- •Шкільний курс хімії та методика його викладання
- •Визначення номерів завдань самостійної роботи (інваріантна складова)
- •Зміст дисципліни
- •Модульна програма дисципліни модуль 1
- •Лабораторні заняття
- •Модуль 2
- •Лабораторні заняття
- •Модуль 3
- •Лабораторні заняття
- •Модуль 4
- •Лабораторні заняття
- •Модуль 5
- •Лабораторні заняття
- •Модуль 6
- •Лабораторні заняття
- •Матеріали для самостійної роботи
- •VII. Розв’язування розрахункових задач з хімії класифікація хімічних задач
- •Загальні правила розв’язування задач
- •Взаємозв’язок фізичних величин у хімії
- •Навчання учнів розв’язуванню задач
- •Способи розв’язання задач
- •Синтетичний шлях
- •Відомі величини
- •Аналітичний шлях
- •Тема 2. Концепція і стандарт шкільної хімічної освіти у 12-річній школі
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Ключові групи компетентностей
- •Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа)
- •Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) Вступ
- •I. Мета, завдання і засади діяльності школи
- •II. Структура 12-річної школи
- •III. Зміст загальної середньої освіти
- •IV. Навчально-виховний процес
- •V. Середня загальноосвітня школа в системі безперервної освіти
- •VI. Управління загальноосвітньою школою
- •VII. Підготовка вчителя і його професійне вдосконалення
- •Державний стандарт базової і повної середньої освіти
- •Загальна частина
- •Базовий навчальний план
- •Характеристика освітніх галузей
- •5. Освітня галузь «Природознавство»
- •Основна школа
- •Старша школа
- •Загальноприроднича компонента освітньої галузі
- •Додаток 1
- •Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (основна школа у структурі 12-річної)
- •Додаток 5
- •Таблиця розподілу годин на навчальні предмети за рівнями змісту
- •Додаток 6
- •Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (старша школа (без профільна) у структурі 12-річної)
- •Додаток 7
- •Додаток 8
- •Додаток 9
- •Додаток 10
- •Додаток 11
- •Додаток 12
- •Додаток 13
- •Додаток 14
- •Додаток 18
- •Додаток 22
- •Типовий навчальний план вечірньої (змінної) загальноосвітньої школи
- •Додаток 23
- •Типовий навчальний план вечірньої (змінної) загальноосвітньої школи
- •Додаток 24
- •Типовий навчальний план-схема спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів
- •Концепція хімічної освіти 12-річної школи
- •Програми, підручники та посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для загальноосвітніх навчальних закладів у 2006-2007 н.Р.
- •Тема 3. Структура і зміст шкільної хімічної освіти
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Тема 4. Методи навчання хімії.
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Робота в малих групах
- •Результати роботи в малих групах
- •Лабораторні заняття Заняття 1
- •Правила з техніки безпеки при роботах в хімічній лабораторії Загальні положення
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •Заняття 2
- •Заняття 3
- •Модуль 2
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Матеріали для самостійної роботи Засоби навчання
- •Засоби дистанційного навчання
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Типи і структура уроків з хімії
- •Уроки засвоєння нових знань
- •Уроки-лекції
- •Уроки з використанням ігрових прийомів
- •Інтегровані (бінарні) уроки
- •Уроки узагальнення і систематизації знань
- •Уроки-семінари
- •Уроки-конференції
- •Урок «Мозкова атака»
- •Урок-аукціон
- •Біт-урок
- •Урок “круглий стіл”
- •Уроки контролю і корекції знань, умінь і навичок
- •Урок-гра
- •Урок-вікторина
- •Урок–конкурс
- •Урок–захист
- •Урок–квк (Клуб веселих та кмітливих)
- •Громадський огляд знань
- •Урок-залік
- •Урок удосконалення знань і вмінь
- •Урок перевірки знань і умінь
- •III. Вимоги до сучасного уроку
- •IV. Планування навчальної роботи та підготовка вчителя до уроку.
- •Лекційно-семінарська система навчання хімії
- •Сучасні освітні технології
- •Шкала переведення рейтингової оцінки в 5-бальну
- •Особливості методики:
- •Позакласна та позашкільна робота з хімії
- •Екскурсії
- •Позакласна робота з хімії
- •Хімічний вечір
- •Тиждень (декада, місячник) хімії
- •Хімічна олімпіада
- •Удосконалення класно-урочної системи
- •Нестандартні уроки
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Хід уроку Ми продовжуємо вивчати властивості солей-електролітів. Давайте пригадаємо:
- •Компоненти солі повторення
- •Демонстрація
- •Демонстрація
- •Значення гідролізу.
- •Хід уроку:
- •1. Питання до класу:
- •II. Повторення матеріал
- •IV. Вивчення нового матеріалу:
- •V. Закріплення.
