- •Шкільний курс хімії та методика його викладання
- •Визначення номерів завдань самостійної роботи (інваріантна складова)
- •Зміст дисципліни
- •Модульна програма дисципліни модуль 1
- •Лабораторні заняття
- •Модуль 2
- •Лабораторні заняття
- •Модуль 3
- •Лабораторні заняття
- •Модуль 4
- •Лабораторні заняття
- •Модуль 5
- •Лабораторні заняття
- •Модуль 6
- •Лабораторні заняття
- •Матеріали для самостійної роботи
- •VII. Розв’язування розрахункових задач з хімії класифікація хімічних задач
- •Загальні правила розв’язування задач
- •Взаємозв’язок фізичних величин у хімії
- •Навчання учнів розв’язуванню задач
- •Способи розв’язання задач
- •Синтетичний шлях
- •Відомі величини
- •Аналітичний шлях
- •Тема 2. Концепція і стандарт шкільної хімічної освіти у 12-річній школі
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Ключові групи компетентностей
- •Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа)
- •Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) Вступ
- •I. Мета, завдання і засади діяльності школи
- •II. Структура 12-річної школи
- •III. Зміст загальної середньої освіти
- •IV. Навчально-виховний процес
- •V. Середня загальноосвітня школа в системі безперервної освіти
- •VI. Управління загальноосвітньою школою
- •VII. Підготовка вчителя і його професійне вдосконалення
- •Державний стандарт базової і повної середньої освіти
- •Загальна частина
- •Базовий навчальний план
- •Характеристика освітніх галузей
- •5. Освітня галузь «Природознавство»
- •Основна школа
- •Старша школа
- •Загальноприроднича компонента освітньої галузі
- •Додаток 1
- •Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (основна школа у структурі 12-річної)
- •Додаток 5
- •Таблиця розподілу годин на навчальні предмети за рівнями змісту
- •Додаток 6
- •Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (старша школа (без профільна) у структурі 12-річної)
- •Додаток 7
- •Додаток 8
- •Додаток 9
- •Додаток 10
- •Додаток 11
- •Додаток 12
- •Додаток 13
- •Додаток 14
- •Додаток 18
- •Додаток 22
- •Типовий навчальний план вечірньої (змінної) загальноосвітньої школи
- •Додаток 23
- •Типовий навчальний план вечірньої (змінної) загальноосвітньої школи
- •Додаток 24
- •Типовий навчальний план-схема спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів
- •Концепція хімічної освіти 12-річної школи
- •Програми, підручники та посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для загальноосвітніх навчальних закладів у 2006-2007 н.Р.
- •Тема 3. Структура і зміст шкільної хімічної освіти
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Тема 4. Методи навчання хімії.
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Робота в малих групах
- •Результати роботи в малих групах
- •Лабораторні заняття Заняття 1
- •Правила з техніки безпеки при роботах в хімічній лабораторії Загальні положення
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •Заняття 2
- •Заняття 3
- •Модуль 2
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Матеріали для самостійної роботи Засоби навчання
- •Засоби дистанційного навчання
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Типи і структура уроків з хімії
- •Уроки засвоєння нових знань
- •Уроки-лекції
- •Уроки з використанням ігрових прийомів
- •Інтегровані (бінарні) уроки
- •Уроки узагальнення і систематизації знань
- •Уроки-семінари
- •Уроки-конференції
- •Урок «Мозкова атака»
- •Урок-аукціон
- •Біт-урок
- •Урок “круглий стіл”
- •Уроки контролю і корекції знань, умінь і навичок
- •Урок-гра
- •Урок-вікторина
- •Урок–конкурс
- •Урок–захист
- •Урок–квк (Клуб веселих та кмітливих)
- •Громадський огляд знань
- •Урок-залік
- •Урок удосконалення знань і вмінь
- •Урок перевірки знань і умінь
- •III. Вимоги до сучасного уроку
- •IV. Планування навчальної роботи та підготовка вчителя до уроку.
