Лабораторні заняття Заняття 12

Тема: Формування понять про розчини, електролітичну дисоціацію та реакції йонного обміну. Техніка і методика хімічного експерименту при вивченні теми „Розчини”.

Мета: Проаналізувати науково-методичні підходи до вивчення електролітичної дисоціації. Відпрацювати техніку і методику хімічного експерименту при вивченні електролітичної дисоціації.

Семінарська частина

Питання для самоконтролю

1. Місце і значення теми “Розчини. Електролітична дисоціація” в шкільному курсі хімії.

2. У чому суть існуючих методичних підходів до вивчення основ електролітичної дисоціації?

3. У попередніх редакціях шкільних програм з хімії “електроліз” вивчався в темі “Електролітична дисоціація”. За нині діючими програмами його вивчають у темі “Загальні властивості металів”. Як ви вважаєте, з якою метою?

4. Які опорні знання потрібні для формування поняття “електроліт”? Де учні набувають ці знання? Що учням відомо з курсу фізики про електроліти?

Практична частина

Завдання 1. Розробіть план-конспект етапу сприймання і первинного осмислення нового матеріалу до уроку “Механізм дисоціації” за таким планом:

- місце етапу в структурі уроку і його взаємозв’язок з іншими етапами;

- запитання і відповіді до бесіди;

- хімічний експеримент і його місце на даному етапі уроку.

Рольова гра. Один студент виступає в ролі вчителя, а інші – учнів. Провести розроблений фрагмент уроку.

Лабораторна частина

Дослід 1. Взаємодія цинку з сульфатною кислотою. У суху пробірку кладуть 2-3 кусочки цинку і доливають 2-3 мл концентрованої сульфатної кислоти. Що ви спостерігаєте? Потім кислоту з цинком переливають в іншу пробірку, в якій є вода (у 5 разів більше взятого об’єму кислоти). Поясніть явище, яке спостерігаєте.

Дослід 2. Властивості розчину оцтової кислоти у воді та ацетоні. У суху пробірку наливають 4-5 мл насиченого розчину метилового оранжевого в ацетоні, куди додають 3-4 краплі концентрованої оцтової кислоти та кристалик ацетату натрію. Після перемішування розчин набуває оранжевого забарвлення, що характерне для метилового оранжевого в нейтральному середовищі. Одержаний розчин розливають у дві пробірки і проводять такі досліди:

а) У пробірку з розчином поступово доливають воду. Як змінюється забарвлення? Чому? Додамо в пробірку 2-3 г глини (чи каоліну). Пробірку сильно струснути і залишити стояти до осадження глини. Як змінився колір розчину? Чому?

б) У другу пробірку додають порошок магнію. Що ви спостерігаєте? Потім у пробірку доливають невелику кількість води. Що відбулося. Поясніть явища, які ви спостерігали.

Дослід 3. Властивості сухого вапна та його водного розчину. У суху пробірку насипають невелику кількість гашеного вапна і додають невелику кількість сухого фенолфталеїну. Пробірку енергійно струшують. Чи відбуваються якісь зміни? У пробірку додають декілька крапель води. Що відбувається? Дайте пояснення явищам, які ви спостерігали.

Дослід 4. Демонстрація електролізу розчину купрум(ІІ) хлориду. В U-подібну трубку наливають 5%-ний розчин купрум(ІІ) хлориду. У розчин занурюють вугільні електроди і включають електричний струм від випрямляча “Практикум” чи В-24 не більше 12 В. Що ви спостерігаєте на катоді та аноді? Як показати учням виділення хлору?

Дослід 5. Електроліз розчину натрій хлориду. Кусочок сирої картоплини (довжиною 4-5 см, шириною 1-1,5 см і товщиною 1 см), змочений натрій хлоридом та розчином фенолфталеїну, кладуть на лист паперу. Потім до кусочка картоплі підводять на відстані 3 см одна від одної тонкі мідні дротинки із загнутими кінцями, які приєднують до випрямляча “Практикум” чи до батарейки від кишенькового ліхтарика. Що ви спостерігаєте?

Дослід 6. Гідроліз солей. а) У три пробірки наливають відповідно розчини натрій карбонату, сульфату(IV) та сульфіду й додають по декілька крапель фенолфталеїну. Поясніть явища, які ви спостерігаєте. б) У пробірки наливають відповідно розчини алюміній сульфату, алюміній хлориду, цинк хлориду та купрум(ІІ) хлориду. В усі пробірки додають розчин лакмусу. Поясніть явища, які ви спостерігаєте.