та посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для загальноосвітніх навчальних закладів у 2006-2007 н.Р.
- •Тема 3. Структура і зміст шкільної хімічної освіти
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Тема 4. Методи навчання хімії.
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Робота в малих групах
- •Результати роботи в малих групах
- •Лабораторні заняття Заняття 1
- •Правила з техніки безпеки при роботах в хімічній лабораторії Загальні положення
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •Заняття 2
- •Заняття 3
- •Модуль 2
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Матеріали для самостійної роботи Засоби навчання
- •Засоби дистанційного навчання
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Типи і структура уроків з хімії
- •Уроки засвоєння нових знань
- •Уроки-лекції
- •Уроки з використанням ігрових прийомів
- •Інтегровані (бінарні) уроки
- •Уроки узагальнення і систематизації знань
- •Уроки-семінари
- •Уроки-конференції
- •Урок «Мозкова атака»
- •Урок-аукціон
- •Біт-урок
- •Урок “круглий стіл”
- •Уроки контролю і корекції знань, умінь і навичок
- •Урок-гра
- •Урок-вікторина
- •Урок–конкурс
- •Урок–захист
- •Урок–квк (Клуб веселих та кмітливих)
- •Громадський огляд знань
- •Урок-залік
- •Урок удосконалення знань і вмінь
- •Урок перевірки знань і умінь
- •III. Вимоги до сучасного уроку
- •IV. Планування навчальної роботи та підготовка вчителя до уроку.
- •Лекційно-семінарська система навчання хімії
- •Сучасні освітні технології
- •Шкала переведення рейтингової оцінки в 5-бальну
- •Особливості методики:
- •Позакласна та позашкільна робота з хімії
- •Екскурсії
- •Позакласна робота з хімії
- •Хімічний вечір
- •Тиждень (декада, місячник) хімії
- •Хімічна олімпіада
- •Удосконалення класно-урочної системи
- •Нестандартні уроки
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Хід уроку Ми продовжуємо вивчати властивості солей-електролітів. Давайте пригадаємо:
- •Компоненти солі повторення
- •Демонстрація
- •Демонстрація
- •Значення гідролізу.
- •Хід уроку:
- •1. Питання до класу:
- •II. Повторення матеріал
- •IV. Вивчення нового матеріалу:
- •V. Закріплення.
- •Урок-екскурсія
- •Хід уроку:
- •K Ca Se
- •У гостях у кислот
- •Хід уроку:
- •Лабораторні заняття Заняття 4
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 5
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Алгоритм
- •Модуль 3
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Номенклатура неорганічних сполук
- •Хімічні сполуки
- •Катіони
- •Бінарні сполуки Оксигену (оксиди)
- •Основи, амфотерні гідроксиди
- •Кислоти
- •Солі та солеподібні сполуки
- •Координаційні сполуки
- •Органічні сполуки Алкани
- •Карбонові кислоти
- •Аміни і гетероциклічні сполуки
- •Лабораторні заняття Заняття 6
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Аналіз уроку
- •Прийоми роботи учителя та учнів
- •Розподіл часу за етапами уроку і видами діяльності
- •Прийоми розвитку пізнавальних здібностей учнів
- •Характеристика особливостей даного уроку
- •Дотримання основних вимог до уроку і його результативність:
- •Самоаналіз уроку
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 7
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Визначте за хімічною формулою:
- •Заняття 8
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 4
- •Лабораторні заняття Заняття 9
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 10
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 11
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 5 Лекційний курс
- •Лабораторні заняття Заняття 12
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 13
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 6
- •Лабораторні заняття Заняття 14
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 15
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 16
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 7 (Проект) завдання №1
- •Завдання №2
- •Завдання №3
- •Завдання №4
- •Завдання №5
- •Завдання №6
- •Завдання №7
- •Завдання №8
- •Завдання №9
- •Завдання №10
- •Завдання №11
- •Завдання №12
- •Завдання №13
- •Завдання №14
- •Завдання №15
- •Завдання №16
- •Завдання №17
- •Завдання №18
- •Завдання №19
- •Завдання №20
- •Завдання №21
- •Завдання №22
- •Завдання №23
- •Завдання №24
- •Завдання №25
- •Завдання №26
- •Завдання №27
- •Завдання №28
- •Завдання №29
- •Завдання №30
- •Рекомендована література
Значення гідролізу.
