Хімічна номенклатура Номенклатура неорганічних сполук

Хімічні елементи та прості речовини

Назви хімічних елементів розглядаються як власні назви і пишуться з великої літери

Символ	Рекомендована назва	Українська назва простої речовини	Приклад назви катіона, радикала	Приклад назви аніона
Ag	Аргентум Срібло	срібло	аргентум(І)	аргентат
As	Арсен	арсен	арсен(ІІІ), арсоній	арсенат
Au	Аурум Золото	золото	аурум(ІІІ), аурил	аурат
Bi	Бісмут	бісмут	бісмут(ІІІ), бісмутил	бісмутат
C	Карбон Вуглець	вуглець	карбоніл, карбоній	карбонат
Cu	Купрум Мідь	мідь	купрум(І)	купрат
F	Флуор	флуор, фтор	-	флуорид
Fe	Ферум Залізо	залізо	ферум(ІІ)	ферат
H	Гідроген Водень	водень	гідроген	гідрид
Hg	Меркурій Ртуть	ртуть, живе срібло	меркурій(ІІ)	меркурат
J	Йод, Іод	йод	іодил, іодоній	іодат(V)
Mn	Манган	манган	манган(ІІ)	манганат
N	Нітроген Азот	азот	нітроній, нітрозил	нітрат
Ni	Нікол Нікель	нікель	нікол(ІІ)	ніколат
O	Оксиген Кисень	кисень, озон	оксоній	оксид
Pb	Плюмбум	свинець, оливо	плюмбум(ІІ)	плюмбат
S	Сульфур Сірка	сірка	сульфоній, сульфурил	сульфат
Sb	Стибій	стибій	стибій(ІІІ), стибіл	стибат
Si	Силіцій	силіцій	-	силікат
Sn	Станум	олово, цина	станум(ІІ), станіл	станат

Надважким штучним елементам номенклатурна комісія ІUPAC запропонувала давати систематичні назви, які визначаються тільки порядковим номером. Закінчення назви є –“ій”.

ніл 0	ун 1	бі 2	три 3	квад 4
пент 5	гекс 6	септ 7	окт 8	ен 9

110 – Унуннілій 123 – Унбітриій

Катіони

• Одноелементні катіони називають за елементом, що їх утворив, без зміни назви, додавши через дефіс слово катіон і вказавши на ступінь окиснення чи заряд. Ступінь окиснення вказують римською, а заряд – арабською цифрою:

Fe³⁺ - ферум(ІІІ)-катіон, ферум(2+)-іон

Якщо елемент може мати лише один ступінь окиснення, то вказують назву елемента і через дефіс – іон:

Калій-іон, гідроген-іон.

• Катіони, продукти приєднання протонів до нейтральних молекул, називають на основі назви молекули або кореня назви елемента, додаючи суфікс –оній.

РН₄⁺ - фосфоній;

Для Н₃О⁺ і NH₄⁺ прийняті назви оксоній (гідроксоній), амоній. Для заміщених катіонів назва зберігається:

(СН₃)₄N⁺ - тетраметиламоній-катіон.

• Кітіони – типові комплексні йони – треба називати за координаційною номенклатурою:

[Cu(NH₃)₄]²⁺ ­- тетраамінкупрум(ІІ)-іон

[Co(NH₃)₄Cl₂]⁺ - тетрааміндихлорокобальт(ІІІ)-іон

Аніони

• Назви одноелементних одноатомних аніонів складаються з коренів назв елементів (іноді скорочених) і із суфіксом –ид (-ід) та через дефіс – іон: бромід-іон, хлорид-іон, гідрид-іон, флуорид-іон, оксид-іон.

• Систематичні назви одноелементних багатоатомних аніонів будуються аналогічно і за допомогою множного префікса: І₃^- - триіодид(1-)-іон; S₄^2- - тетрасульфід(2-)-іон. Для поширених аніонів дано спеціальні назви: О₂^2- - пероксид-іон; С₂^2- - ацетиленід-іон, карбід(2-)-іон; N₃^- - азид-іон.

• Систематичні назви багатоатомних аніонів будуються за принципом номенклатури координаційних сполук. Назва аніона складається з назви лігандів у алфавітному порядку, за якими йде назва центрального атома з суфіксом –ат: SO₄^2- - тетраоксосульфат(2-)-аніон; S₂O₇^2- - гептаоксодисульфат(2-)-аніон.

• Для деяких багатоелементних аніонів застосовують їх традиційні назви з суфіксом –ид (-ід): СN^- - ціанід-іон; ОН^- – гідроксид-іон; NH₂^- - амід-іон

• Для найпоширеніших аніонів, що містять центральний атом не в вищому ступені окиснення, можна використовувати тривіальні назви із суфіксом –ит (-іт): -NO₂^—нітрит; SO₃^2- - сульфіт.

• Полі аніонам можна давати назву за правилами номенклатури комплексних сполук: Р₂О₇^2- - гептаоксодисульфат(2-)-іон