Догляд за хворим після операцій на задньому проході і прямій кишці

Деякими особливостями відрізняється догляд за хворими, оперованими з приводу захворювань прямої кишки і заднього проходу – геморою, поліпів, тріщин. Всі ці операції звичайно закінчуються введенням у пряму кишку масляних тампонів і гумової трубки. Приймаючи хворого після операції, медична сестра повинна знати, що пов'язка може промокати кров'ю і маззю, тому ліжко хворого потрібно підготувати відповідним чином, не забуваючи захистити матрац клейонкою. Для пригнічення перистальтики і штучної затримки дефекації дають настойку опію по 7 капель 3 рази в день протягом 5 днів, а іноді і довше, в залежності від характеру втручання. За цей час ранові поверхні починають виповнюватися грануляціями, що є гарним бар'єром для інфекції. Після відміни опію для полегшення акта дефекації хворому дають (за призначенням лікаря) усередину вазелінову олію по столовій ложці 2-3 рази на день. Перев'язку звичайно виконують на 3-ю добу з моменту операції. Вона дуже болісна , тому що супроводжується зміною тампонів. Для зменшення болю за 30-40 хвилин до подачі хворого в перев'язочну вводять під шкіру розчин пантопону або промедолу, а щоб м'якше, менш травматично відійшли тампони, перев'язки виконують після сидячої ванни з розчином марганцевокислого калію.

У наступні дні до моменту виписки після дефекації хворий приймає сидячу ванну, після якої йому виконують перев'язку. Палатна сестра піклується, щоб у перев'язочній було все для такої перев'язки, тому що вона може знадобитися в будь-який час, навіть вночі.

Догляд за хворим після операцій на жовчних шляхах

Деякі специфічні риси має догляд за хворими, оперованими на печінці і жовчних шляхах. Ці хворі нерідко страждають жовтяницею, при якій знижується здатність крові згортатися, це потрібно мати на увазі у зв'язку з можливістю післяопераційних кровотеч і, отже, особливо уважно стежити за пов'язкою, показниками пульсу й артеріального тиску. Оперативні втручання на печінці і жовчних шляхах ведуть до більш вираженого обмеження рухливості діафрагми, тому що печінка розташовується в безпосередній близькості до неї. З огляду на це, приймають всі міри для профілактики ускладнень з боку легень — насамперед проведення дихальної гімнастики, введення кисню, застосування знеболюючих засобів тощо.

Догляд за хворими після операцій на гортані (догляд за трахеостомою)

Трахеостому, або трахеальну норицю, накладають при наявності перешкод, розташованих вище голосових зв'язок. Її застосовують як один з ефективних засобів боротьби з дихальною недостатністю. Основне завдання при догляді за таким хворим – підтримка прохідності трахеї і трахеотомічної трубки. Трубка може заповнюватися слизом, що буде затрудняти дихання, тому в палаті біля хворого повинен знаходитись апарат, що відсмоктує; щоб у будь-який момент з його допомогою можна було швидко видалити вміст трахеї стерильним гумовим еластичним катетером, проведеним через трахеотомічну трубку. При відсмоктуванні з трахеобронхіального дерева треба обов'язково користуватися лише стерильним катетером щоб уникнути інфікування. При трахеостомі хворий не може розмовляти, що нерідко лякає його, тому потрібно заздалегідь попередити його про те, що відсутність голосу – явище тимчасове, а також навчити хворого розмовляти, закриваючи при цьому зовнішній отвір трахеотомічної трубки пальцем. Персоналові, який доглядає, потрібно мати на увазі можливі ускладнення після трахеостоми. Головна з них — підшкірна емфізема, що може виникнути в тих випадках, коли трахеотомічна трубка нещільно фіксована до навколишніх тканин або незабаром після операції при русі хворого випала із трахеї, і повітря при вдиху нагнітається в м'які тканини, поширюючись по фасціальних щілинах. Обсяг шиї збільшується, обличчя стає одутлим. Медична сестра повинна вказати на це лікареві для того, щоб були прийняті заходи, спрямовані на припинення подальшого надходження повітря в м'які тканини.