Гідроліз застосовується в якісному аналізі для знаходження катіону берилію, вісмуту, сурми. У медицині широко використовується в складі капель для очей сульфат цинку (разом з борною кислотою) як дезинфікуюча речовина, так як її розчин має кисле середовище (в такому середовищі гинуть деякі хвороботворні мікроорганізми):
Ми ознайомилися з вами з гідролізом солей – сольволізом, що протікає в водних розчинах. Але гідролізу піддаються не лише солі, а й білки, жири, вуглеводи в організмі людей та тварин, а також ліки (уротропін, аспірин і т.п.). Ці процеси мають важливе значення для життя. Гідроліз застосовується для очищення питних та промислових вод та зменшення їх твердості.
Підходить до кінця наш урок. Тож давайте узагальнимо все сказане:
1. Гідроліз – взаємодія солей з водою (реакція обміну);
2. Гідролізу піддаються тільки ті розчини солі в воді, до складу яких входить слабий компонент, або обидва іони – слабі компоненти.
3. На процес гідролізу впливає: хімічна природа солі, нагрівання, розбавлення, дія кислот та лугів.
Домашнє завдання: 1. Яке середовище матимуть водні розчини солей:
Рекомендації: За цим планом можна провести урок у класах, де учні мають більший рівень підготовки, лише змінити методичний прийом – надати форму бесіди, або ставлячи проблемні запитання.
Вивчення теми “Гідроліз” продовжується на індивідуальних заняттях (ступінчатий гідроліз, особливі випадки гідролізу, розв’язування задача та вправ).
Методична розробка уроку для 10 класу
Тема уроку: Білки
Мета: на основі інформації опорного конспекту, а також ранжуванню за рівнями, повторити і закріпити основну характеристику білкової молекули як вищої форми розвитку речовини на рівні знання, розуміння, застосування, узагальнення та систематизації. Розвивати самостійність та впевненість у логічному мисленні учнів.
Методи та методичні прийоми: групова та індивідуальна робота учнів з діалогом мислення, пошукової бесіди; самостійна робота з текстом, експериментально-дослідна робота.
Обладнання: опорні конспекти, тексти завдань та алгоритми виконання експерименту, пробірки, хімічні стакани, предметне скло, пробіркотримач, спиртівки, марля, піпетки; реактиви: хлорид натрію, концентрований розчин азотної кислоти, полоски шерстяної та синтетичної тканини, шматочки риби.
Література:
Цветков Л.А. Органічна хімія, підручник для 10 класу.
Макаров К.А. Хімія та медицина. -М.: Просвещение, 1984
Чухрай Е.С. Молекула. Жизнь. Организм, 1981
Методики проведения эксперимента по органической химии в средней школе, 1990.
Русская поэзия XIX в. Бибилиотека всемирной литературы. сер. 2, т. 2. / Отв. ред. В.В. Малахов.
Меняя каждый миг свой образ прихотливый,
Капризна как дитя и призрачна как дым,
Кипит повсюду жизнь в тревоге суетливой,
Великое смешав с ничтожным и смешным ...
Так писав про життя Надсон. Але що ж таке життя? Звідки воно взялося? Як виникла наша планета Земля?
Ці питання хвилювали людей завжди. Протягом багатьох років збиралися спостереження, проводилися дослідження, створювалися теорії. Одні ставали основою нових досліджень, інші гинули через недосконалість. Але природа, створюючи хімічні речовини, здається кидала виклик хімікам. І виклик був прийнятий.