- •Урок-екскурсія
- •Хід уроку:
- •K Ca Se
- •У гостях у кислот
- •Хід уроку:
- •Лабораторні заняття Заняття 4
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 5
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Алгоритм
- •Модуль 3
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Номенклатура неорганічних сполук
- •Хімічні сполуки
- •Катіони
- •Бінарні сполуки Оксигену (оксиди)
- •Основи, амфотерні гідроксиди
- •Кислоти
- •Солі та солеподібні сполуки
- •Координаційні сполуки
- •Органічні сполуки Алкани
- •Карбонові кислоти
- •Аміни і гетероциклічні сполуки
- •Лабораторні заняття Заняття 6
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Аналіз уроку
- •Прийоми роботи учителя та учнів
- •Розподіл часу за етапами уроку і видами діяльності
- •Прийоми розвитку пізнавальних здібностей учнів
- •Характеристика особливостей даного уроку
- •Дотримання основних вимог до уроку і його результативність:
- •Самоаналіз уроку
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 7
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Визначте за хімічною формулою:
- •Заняття 8
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 4
- •Лабораторні заняття Заняття 9
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 10
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 11
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 5 Лекційний курс
- •Лабораторні заняття Заняття 12
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 13
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 6
- •Лабораторні заняття Заняття 14
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 15
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 16
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 7 (Проект) завдання №1
- •Завдання №2
- •Завдання №3
- •Завдання №4
- •Завдання №5
- •Завдання №6
- •Завдання №7
- •Завдання №8
- •Завдання №9
- •Завдання №10
- •Завдання №11
- •Завдання №12
- •Завдання №13
- •Завдання №14
- •Завдання №15
- •Завдання №16
- •Завдання №17
- •Завдання №18
- •Завдання №19
- •Завдання №20
- •Завдання №21
- •Завдання №22
- •Завдання №23
- •Завдання №24
- •Завдання №25
- •Завдання №26
- •Завдання №27
- •Завдання №28
- •Завдання №29
- •Завдання №30
- •Рекомендована література
Робота в малих групах
Можна запропонувати варіанти засвоєння нового матеріалу в групах.
Після того, як вчитель пояснив новий матеріал, учні об’єднуються в групи по три-чотири учні. Можливі два варіанти організації роботи з засвоєння нового матеріалу.
Варіант 1
Кожній групі пропонується одна (своя) проблема, один текст і серія питань (завдань) до них, на які повинна відповісти ця група. Учні читають текст, знайомляться з проблемою і домовляються між собою, хто на яке питання буде відповідати (за методом “пилки”), з тим щоб потім виконати частину загального завдання і, якщо у когось з групи виникнуть проблеми з того або іншого питання, бути в змозі дохідливо пояснити суть проблеми. Кожний учень групи повинен зрозуміти весь матеріал і бути готовим відповісти на будь-яке питання.
Коли групи справляться з роботою, вчитель організовує загальне обговорення, в якому беруть участь всі учні, відповідаючи на питання вчителя, доповнюючи один одного. Бали за цей вид роботи не ставляться, але оцінюються (якісно, не в балах) різні форми взаємодопомоги і результативність співробітництва.
Прикладом такого підходу до організації засвоєння може служити завдання оперативно написати реферат або невелике повідомлення на тему, що вивчається. Групи разом складають план роботи, розподіляють, хто яку частину буде писати, щоб швидко виконати все завдання. Інший приклад – завдання застосувати отримані знання для вирішення якоїсь конкретної задачі, реальної проблеми.
Ще один приклад – розподіл завдань за методом “пилки” на частини. Кожна група на основі одного завдання для всього класу виконує частину загального завдання, як частину цілого, поступово обмінюючись результатами з іншими в “експертних групах”, поки не буде вироблений загальний підхід і загальне розв’язання проблеми. Кожній групі пропонується якась одна проблема. Усередині групи учні самі планують, які питання необхідно досліджувати для проведення аналізу даної проблеми. У процесі роботи всі деталі з’ясовуються, обговорюються в групах. Вчителю можна задавати будь-які питання. Після закінчення роботи вчитель організовує обговорення всім класом, пропонуючи учням не просто дати вирішення тієї або іншої задачі, відповідь на питання, але й аргументувати, чому так, а не інакше. Бажано щоб аргументували не тільки сильні, але і слабкі учні.
Варіант 2
Учням пропонуються однакові завдання за матеріалом, що вивчається, для всіх груп. Але у цьому варіанті всі групи досліджують всі ці питання, роздаючи своїм учасникам завдання з кожного запитання. Відповідно складаються групи по чотири чоловіки і кожній групі даються ці завдання. Учні розподіляють ролі, домовляються про джерела інформації (якщо вчитель не забезпечує їх в достатній мірі) і про те, що вони можуть зробити на уроці, а що доводитиметься виконувати після уроків.
Далі, після вивчення запропонованого вчителем матеріалу з цих тем, учні, які вивчали одні і ті ж питання, збираються в одну групу (експерти) для обговорення і прийняття спільного рішення про додаткові джерела інформації, про можливі методи і форму розв’язання питання. Потім учні повертаються в свої групи і доповідають про прийняті рішення, обговорюють можливі способи розв’язання загальної проблеми і оформлення результату. Одночасно вчитель пропонує всьому класу цілком конкретні проблеми оточуючої дійсності, розв’язання яких вимагало б застосування одержаних знань.
