- •О.М. Ковальова, в.М. Лісовий,
- •Морально-етичні та деонтологічні заходи формування медичного фахівця
- •Основні професійні обов’язки медичного персоналу по догляду в стаціонарних відділеннях лікарні
- •Принципи фахової субординації в системі лікар–медична сестра–молодший медичний персонал
- •Типи лікувально-профілактичних закладів
- •Терапевтичний стаціонар
- •Відносно до осіб, які контактували із джерелом інфекції:
- •Основні функції приймального відділення:
- •Структура приймального відділення терапевтичного стаціонару
- •Документація, що заповнюється у приймальному відділенні:
- •Організація надходження хворих до стаціонару
- •Послідовність дій при прийомі хворих у стаціонар. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару
- •Обов’язки медичної сестри
- •Проведення антропометричних досліджень
- •Надання невідкладної допомоги хворим у приймальному відділенні
- •Санітарна обробка хворих
- •Порядок проведення санітарної обробки хворого:
- •Стрижка, гоління волосся
- •Правила роботи при проведенні протипедикульозних обробок:
- •Санітарна обробка хворих із педикульозом
- •При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи:
- •Дезінсекційні заходи боротьби з педикульозом:
- •Транспортування хворих у профільне відділення
- •Правила перенесення хворого на носилках:
- •Правила перекладання хворого з носилок у ліжко
- •Правила транспортування хворого на кріслі-каталці
- •Особливості транспортування хворих із різними захворюваннями внутрішніх органів
- •Терапевтичне відділення
- •Процедурні кабінети:
- •Штати терапевтичного відділення
- •Санітарно-протиепідемічний режим терапевтичного відділення
- •Послідовність дій при виконанні санітарно-гігієнічного режиму
- •Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
- •Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
- •Хімічний метод власне дезінфекції:
- •Методи контролю якості дезінфекції:
- •Вологе прибирання приміщень відділення
- •Дезінфекція предметів медичного призначення, приміщень в лікувально-профілактичних закладах
- •Тема 2. Оцінка стану хворого й основних параметрів його життєдіяльності. Розпит і загальний огляд хворого Значення розпиту хворого в діагностичному процесі
- •Правила проведення розпиту хворого
- •Температура тіла, правила її виміру й реєстрації
- •Класифікація лихоманок за етіологією:
- •1 2 3 4 5
- •Догляд за хворими з лихоманкою
- •Визначення основних показників гемодинаміки й дихання
- •Кровотеча та основні правила її зупинки
- •Спостереження за диханням хворого
- •Тема 3. «застосування основних видів лікарських засобів та найпростіші методи фізичної терапії»
- •Класифікація лікарських препаратів
- •Виписування, зберігання та облік ліків
- •Внутрішнє застосування ліків
- •Правила роздавання ліків хворим
- •Зовнішнє застосування лікарських препаратів Застосування лікарських препаратів через шкіру
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей
- •А) закапування крапель в очі:
- •Б) закладання очної мазі:
- •В) засипання порошку в очі:
- •Закапування крапель у вуха
- •Закапування крапель у ніс
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Парентеральне введення лікарських препаратів
- •Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом’язові ін’єкції
- •Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій
- •Техніка підшкірних ін’єкцій
- •Особливості введення препаратів інсуліну
- •Особливості введення олійних розчинів
- •В. Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій
- •Внутрішньовенні маніпуляції
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій)
- •Від’єднання системи
- •Профілактика сніДу при роботі з кров’ю
- •Основні фізіотерапевтичні процедури
- •Гірчичники
- •Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок
- •Компреси
- •Міхур з льодом
- •Світлолікування
- •Інфрачервоні промені (ічп)
- •Ультрафіолетове опромінення (уфп)
- •Гідролікування
- •Тема 4. «загальний і спеціальний догляд за важкохворими і агонуючими» Догляд за важкохворими
- •Особиста гігієна важкохворих Ліжко хворого
- •Зміна постільної та натільної білизни важкохворим
- •Догляд за шкірою важкохворого
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Використання газовивідної трубки
- •Застосування клізм
- •Очисна клізма
- •Застосування послаблюючих клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна). Олійна клізма
- •Застосування олійної клізми:
- •Гіпертонічна клізма
- •Застосування гіпертонічної клізми:
- •Емульсійна клізма