Знаменитий мандрівник та природодослідник Олександр Гумбольт ще на початку XIX століття запитав: “Що таке життя?”. І сам відповів: “Я сподіваюся скоро розплутати цей Гордіїв вузол життєвих процесів”. Наука XIX століття ще не могла бачити всієї глибини усього процесу, хоча накопичилося достатньо експериментального матеріалу, щоб дати хоча б таке визначення життю: “Життя є спосіб існування білкових тіл, суттєвим моментом якого є постійний обмін речовин з оточуючою їх зовнішньою природою...”.
Жодна речовина не вивчалася хіміками так довго, як білок. Двісті років потрібно було для того, щоб зрозуміти принцип будови молекули білка. І ще половина століття пройшла, як розшифрували будову першого білка – інсуліну.
Тож сьогоднішній урок ми присвячуємо білкам. Через наявність різноманітних функціональних груп білки не можна віднести до якогось певного класу органічних сполук. Вони поєднують ознаки різних класів, що дає нову якість. Білок – вища форма органічних речовин. Величезна різноманітність білків, що містяться в органах і тканинах людини, тварини, рослини, мікроорганізму обумовлена безмежним числом комбінацій амінокислот, порядком їх чергування в поліпептидних ланцюгах і просторовою будовою ланцюгів.
Через наявність різноманітних функціональних груп білки не можна віднести до якогось певного класу органічних сполук. Вони поєднують ознаки різних класів, що дає нову якість. Білок – вища форма розвитку органічних речовин. Величезна різноманітність білків, що містяться в органах і тканинах людини, тварини, рослин, мікроорганізмів обумовлена безмежним числом комбінацій амінокислот, які різняться поєднанням різної кількості неоднакових амінокислот, порядком їх чергування в поліпептидних ланцюгах і просторовою будовою ланцюгів.
Отже, білки – біополімери, які складаються зі з’єднаних у певній послідовності пептидними зв’язками залишків альфа () амінокислот:
У результаті реакції утворюється група атомів яка називається пептидною, а зв’язок між атомами () пептидним. Під час взаємодії двох молекул амінокислот утворюється дипептид, трьох – трипептид, чотирьох – тетрапептид:
Алгоритм роботи над навчальним текстом.
1. Прочитайте текст.
2. Знайдіть відповідність тексту з блоком опорного конспекту.
3. Визначте місце тексту в блоці.
4. Дайте відповіді на запитання.
5. Прокоментуйте блок (група обирає коментатора)
Запитання до тексту “Склад та будова білка”:
І група.
Перший рівень.
Які функціональні групи входять до складу АК?
Які властивості вони визначають?
Яку роль виконують АК в організації первинної структури?
Який єдиний принцип лежить в основі побудови первинної структури.
Другий рівень.
За аналогією прикладу в тексті із дипептиду отримати трипептид (користуючись таблицею незамінних амінокислот, використайте формулу серину).
Чи можна передбачити, що зміна в будові АК приведе до зміни функції? (використати додаткову літературу). При обговоренні цього питання демонструється уривок із фільму з біології “Білки”.
Запитання до висновку:
• Передбачте, що нового дала теорія Філера для розуміння біологічних функцій білка.
II група.
Перший рівень.
Яка просторова конфігурація вторинної структури?
За рахунок яких зв’язків молекула закручується і утримує дану структуру?
Яку роль виконують радикали?
Другий рівень.
Чим відрізняється даний рівень організації білка від первинного?
У чому його необхідність?
Запитання до висновку:
Уважно прослухавши коментарій першої групи обговоріть питання – чи можна будову білка – полімеру виразити короткою структурною формулою, якщо різноманітні радикали позначити буквою R? Написати формули.
III група.
Перший рівень
Яка просторова конфігурація третинної структури?
За рахунок яких зв’язків можливе утримання цієї структури?
Яку роль виконують радикали в третинній структурі?
Другий рівень
Чим відрізняється даний рівень організації від попередніх?