Дуже ефективно перевіряти домашні завдання в групах. Адже склад груп може мінятися від уроку до уроку або залишатися постійним на період роботи над темою, а то і довше, якщо вчитель бачить, що учні працюють разом злагоджено, зацікавлено і, головне, ефективно. Учням пропонується “за вертушкою” або іншим чином перевірити правильність виконання домашніх вправ, розв’язання задач і т.д. Причому важливо, щоб кожний учень аргументував своє розв’язання. Якщо у когось виявляється помилка, її можна виправити, але тільки після того, як учень зрозуміє, чому він її припустив. Помилка виправляється, а учень пише в зошиті пояснення, чому зроблено виправлення. Потім учні можуть скласти разом свої зошити (3-4), підписавшись під виконаним завданням. Це означає, що всі згодні з таким розв’язанням. Ось тепер буде цілком справедливо, якщо вчитель при перевірці зошитів (одного з трьох) або при усному фронтальному опитуванні оцінить всю групу в цілому.
Аналогічну роботу корисно провести і при поточному тестуванні: спочатку надати можливість учням ще раз перевірити свої знання, а потім, “розсипавши” їх поодинці, дати кожному свій варіант тесту (відповідно з рівнем навченості). Результати можна зараховувати всій групі (за середнім балом) або кожному учневі, за вибором учителя. Можна зібрати представників кожної підгрупи в групи за рівнями підготовленості (турніри столів). Сильні учні об’єднуються з сильними, слабкі – із слабкими і т.д. Кожній такій групі дається завдання відповідно до рівня її підготовки. Учні в групах працюють самостійно, індивідуально. Тоді представники будь-якої групи принесуть у свою підгрупу заслужене число балів, бо вони змагалися з собі рівними.
Часто в традиційній технології навчання урок починається з перевірки домашнього завдання. Як правило, це опитування в тій або іншій формі (усна або письмова). Основна задача вчителя на традиційному уроці – проконтролювати, хто і як виконав домашнє завдання. Відповідно виставляються оцінки.
При навчанні в співробітництві основна задача вчителя – досягти повного осмислення раніше пройденого матеріалу, за яким було дано домашнє завдання, і мета цього завдання – переконатися, чи дійсно всі учні зрозуміли даний матеріал, тобто діагностична.
Тому перш, ніж перевіряти, необхідно надати учням ще одну можливість прояснити не зрозумілі в ході виконання домашнього завдання деталі. Для цього учні на початку уроку можуть задати питання вчителю (до опитування!), якщо такі виникли в ході самостійної домашньої роботи. Далі має сенс організувати групи (краще не більше три-чотири учні в групі), причому ті ж, в яких учні працювали на попередньому уроці, коли намагалися розібратися загальними зусиллями в новому матеріалі. Тепер вони можуть перевірити один у одного правильність виконання домашнього завдання, разом виявити складні місця і розібратися в них, попросити вчителя допомогти, якщо не зможуть зробити це самостійно. Коли група готова (всі учні!), роботи (підписані кожним учнем групи) здаються вчителю, якщо це письмова робота, або учні заявляють про свою готовність відповідати усно. Якщо передбачається усна перевірка, вчитель може роздати групам наперед підготовлені за матеріалом домашнього завдання питання. (Вчитель за своїм вибором може спитати будь-якого учня.) Оцінюється така робота однаково для всіх учнів групи, але:
з урахуванням рівня навченості (порівняння ведеться з раніше досягнутими цим учнем результатами);
кожному учню дозволено доповнити пояснення свого товариша, щоб також принести групі бали.
Окремо враховується і оцінюється факт взаємодопомоги.
Аналогічним чином можна організувати підготовку учнів до контрольної роботи, тестування і т.д. Тільки в цьому випадку, після роботи в групах, учитель пропонує учням писати роботу індивідуально, кожний за себе.
Можна запропонувати проводити аналіз роботи в групі на кожному занятті за такою схемою:
1. Як я засвоїв матеріал?
Одержав міцні знання, засвоїв весь матеріал - 9-10 балів;
Засвоїв матеріал частково - 7-8 балів;
Мало що зрозумів, треба ще попрацювати - 4-6 балів.
2. Як я працював?
З усіма завданнями справився сам, задоволений своєю роботою - 9-10 балів;
Допустив помилки - 7-8 балів;
Не справився - 4-6 балів.
3. Як працювала група?
Дружно, спільно розбирала завдання - 9-10 балів;
Не всі активно працювали в обговоренні - 7-8 балів;
Робота була в’яла, не цікава, багато помилок - 4-6 балів.
Після завершення роботи в групах учні узгоджують бали за роботу кожного члена групи і виставляють їх у таблицю групової роботи (одна на всю групу), яка здається вчителеві (табл. 6).
Таблиця 6