- •Застосування емульсійної клізми:
- •Сифонні клізми
- •Медикаментозні клізми
- •Введення лікувальних розчинів об’ємом 1-2 л
- •Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами:
- •Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування:
- •Основні принципи індивідуальної дієти:
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Дієта 1а
- •Дієта № 1б
- •Дієта № 2
- •Дієта № 3
- •Дієта № 4
- •Дієта №4б
- •Дієта № 5
- •Дієта № 5а
- •Дієта № 6
- •Дієта № 7
- •Дієта № 7а
- •Дієта № 8
- •Дієта № 9
- •Дієта №10
- •Дієта № 10а
- •Дієта № 10с
- •Дієта № 11
- •Дієта № 12
- •Дієта № 13
- •Дієта № 14
- •Дієта № 15
- •Індивідуальні дієти
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Годування важкохворих
- •Як напоїти важкохворого
- •Перелік сумішей, які використовують для харчування хворих через зонд
- •Введення шлункового зонда хворому в непритомному стані:
- •Парентеральне живлення хворих
- •Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
- •Введення сольових розчинів, вітамінів.
- •Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
- •Поняття про реанімацію
- •Основні ознаки клінічної смерті:
- •Комплекс невідкладних заходів (реанімація)
- •Біологічна смерть
- •Тема 5. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Основні принципи медичної етики і деонтології в хірургічній клініці
- •Організація роботи прийомного відділення хірургічного стаціонару
- •Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією в прийомному відділенні Особливості проведення антропометрії і термометрії хворого з гострою хірургічною патологією
- •Транспортування хворого з гострою хірургічною патологією у відділення й операційну
- •Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
- •Тема 6. «асептика та антисептика» Поняття про хірургічну інфекцію
- •Емпіричний період
- •Долістеровська антисептика xiх сторіччя
- •Виникнення асептики
- •«Чиста» і гнійна перев'язувальні
- •Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією
- •Основні антисептичні засоби
- •Фізична антисептика
- •Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією
- •Структура операційного блоку і підтримка санітарно-гігієнічного режиму в операційній
- •Організація різних видів прибирання в операційній
- •Стерилізація перев'язочного матеріалу, операційної білизни халатів
- •Стерилізація інструментів
- •Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •Основні методи стерилізації шовного матеріалу
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Засоби і методи обробк операційного поля. Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Тема 7. «хірургічні маніпуляції і хірургічна операція, догляд за оперованими хворими» Поняття про хірургічну маніпуляцію і хірургічну операцію
- •Основні види оперативних втручань
- •Пункція плевральної порожнини
- •Проколи черевної стінки (парацентез)
- •Види хірургічного інструментарію
- •1. Інструменти, що роз'єднують тканини
- •2. Інструменти, що захоплюють тканини
- •3. Інструменти, що проколюють тканини
- •4. Інструменти, що розсовують і відтискують тканини
- •5. Інструменти для зондування
- •6. Допоміжні інструменти
- •7. Інструменти механізовані
- •Поняття про основні види хірургічних швів
- •Підготовка до операції
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями серця
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями органів дихання
- •Передопераційна підготовка хворих на цукровий діабет
- •Підготовка до операції з приводу черевної грижі
- •Підготовка до операції на шлунку
- •Підготовка до операції на жовчних шляхах і печінці
- •Підготовка до операцій на прямій кишці й в області заднього проходу (операції з приводу геморою, анальних тріщин, нориць)
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на грудній клітці та грудній порожнині
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на кінцівках
- •Передопераційна підготовка хворих до урологічних операцій
- •Передопераційна підготовка хворих похилого та старечого віку
- •Підготовка до екстрених операцій
- •Післяопераційний догляд
- •Догляд і спостереження за хворим після місцевої анестезії
- •Догляд і спостереження за хворим після загального наркозу
- •Профілактика ускладнень на органах дихання в післяопераційний період
- •Догляд за хворим після операції на щитоподібній залозі
- •Догляд за хворим після операцій на органах грудної клітки
- •Догляд за хворим після операції на органах черевної порожнини
- •Догляд за хворим після операцій на шлунку