- •Лекційно-семінарська система навчання хімії
- •Сучасні освітні технології
- •Шкала переведення рейтингової оцінки в 5-бальну
- •Особливості методики:
- •Позакласна та позашкільна робота з хімії
- •Екскурсії
- •Позакласна робота з хімії
- •Хімічний вечір
- •Тиждень (декада, місячник) хімії
- •Хімічна олімпіада
- •Удосконалення класно-урочної системи
- •Нестандартні уроки
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Хід уроку Ми продовжуємо вивчати властивості солей-електролітів. Давайте пригадаємо:
- •Компоненти солі повторення
- •Демонстрація
- •Демонстрація
- •Значення гідролізу.
- •Хід уроку:
- •1. Питання до класу:
- •II. Повторення матеріал
- •IV. Вивчення нового матеріалу:
- •V. Закріплення.
- •Урок-екскурсія
- •Хід уроку:
- •K Ca Se
- •У гостях у кислот
- •Хід уроку:
- •Лабораторні заняття Заняття 4
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 5
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Алгоритм
- •Модуль 3
- •Матеріали для самостійної роботи
- •Номенклатура неорганічних сполук
- •Хімічні сполуки
- •Катіони
- •Бінарні сполуки Оксигену (оксиди)
- •Основи, амфотерні гідроксиди
- •Кислоти
- •Солі та солеподібні сполуки
- •Координаційні сполуки
- •Органічні сполуки Алкани
- •Карбонові кислоти
- •Аміни і гетероциклічні сполуки
- •Лабораторні заняття Заняття 6
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Аналіз уроку
- •Прийоми роботи учителя та учнів
- •Розподіл часу за етапами уроку і видами діяльності
- •Прийоми розвитку пізнавальних здібностей учнів
- •Характеристика особливостей даного уроку
- •Дотримання основних вимог до уроку і його результативність:
- •Самоаналіз уроку
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 7
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Визначте за хімічною формулою:
- •Заняття 8
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 4
- •Лабораторні заняття Заняття 9
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 10
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 11
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 5 Лекційний курс
- •Лабораторні заняття Заняття 12
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 13
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 6
- •Лабораторні заняття Заняття 14
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 15
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 16
- •Семінарська частина
- •Практична частина
- •Лабораторна частина
- •Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 7 (Проект) завдання №1
- •Завдання №2
- •Завдання №3
- •Завдання №4
- •Завдання №5
- •Завдання №6
- •Завдання №7
- •Завдання №8
- •Завдання №9
- •Завдання №10
- •Завдання №11
- •Завдання №12
- •Завдання №13
- •Завдання №14
- •Завдання №15
- •Завдання №16
- •Завдання №17
- •Завдання №18
- •Завдання №19
- •Завдання №20
- •Завдання №21
- •Завдання №22
- •Завдання №23
- •Завдання №24
- •Завдання №25
- •Завдання №26
- •Завдання №27
- •Завдання №28
- •Завдання №29
- •Завдання №30
- •Рекомендована література
Ключові групи компетентностей
Соціальні компетентності (пов’язані з оточенням, життям суспільства, соціальною діяльністю особистості) |
Мотиваційні компетентності (пов’язані з внутрішньою мотивацією, інтересами, індивідуальним вибором особистості) |
Функціональні компетентності (пов’язані з сферою знань, вмінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом) |
|
|
|
Україна тільки стає на шлях визначення ключових компетентностей, тому цей перелік можна продовжити. Але вже зараз можна сказати, що саме з орієнтацією на компетентнісний підхід має відбуватися відбір змісту освіти в старшій школі.
Загальні основи процесу навчання хімії.
Основні компоненти процесу навчання. З точки зору дидактики навчання характеризується єдністю двох діяльностей – викладання й учіння. Ця єдність у педагогічній практиці виступає у формі взаємодії вчителя й учнів, у процесі якої вчитель організовує засвоєння навчального матеріалу, а учень засвоює певний зміст освіти.
Озброєння учнів системою хімічних знань – головна частина змісту навчального процесу з хімії. Процес навчання хімії характеризується формуванням у учнів відповідних умінь і навичок, розвитком їх пізнавальних здібностей і творчих сил. Це досягається як змістом хімічної освіти, так і організацією і засобами навчання. Отже до основних компонентів процесу навчання хімії належать:
- зміст хімічної освіти;
- викладання, діяльність учителя хімії,
- учіння – діяльність учнів, які вивчають хімію,
- засоби навчання.
