Заняття 15
Тема: Методичні принципи вивчення оксигеновмісних органічних сполук. Досліди при вивченні оксигеновмісних органічних сполук.
Мета: Провести структурно-логічний аналіз технології модульно-рейтингового навчання та елективного профільного навчання на прикладі вивчення алкенів. Відпрацювати методику проведення уроків за комбінованою системою. Закріпити вміння створювати проблемні ситуації. Відпрацювати техніку і методику хімічного експерименту при вивченні вуглеводнів.
Семінарська частина
Питання для обговорення
У чому особливість різнорівневого змісту освіти в технології модульно-рейтингового навчання?
Що таке додаткові модулі в технології модульно-рейтингового навчання?
Що таке елективні модулі в технології модульно-рейтингового навчання?
Яка структура модуля в технології модульно-рейтингового навчання?
Які організаційні форми навчання передбачає технологія модульно-рейтингового навчання?
Яка структура міні-модуля в технології модульно-рейтингового навчання?
У чому суть кожного етапу міні-модуля та яка їх структура?
Форми й методи роботи школярів на міні-модулі.
Що таке тьюторські заняття?
Методика формування рейтингової оцінки школяра.
У чому особливість проектної технології навчання?
Практична частина
Підібрати завдання для модульної контрольної роботи (“Оксигеновмісні органічні сполуки”).
Лабораторна частина
Дослід 1. Взаємодія спирту з натрієм. У пробірку з 1-2 мл абсолютного етилового спирту вкидають невеликий кусочок натрію, закривають пробірку пробкою з прямою газовідвідною трубкою і після витіснення повітря з пробірки підпалюють водень. Після того, як весь натрій прореагує, у пробірку капають фенолфталеїну. Чи зміниться забарвлення розчину?
Дослід 2. Кількісний дослід витіснення водню із спирту.
Зберіть прилад, як показано на малюнку. Коли прилад зібраний, виймають пробку із колби 1 і наливають із бюретки 3мл спирту, колбу повертають горизонтально, кладуть 2,5-3г дрібно нарізаних кусочків натрію. Колбу закріпляють у штативі і закривають пробкою. Натрій падає в спирт – починається реакція. Водень, що виділяється давить на воду в колбі 2 і витісняє її в колбу 3. Коли в колбу 3 перестає поступати вода, реакція вважається закінченою. Необхідно почекати декілька хвилин, щоб охолодилась колба 1. Внаслідок стиснення газу частина води з колби 3 знову перейде в колбу 2. За допомогою мірної посудини вимірюють об’єм води і колбі 3. Він дорівнює об’єму витісненого водню.
Об’єм витісненого водню доводять до нормальних умов за формулою:
Розрахуємо кількість моль водню, що витісняється з 1 моль спирту.
Створити проблемну ситуацію при виведенні структурної формули етилового спирту.
Дослід 3. Взаємодія гліцерину з натрієм. У пробірку з 2-3мл гліцерину кидають маленький кусочок натрію. Для початку реакції гліцерин можна злегка нагріти, після чого реакція йде досить енергійно. Гліцерин при цьому обвуглюється, а інколи й загорається.
Дослід 4. Утворення купрум(ІІ) гліцерату. У пробірку наливають 2-3 краплі розчину купрум(ІІ) сульфату, додають таку ж кількість розчину лугу до утворення осаду. До одержаного осаду купрум(ІІ) гідроксиду додають по краплях гліцерин до повного розчинення осаду. Для того, щоб одержати темно-синій розчин, слід брати невеликий надлишок лугу.
Дослід 5. Якісна реакція на альдегіди. а). У пробірку наливають 4-5 мл 2%-ного розчину аргентум нітрату, додають по краплях 2%-ний розчин амоній гідроксиду до розчинення утвореного спочатку коричневого осаду аргентум оксиду. До одержаного аміачного розчину аргентум оксиду доливають рівний об’єм формаліну (розчину метаналю) чи етаналю й обережно нагрівають на водяній бані. На стінках пробірки з’являється дзеркальний наліт.
б). У пробірку поміщають 2-3 краплі розчину купрум(ІІ) сульфату і стільки ж розчину натрій гідроксиду. При додаванні альдегіду та нагріванні купрум(ІІ) гідроксид відновлюється до купрум(І) оксиду – утворюється осад червоного кольору.
Дослід 6. Окиснення етилового спирту. Мідну спіраль добре прожарюють в полум’ї пальника і вносять у пробірку з етиловим спиртом. Спіраль знову стає жовтою, а з пробірки чути запах альдегіду.
Дослід 7. Основність оцтової кислоти. У невелику колбу чи хімічний стакан наливають 10 мл розчину оцтової кислоти (С=1моль/л) з 2-3 каплями фенолфталеїну. До кислоти поступово із бюретки доливають розчину натрій гідроксиду (С=1моль/л) до появи малинового забарвлення. Зробивши необхідні обчислення , визначають основність оцтової кислоти.
Дослід 8. Виявлення альдегідної групи в молекулі глюкози. Дослід проводять як з альдегідом. (Дослід 4).
Дослід 9. Виявлення спиртових груп у молекулі глюкози. (Дивись дослід 3).
Дослід 10. Добування складних ефірів. Налийте в суху пробірку 2 мл ізоамілового спирту, 2 мл льодяної оцтової кислоти і 1 краплю концентрованої сульфатної кислоти. Пробірку закривають пробкою із зворотним холодильником і нагрівають у киплячій водяній бані 8-10хв., після чого охолоджують реакційну суміш і виливають у пробірку з холодною водою. Складний ефір спливає на поверхні води. Пари ізоамілового (грушева есенція) подразнюють дихальні шляхи, можуть викликати кашель, тому нюхати його слід обережно.
Література: 6, 12*, 21, 27*, 28*, 43*, 45, 62, 72*, 89, 102*, 104, 107*, 113*, 104, 107*, 113*.