- •Догляд за хворими з гастростомою
- •Догляд за хворим після операцій на товстому кишечнику
- •Догляд за хворими з кишковими норицями
- •Догляд за шкірою навколо кишкової нориці
- •Догляд за хворим після операцій на задньому проході і прямій кишці
- •Догляд за хворим після операцій на жовчних шляхах
- •Догляд за хворими після операцій на гортані (догляд за трахеостомою)
- •Особливості догляду за онкологічними хворими
- •Санітарно-гігієнічні заходи в онкологічному відділенні
- •Догляд за хворими з колостомами та двоствольним анусом
- •Догляд за хворими після мастектомії
- •Гідність пацієнта
- •Тема 8. Особливості деонтології в роботі медичних працівників з дітьми та їх родичами Основи медичної деонтології при роботі в педіатричному стаціонарі
- •Моральна та правова відповідальність молодого фахівця перед суспільством
- •Основні функціональні обов’язки молодшого медичного персоналу в поліклінічних та стаціонарних відділеннях педіатричного профілю
- •Основні правила спілкування з хворою дитиною та її родичами
- •Особливості організації догляду за хворою дитиною та забезпечення її фізіологічних потреб в залежності від віку
- •Фізіологічні та психологічні особливості дітей різного віку
- •Тема 9: структура та функції педіатричного стаціонару, організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму Структура і функції педіатричного стаціонару
- •Особливості санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у педіатричному стаціонарі
- •Функції приймального відділення дитячої лікарні
- •Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
- •Тема 10. Основні заходи догляду за хворими
- •Дітьми в стаціонарі дитячої лікарні
- •Організація харчування дітей першого року життя
- •Та дітей раннього віку
- •Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток
- •Гігієнічні та лікувальні ванни
- •Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку
- •Догляд за дітьми з лихоманкою
- •Переміна натільної та постільної білизни, забезпечення фізіологічних випорожнень
- •Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрологічне дослідження
- •Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
- •Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
- •Зшкребок на ентеробіоз
- •Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення
- •Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила їх застосування у дітей різного віку
- •Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами
- •Методика і техніка подавання зволоженого кисню та користування кисневою подушкою
- •Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей
- •Закон України «Про надання лікувально-профілактичної допомоги» Розділ V. Лікувально-профілактична допомога Стаття 33. Забезпечення лікувально-профілактичною допомогою
- •Стаття 34. Лікуючий лікар
- •Стаття 35. Види лікувально-профілактичної допомоги
- •Стаття 36. Направлення хворих на лікування за кордон
- •Стаття 37. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
- •Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу
- •Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації
- •Стаття 40. Лікарська таємниця
- •Стаття 41. Звільнення від роботи на період хвороби
- •Стаття 42. Загальні умови медичного втручання
- •Стаття 43. Згода на медичне втручання
- •Кримінальний кодекс україни
- •Наказ № 120 від 25 травня 2000 року про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
- •Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження віл-інфекцією Затверджено наказом № 120 Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 р.
- •Пам’ятка для медичних працівників по профілактиці професійного зараження гострими вірусними гепатитами в, с, та сніДом
- •Дії медперсоналу в аварійних ситуаціях, при яких можливе внутрішньо лікарняне інфікування гострими вірусними гепатитами в, с та сніДом
- •Склад аптечки “Антиснід”
- •Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення наказ № 408 методи, засоби та режим передстерілізаційного очищення, дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення
- •Наказ № 720 «Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в лпз (хірургія, реанімація)
- •2. Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
- •Інструкція про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні)
- •1. Загальні положення
- •2. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:
- •3. Організаційні заходи
- •4. Протитуберкульозна вакцинація новонароджених.