У реальному процесі навчання ці компоненти перебувають у певних зв’язках і відношеннях, і навчання характеризується єдністю змістової і процесуальної сторін.
Роль учителя в навчальному процесі. Функції вчителя хімії не зводяться до передавання знань учням. У навчальному процесі він виступає насамперед як організатор і керівник пізнавальної діяльності учнів. Адже знання, вкладені в голову учня набагато слабші, ніж здобуті самостійно Вчитель створює умови, за яких учні можуть найбільш раціонально і продуктивно вчитися. Це стосується і правильної організації як класної, так і домашньої роботи учнів, і навчальної дисципліни, і нормального психологічного клімату на уроці, і доцільного чергування прийомів і форм роботи, і забезпечення зв’язку з іншими предметами, тощо. При цьому слід пам’ятати, що рушійною силою процесу навчання є суперечність між пізнавальними і практичними завданнями, які виникають перед учнями в ході навчання, і наявним у них рівнем хімічних знань, умінь та розумового розвитку.
Учителю хімії необхідно турбуватися про розумовий розвиток учнів. З цією метою він повинен будувати навчальний процес так, щоб учні працювали на достатньо високому, але обов’язково посильному рівні труднощів. Відомо, що надто легка або надто важка, непосильна навчальна праця не сприяє розвитку здібностей і творчих сил учнів. Тому головне – це висування перед учнями таких завдань, які не є непосильними, але неодмінно вимагають активної розумової діяльності. Майстерність учителя полягає в тому, щоб у процесі озброєння учнів знаннями поступово підводити їх до розв’язання дедалі складніших завдань, які вимагають напруження думки і певних самостійних дій.
Важливим обов’язком учителя хімії є правильне визначення міри складності навчальних завдань, які можна дати учням для самостійного опрацювання.
Учитель хімії повинен чітко уявляти собі особливості викладання предмету на різних етапах навчання від 8 до 11 класів. Це допоможе йому навчати школярів різним прийомам і способам навчальної праці з підручником хімії, хімічним довідником, додатковою літературою, правильно формувати в учнів уміння здійснювати логічні операції при засвоєнні навчального матеріалу.
Учитель також здійснює контроль за засвоєнням учнями навчального матеріалу. Вчитель веде спостереження за учнями, аналізує уроки, власний досвід викладання курсу. Він повинен вміти досліджувати педагогічну ефективність нових елементів, які вносять у програму чи підручник, критично оцінювати методичні рекомендації, творчо підходити до розв’язання основних педагогічних проблем.
Діяльність учнів у процесі навчання хімії – це їх учіння. Суть цього процесу полягає в засвоєнні учнями основ хімії, його структури, за визначенням В.П. Гаркунова, складається з таких елементів:
а) сприймання учнями хімічної інформації, яка йде від учителя або засобів навчання;
б) осмислювання навчального змісту основ хімії і закріплення його в пам’яті;
в) застосування хімічних знань і умінь для засвоєння змісту предмета і розв’язання навчально-пізнавальних проблем;
г) словесне і термінологічне висловлення хімічної інформації.
Діяльність учителя |
Діяльність учнів |
1. Пояснення учням мети і завдань навчання. |
1. Власна діяльність по створенню позитивних мотивів учіння |
2. Ознайомлення учнів з новими знаннями (явищами, подіями, предметами, законами) |
2. Сприйняття нових знань, умінь |
3. Управління процесом усвідомлення і набуття знань та вмінь |
3. Аналіз, синтез, порівняння, систематизація |
4. Управління процесом пізнання наукових закономірностей і законів |
4. Пізнання закономірностей і законів, розуміння причинно-наслідкових зв’язків |
5. Управління процесом переходу від теорії до практики |
5. Набуття умінь і навичок і їх систематизація |
6. Організація евристичної й дослідницької діяльності |
6. Практична діяльність по самостійному вирішенні питань, що виникають |
7. Перевірка, оцінка змін у навченості й розвитку учнів |
7. Самоконтроль, само діагностика досягнень |
У процесі навчання хімії діяльність учителя і діяльність учнів повинна перебувати в нерозривній єдності і обов’язково поєднуватися з використанням засобів навчання.