У чому його необхідність?
Запитання до висновку:
На основі перших двох коментарів поясніть, чи вирішується протиріччя між довгими ланцюгами первинної структури та компактними глобулами білка?
Запитання до тексту “Властивості білка»
І група
Перший рівень. В одному із білків міститься 0,32% сірки. Визначити відносну молекулярну масу молекули даного білка, якщо припустити, що в молекулі міститься один атом сірки.
Другий рівень. Визначити по тексту суть взаємозв’язаних понять -процесів: вислови: денатурація, коагуляція, денатурація.
Проведіть дослід:
До розчину білка додайте порошок хлориду натрію. Спостерігайте зміни. Зробіть висновок. додайте води до розчинення білка.
До розчину білка додайте розчин купрум(ІІ) сульфату. додайте води. Порівняйте результати дослідів.
Запитання до висновку:
Чи можна використовувати білки, як противояди при отруєнні?
ІІ група
Перший рівень. Проведіть якісні реакції:
До розчину білка додайте стільки ж розчину гідроксиду натрію. До утвореної суміші додайте 2-3 каплі розчину купрум(ІІ) сульфату. Пробірку струснуть. Спостерігайте зміни.
В пробірку налити 2 мл розчину білка. Додати краплинами 0,5 мл HNO3 (конц.). Пробірку нагріти. Спостерігати зміни.
Другий рівень. Проведіть якісні реакції:
Помістіть в пробірку кусочок риби. Залийте водою. Нагрійте пробірку і кип’ятіть 2-3 хвилини. Профільтруйте бульйон. Зробіть ксантопротеїнову реакцію.
На предметне скло покладіть клаптики тканини. Піпеткою нанесіть одну каплю азотної кислоти (концентрована). Поясніть спостереження.
Запитання до висновку:
В яких випадках і з якою метою можна застосувати дані реакції в буденному житті?
ІІІ група
Перший рівень
1. Відомо, що для дорослої людини необхідно 1,5г білка на 1 кілограм маси. Знаючи свою масу, визначте норму необхідної кількості білка для свого організму.
2. По яких зв’язках проходить розрив молекули білка при гідролізі? Чи являються ці реакції зворотними?
Другий рівень. У чому суть гідролізу?
Запитання до висновку:
Обґрунтуйте, чи можна харчові білки замінити іншими компонентами раціону, наприклад, жирами, вуглеводами і при цьому забезпечити важливі процеси в організмі?
Чим обумовлена біологічна цінність білка?
З моменту винаходу мікроскопу вчені хотіли проникнути все глибше в клітину, розглянути її дрібні деталі. Розвиток біологічного експерименті і формування біохімії дозволило «розгвинтити» клітину на складові частини. А потім почався зворотній процес – вчені стали задумуватися над тим, як із окремих частин складається ціле, в чому причина життя.
«Вопросов полон мир, -
Кто даст на них ответ?»
(Омар Майям.)
І відповідь дає інший вчений:
«Много нужно иметь знаний,
чтобы поведать об этом».
Коли 200 років тому хіміки почали вивчати білки, вони й не підозрювали, що беруть в руки ключ до цілого невідомого світу живої клітини, такої ж невичерпної як і атом.
Методичні рекомендації:
Дана тема дозволяє прослідкувати перехід від наукового рівня, філософського обдумування до практичного значення та застосування знань в реальному житті.
Тема уроку: ВАЛЕНТНІСТЬ. ВИЗНАЧЕННЯ ВАЛЕНТНОСТІ. СКЛАДАННЯ ФОРМУЛ ЗА ВАЛЕНТНІСТЮ.
Мета уроку: Дати учням поняття валентності, навчити виражати валентність за хімічною формулою і складати хімічні формули, використовуючи валентність.
Тип уроку: Комбінований урок.
Метод проведення: Бесіда, розповідь з елементами бесіди, елементи гри.
Обладнання: Набір моделей атомів елементів.