- •Протипоказання до вакцинації новонароджених
- •Облікові документи
Догляд за хворими з лихоманкою
Догляд за хворим у стадії підвищення температури
1. Укласти хворого в ліжко.
2. Тепло закутати в ковдру.
3. До ніг прикласти грілки.
4. Дати хворому гаряче питво (молоко з медом, чай з малиною, калиною або липою).
Догляд за хворим у стадії збереження високої температури
1. На чоло покласти холодну примочку (можна додати столову ложку оцту на склянку холодної води) для полегшення головного болю.
2. Годувати хворого 6-7 разів на добу (навіть у нічний час) висококалорійною, легкозасвоюваною, вітамінізованою рідкою або напіврідкою їжею (бульйон, картопляне пюре, молоко, сметана, кефір, фрукти, ягоди).
3. Давати хворому часте, але невеликими порціями питво (відвар шипшини, молоко з медом або содою, овочеві, фруктові і ягідні соки, лужну мінеральну воду) для виведення токсичних продуктів з організму.
4. Після прийому їжі прополоскати рот кип'яченою водою. Кілька разів на добу проводити туалет ротової порожнини. Тріщини на губах змазати звіробійною або обліпиховою олією або 10% розчином бури в гліцерині.
5. Вчасно міняти натільну білизну після потовиділення; проводити обробку шкіри.
6. Проводити профілактику пролежнів, запалення легенів: стежити, щоб хворий тривалий час не перебував у тому самому положенні, особливо на спині; повертати його на бік, надавати напівсидяче положення.
7. Регулярно провітрювати приміщення, але без протягів, попередньо вкутавши хворого.
Протягом усього періоду лихоманки хворий повинен дотримуватись ліжкового режиму.
Догляд за хворим у стадії порушення свідомості й галюцинацій
Запам'ятайте! Будьте дуже уважні до хворого в стані марення й галюцинацій, тому що такий хворий може травмувати себе й навколишніх.
1. При перших ознаках порушення свідомості сповістити лікаря й підсилити пильність у догляді за таким хворим.
2. Створити для хворого повний спокій і по можливості індивідуальний пост медсестри, санітарки або родичів хворого.
3. По можливості ізолювати хворого.
4. Зафіксувати хворого у ліжку за допомогою спеціальних поясів.
5. По призначенню лікаря вводити хворому медикаменти (в/м 50% анальгін 2 мл, 1% дімедрол 1-2 мл, 2,5% аміназин 2 мл).
6. Використати фізичні методи зниження температури: холодні примочки й закутування, міхур з льодом на голову, грілки з холодною водою на сонні й плечові артерії (при температурі вище 38 ˚С) зазначені методи охолодження використати тільки після хіміотерапевтичних засобів, які знімають спазм судин шкіри й впливають на центри терморегуляції; інакше охолодження буде підсилювати теплопродукцію й збільшувати гіпертермію.
Догляд за хворими в стадії зниження температури
Догляд за хворими в стадії зниження температури тіла полягає у виконанні заходів аналогічно стадії підвищення температури тіла. Особливо звернути увагу на стан серцево-судинної системи хворого при критичному зниженні високої температури тіла: при сильному потовиділенні відбуватися зневоднювання організму й може розвитися колапс.
Невідкладна допомога при колапсі:
Опустити головний кінець ліжка (функціонального ліжка), забрати подушку з-під голови хворого.
Підняти ножний кінець ліжка на 30-40 см. Викликати лікаря.
Дати випити хворому міцний солодкий чай або каву.
До ніг прикласти грілку.
По призначенню лікаря ввести підшкірно 10% розчин кофеїн-бензоат натрію 1 мл і 10% розчин сульфокамфокаїна 2 мл.
При поліпшенні стану хворого перемінити йому натільну й постільну білизну.