Засоби навчання у навчальному процесі з хімії. Вчитель у процесі навчання впливає на учнів системою спеціальних засобів. Під терміном «засоби навчання хімії» слід розуміти весь арсенал засобів, які має в своєму розпорядженні вчитель. Насамперед це засоби подання хімічної інформації: – підручник, збірник задач і вправ, довідник з хімії, а також хімічні реактиви й матеріали, хімічний посуд і прилади, колекції речовин, макети, тощо. В процесі викладання хімії широко використовуються графічні (малюнки, схеми, діаграми, графіки, таблиці) й технічні засоби подання хімічної інформації (комп’ютер, відеомагнітофон, діа-, епі-, графо- та кінопроектори, магнітофон та ін.). Незамінними засобами навчання залишаються класна дошка і крейда Дидактичні функції засобів навчання:
- забезпечувати точну інформацію про хімічні елементи, речовини, що вивчаються, та їх перетворення, хімічні виробництва і тим самим сприяти підвищенню якості навчання хімії;
- допомагати зацікавлювати учнів хімією, підтримувати в них пізнавальний інтерес;
- підвищувати наочність навчання хімії, внаслідок чого робити доступним для учнів такий навчальний матеріал, який без використання певних засобів навчання недоступний або важко сприймається учнями;
- інтенсифікувати навчальну працю учнів, що сприятиме підвищенню темпу оволодіння ними програмним матеріалом;
- збільшувати можливості для самостійної роботи учнів на уроках хімії.
Отже взаємодія між головними елементами навчання – змістом осовіти, діяльністю вчителя, діяльністю учнів і засобами навчання і являє собою процес навчання.
VІ. ОСНОВНІ ДИДАКТИЧНІ ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ ХІМІЇ.
це категорії дидактики, які визначають зміст, методи і організацію навчання, спрямовують практичну роботу вчителя.
ПРИНЦИП НАУКОВОСТІ І ДОСТУПНОСТІ. Вивчаються реальні речовини, їх взаємні перетворення. Свідомий виклад помилкових відомостей з метою полегшення розуміння недопустимий.
Доступність – це посильна трудність, яка не перешкоджає свідомому засвоєнню навчального матеріалу.
ПРИНЦИП СВІДОМОСТІ І АКТИВНОСТІ. Засвоювати знання свідомо – це розбиратися у фактах і явищах. Якщо учні розуміють залежність між складом речовин, їх властивостями і застосуванням, значить вони засвоїли знання свідомо.
Важливе значення має самостійність.
ПРИНЦИП НАОЧНОСТІ сприяє кращому засвоєнню знань. (Дослід СаО + Н2О). Але перевантажувати урок наочними посібниками не можна, тому що відволікається увага від основної ідеї уроку.
ПРИНЦИПИ СИСТЕМАТИЧНОСТІ І СИСТЕМНОСТІ. Засвоєння навчального матеріалу в логічному зв’язку й наступності. Не можна пояснити закон Авогадро без поняття «моль». Системні знання – це знання про зв’язки між хімічними фактами і теоріями.
ПРИНЦИП РОЗВИВАЮЧОГО І ВИХОВУЮЧОГО НАВЧАННЯ. – ставить вимогу забезпечити сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей учнів, формування у них цілісного природничо-наукового світорозуміння.
ПРИНЦИП ЗВ’ЯЗКУ НАВЧАННЯ З ЖИТТЯМ, передбачає життєвість і актуальність навчального матеріалу, органічне поєднання знань, умінь і навичок, зв’язок навчання з продуктивною працею. Найважливішим засобом реалізації принципу зв’язку навчання з життям є політехнічна освіта.
принцип гуманізму – забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей і здоров’я людини, вільного розвитку особистості.
принцип варіативності – навчання може відбуватися на різних рівнях складності: базовому, середньому і високому.
принцип елективності передбачає можливість кожного учня вибирати на демократичній основі, на якому рівні вона вивчатиме предмет.