Гіпотермія – порушення теплового балансу в організмі, що приводить до зниження температури тіла. Гранично низька температура організму, при якій можливе відновлення функцій організму, називається «біологічним нулем». Для людини таким «біологічним нулем» є температура тіла 24–26˚С. Температура трохи вище величини «біологічного нуля», що супроводжується зменшенням рухливості й чутливості, називається температурою холодового наркозу, що для людини становить 31–35˚С. Порушення теплового балансу може бути викликане: а) значним зниженням температури зовнішнього середовища й посиленням тепловіддачі; б) різким зниженням теплопродукції; в) сполученням цих умов. Найбільш частим механізмом розвитку гіпотермії є посилення тепловіддачі, при цьому чітко виражені дві фази: пристосування (компенсації) і зриву механізмів компенсації (декомпенсації).
При зниженні температури навколишнього середовища в організмі рефлекторно виникають пристосувальні реакції у вигляді звуження периферичних судин, збільшення роботи серця, підвищується артеріальний тиск й швидкість кровотоку, уповільнюється дихання, підвищується м'язовий тонус, тремтіння (озноб), підвищення споживання кисню й посилення обміну речовин, що сприяє зменшенню тепловіддачі й збільшенню теплопродукції, збереженню нормальної температури тіла.
Зниження температури тіла до 30–32˚С: в організмі порушуються компенсаторні механізми, розвиваються зворотні зміни функцій: виникає задишка, збільшується робота серця, підвищується артеріальний тиск й швидкість кровотоку, м'язове тремтіння (озноб), різко підсилюється обмін речовин. Поступово частота й сила серцебиття, ритм і глибина дихання слабшають; виникають сонливість і скутість рухів (фаза компенсації).
Зниження температури тіла до рівня 26–27˚С: прогресивно слабшає серцева діяльність (частота й ритм), сповільнюється швидкість кровотоку, пригнічується дихання, знижується інтенсивність обмінних процесів. Рухова скутість наростає, м'язове тремтіння зникає, розвивається ригідність м'язів; порушується свідомість, слабшають зіничні й периферичні рефлекси. Наступає стадія декомпенсації (стан холодового наркозу), що характеризується пригніченням функції кори головного мозку, а потім нижче розташованих підкіркових і бульбарних центрів.
Зниження температури тіла нижче 26–27˚С характеризується фазою вгасання життєвих функцій організму: крива дисоціації гемоглобіну зміщується вліво, розвивається виражена гіпоксія, порушення роботи серця (аж до фібриляції шлуночків), гіпотензія, розвиток генералізованого набряку, поверхневе періодичне дихання, різке зниження м'язового тонусу, зникнення спинальних і зіничних рефлексів (арефлексія), хворі непритомніють (кома). Смерть наступає від зупинки дихання.
У патологічних умовах гіпотермія наступає порівняно рідко: при розладах кровообігу, масивних крововтратах, виснаженні, деяких ендогенних інтоксикаціях (уремія, діабетична кома), інфекціях (холера), під дією наркотиків і жарознижуючих препаратів. У цих випадку температура тіла знижується не більш, ніж на 1-2 ºС.
Невідкладна допомога й догляд за хворим. При гіпотермії легкого ступеня досить хворого зігріти, помістивши його в натоплене приміщення або зігріти його ковдрами, дати тепле питво. При помірній гіпотермії необхідно відновити температуру тіла, помістивши хворого в теплу ванну з температурою води 40–42˚С із особливою обережністю (можливий розвиток фатальних аритмій). У хворих з вираженою гіпотермією застосування теплої ванни може привести до розвитку шоку від перегріву, тому в даному випадку методом лікування є гемодіаліз із введенням підігрітої крові або перітонеальний діаліз, при якому діалізат зігрівають до 37ºС. Важливо відновити температуру міокарда, тому що, поки його температура не досягне оптимального рівня, дефібриляція шлуночків може виявитися неефективною. Одночасно проводять кисневу терапію (штучну вентиляцію легенів); контролюють рівень газів, електролітів (калію) і РН крові; збільшують обсяг крові для профілактики розвитку інфаркту або шоку при надмірному зігріванні.